Розділ «Термінологічний словник»

Статеві хромосоми — пара хромосом (у людини X та Y), які відрізняються від решти за структурою та функціями і визначають стать організму.

Таласемія (грец. thalassa — Середземне море) — спадкове аутосомно-рецесивне недокрів'я, одна із форм гемоглобінопатій, що полягає в порушенні утворення гемоглобіну і має такі основні симптоми: руйнування еритроцитів, збільшення селезінки, жовтяниця шкіри та слизових оболонок, ураження кісток скелета тощо. Тривалість життя (від кількох місяців до дорослого віку) залежить від тяжкості захворювання.

Тахікардія (грец. tachys — швидкий і kardia — серце) — збільшення частоти серцевих скорочень до 100—180 за хвилину у разі фізичних та нервових навантажень, захворювань серцево-судинної, ендокринної та нервової систем, отруєнь та підвищеної температури тіла.

Темперамент (лат. temperamentum — відповідне співвідношення частин) — порівняно стійке закономірне співвідношення індивідуально-психологічних особливостей людини і тварин, яке характеризує динамічний аспект їх психічної діяльності та поведінки.

Тератогени (грец. teratos — потвора і genesis — походження) — фізичні, хімічні, біологічні чинники, які зумовлюють порушення процесу ембріогенезу та виникнення вад розвитку.

Термінаційний (лат. terminus — межа) (в ембріології) — часовий проміжок органогенезу, протягом якого дія тератогенних чинників може спричинити порушення нормального формування органів.

Тея — Сакса хвороба — аутосомно-рецесивне порушення ліпідного обміну, що призводить до руйнування аксонів нервових клітин і має такі основні симптоми: млявість, малорухливість, байдужість, затримка психічного розвитку, що спричинює різке зниження інтелекту до ідіотії; падіння м'язового тонусу, судоми; на кінець першого року життя внаслідок атрофії зорових нервів розвивається сліпота, згодом нерухомість, у три-чотири роки хвора дитина гине.

Трансгенез (лат. trans — через і грец. genesis — виникнення) — технологія перенесення окремих генів чи їх груп із одного організму в інший.

Транскрипція (лат. transcriptio — переписування) — перший етап біосинтезу білка, за якого в ядрі зчитується послідовність нуклеотидів з ділянки одного ланцюга молекули ДНК на молекулу і РНК.

Транслокація (лат. translocatio — розташування в іншому місці) — обмін ділянками між негомологічними хромосомами.

Трансляція (лат. translatio — передача) — другий етап біосинтезу білка, у процесі якого на рибосомах відбувається переведення послідовності нуклеотидів іРНК у відповідну послідовність амінокислот поліпептидного ланцюга білка.

Трансформований організм (лат. transformatio — перетворення) — організм, генетично змінений за допомогою технологій генної інженерії,

Трисомія — наявність у каріотипі диплоїдної клітини чи організму зайвих хромосом (2п і 1, 2п і 1 і 1 і т. п.).

Трічера — Коллінза синдром — аутосомно-домінантна патологія розвитку, що має такі основні симптоми: анти монголоїдний розріз очей, недорозвиток виличних кісток та очних западин, малі розміри нижньої щелепи, великий рот, відсутність вій, дефекти нижніх повік, "пташине обличчя", деформація вушних раковин, порушення слуху аж до відсутності зовнішнього слухового проходу, вади серця, іноді розумова відсталість.

тРНК — транспортна рибонуклеїнова кислота, що переносить амінокислоти до відповідних ділянок іРНК, яка слугує матрицею для синтезу білкової молекули.

Фанконі анемія — рідкісне аутосомно-рецесивне захворювання, яке характеризується порушеннями розвитку кісткового мозку, що спричинює анемію, недостатню кількість у крові лейкоцитів та тромбоцитів, і має такі основні симптоми: аномалії шкіри (надмірна пігментація), скелету (недорозвиненість окремих кісток, у т. ч. черепа), внутрішніх органів (частіше — нирок) тощо.

Фармакогенетика (грец. Pharmakon — ліки іgeneticos — той, що народжує) — наука, що вивчає залежність реакцій організму на лікувальні засоби від спадкових чинникків, а також генетичні особливості пацієнта, що впливають на його фармакологічну реакцію.

Фенілкетонурія — спадкове порушення перетворення незамінної амінокислоти фенілаланіну на тирозин через недостатність специфічного ферменту фенілаланінгідроксинази, що успадковується за аутосомно-рецесивним типом і проявляється протягом перших місяців життя дитини. Основні симптоми: "мишачий" запах сечі та тіла немовляти, блювання, надмірна збудливість, недостатня пігментація шкіри, волосся, згодом недоумкуватість, епілептичні напади, рухові порушення.

Фенокопія (грец. phainö — показую і лат. соріа — множина) — неспадкова зміна організму під впливом умов існування, яка імітує фенотип організму з іншим генотипом.

Фенотип (грец. phainö — показую і typos — зразок) — сукупність усіх зовнішніх та внутрішніх ознак організму та його властивостей, які формуються внаслідок взаємодії генотипу з умовами середовища.