Розділ «Термінологічний словник»

Генна інженерія — сукупність методів і технологій, спрямованих на отримання нових комбінацій генетичного матеріалу в клітині чи організмі штучним шляхом (без традиційної гібридизації).

Генна терапія — лікування спадкових моногенних хвороб методами генної інженерії.

Генні хвороби — спадкові патології, які спричинені мутацією одного гена і передаються наступним поколінням за законами Г. Менделя.

Генокопії — подібні фенотипи, сформовані під впливом різних генів та мутацій.

Геном — гаплоїдний набір хромосом організму з локалізованими в них генами.

Генотип — сукупність усіх локалізованих у хромосомах генів, чи, у широкому розумінні, всіх спадкових факторів організму, які розташовані у хромосомах та інших компонентах клітини (наприклад мітохондріях).

Генофонд — сукупність генів, що трапляються в межах однієї популяції з певною частотою.

Ген-супресор (лат. sub — частково і pressare — тиснути) — ген, що пригнічує дію основного гена.

Гетерогенність (грец. heleros — інший ¡genos — походження) патологій — зумовленість клінічно схожих хвороб у різних сім'ях дефектами різних генів.

Гетерозигота (грец. heteros — інший і zygote — з'єднаний у пару) — особина чи клітина, що містить різні алелі в ідентичних локусах гомологічних хромосом і продукує генетично різні гамети.

Гетерохроматинові (грец. heteros — інший і chroma — забарвлення) ділянки хромосом — ділянки хромосом, що інтенсивно фарбуються цитологічними фарбниками та генетично інертні.

Гібрид (лат. híbrida — помісь) — гетерозиготна особина, яка виникла внаслідок схрещування двох генетично різних організмів.

Гідроцефалія (грец. hyder — рідина і kephaië — голова) — патологічне накопичення спиномозкової рідини в порожнині черепа, що супроводжується розширенням мозкових шлуночків та високим внутрічерепним тиском.

Гінекомастія (грец. gynê — жінка і mastos — груди) — збільшення однієї чи обох молочних залоз у чоловіків.

Гіпертензія (грец. hyper — надмірний і лат. tensio — напруження) — підвищений тиск в судинах, порожнистих органах та порожнинах тіла.

Гіпертрихоз (грец. hyper — надмірний і thrichos — волосся) — надмірна кількість волосся на ділянках шкіри, що, як правило, чисті або покриті лише пушком (наприклад, на обличчі у жінок).

Ґіпогонадизм (грец. hypo — нижче, під igonaö — породжую) — аномалія, зумовлена зниженням гормональних функцій статевих залоз чоловіка чи жінки; основний симптом: відсутність або нерозвиненість вторинних статевих ознак.

Гіпоплазія (грец. hypo — нижче, під і plasis — утворення) — вроджений недорозвиток будь-якого органа.

Гіпотензія (грец. hypo — нижче, під і лат. tensio — напруження) — знижений артеріальний тиск.

Гіпотиреоз (грец. hypo — нижче, під, анат. glándula thyreoidea — щитоподібна залоза і грец. os/s — процес, результат) — захворювання, зумовлене недостатністю функції щитоподібної залози; основні симптоми: млявість, загальмованість, сонливість, ослаблення пам'яті, одутле бліде обличчя, мерзлякуватість, нудота тощо.