• o мають на меті створення умов для самовираження особистості;
• зміст та програму клубу мікрорайону визначають самі замовники - мешканці міста, громади.
За змістом та спрямуванням це можуть бути хоббі-клуби, фан-клуби, спортивні клуби, дансинг клуби, клуби меломанів, рокер-клуби, мистецькі клуби, екологічні клуб тощо. Не останню роль в цьому відіграє можливість самоідентифікації особистості, а також самопрезентація відповідно до особистісних критеріїв. Юнацькі клуби є саме тим місцем, де культивуються компоненти певних молодіжних субкультур, специфічний набір ціннісних орієнтацій, норм поведінки, музичні вподобання тощо.
Так, у Брукліні (Нью-Йорк, США) місцевий відділ дитячого музею відкрив в Бедфорд-Станвссанті (район з високим рівнем злочинності) клуб для молоді з метою організації занять спортом, проведення дозвілля, благоустрою мікрорайону.
Фінансують такі клуби муніципальні органи, соціальні агенції, фонди, фундації, фізичні особи.
Одним з пріоритетних напрямів роботи з дітьми та молоддю є створення умов для їх освіти та самоосвіти. Наприклад, в Данії, щоб реалізувати цю послугу, кожен муніципалітет має організувати принаймні одну молодіжну школу для осіб 14-18 років. Мста діяльності таких місцевих шкіл полягає в тому, щоб запропонувати молодим людям альтернативу та додаткову форму освіти, розширити їх інформаційне поле, сформувати навички соціальної компетентності, підготувати до дорослого життя. Принцип роботи цих шкіл базується на ідеях датчанина Ніколаджа Грундвіга, який вважав, що кожен має право брати участь в соціокультурному житті і впливати на нього.
Додаткові освітні та навчальні програми в цих школах мають бути адаптовані до місцевих потреб і бажань молоді. Крім цих програм, в школах організовують і дозвілля молоді. Кожен муніципалітет зобов'язаний повідомити всім молодим людям про програми та плани роботи волонтерської школи. Тому щорічно кожний датчанин у віці 14-18 року отримує програму найближчого. Існує чотири типи програми, які може запропонувати школа. По-перше, це освітні програми (курси мов, комп'ютерні курси, курси психології, уроки водіння мопеда, курси журналістики тощо), по закінченню яких слухачі отримують свідоцтво.
По-друге, розвиваючі програми (курси живопису, шиття, парусного спорту, боді-білдінгу, аеробіки, самозахисту, драми, кулінарії тощо). Результатом участі в розвиваючих програмах є концертні та розважальні акції.
Місцеві громади Данії розглядають участь юнаків та дівчат в таких школах як механізм їх соціокультурної соціалізації та профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі шляхом включення молоді в соціально затребувані види діяльності.
В Швеції є цікавим досвідом надання неформальної освіти для молоді. Така освіта реалізується в формі навчальних гуртків, які виявилися ефективними не лише в розповсюдженні знань, а й у формуванні громадянської активності жителів країни, оскільки майже кожен громадянин Швеції хоча б раз був учасником навчального гуртка.
Коріння таких форм освіти в минулому скандинавських країн. Саме там більше ста років тому стала активно використовуватися ця форма освіти для дорослих. На сьогодні в Швеції існує понад 60 тис. навчальних центрів, в яких можна вивчати практично будь-яке питання. Самі шведи цю форму освіти вважають дуже ефективною та недорогою.
Робота шведських навчальних центрів побудована на певних принципах: рівність учасників гуртка і відсутність традиційної ієрархії "викладач - учень". Це означає, що не тільки керівник гуртка несе відповідальність за підготовку матеріалів до занять та дотримання організаційних моментів, а всі члени гуртка розподіляють відповідальність між собою; наявність неформальної та дружньої атмосфери; відсутність змагальності та дух співробітництва в досягненні спільної мети.
Сьогодні для проведення таких гуртків у більшості міст та сіл Швеції створено спеціальні офіси, виділяються окремі приміщення органами місцевої влади. Крім того, близько 70 % утримання цих гуртків бере на себе муніципальна влада, а решту видатків сплачують учасники. Ці кошти йдуть на оренду приміщення, підготовку навчальних матеріалів для занять, покупку продуктів для кавових пауз та платню співробітникам.
Ще однією з форм надання послуг у соціальній сфері є цікавий досвід Польщі, де з 2003 р. працюють клуби дошкільників. їх створенню передувала нагальна потреба розвитку дітей дошкільного віку, оскільки згідно статистичних даних за 2002 р. лише 14 % польських дітей у сільській місцевості відвідували дитячі садки. Батьки, представники органів освіти зрозуміли, що, якщо питання розвитку та освіти цих дітей не буде вирішено, то вони в майбутньому будуть приречені на непрестижні робочі місця в об'єднаній Європі. Педагоги та науковці Польщі розробили соціальну програму "Там, де немає дитячого садка" й з успіхом реалізують її у 8 сільських гмінах. В першу чергу в кожній гміні були вибрані приміщення для проведення занять з малюками: шкільні бібліотеки, окремі кімнати в початковій школі, кімнати в гмінних бібліотеках, будинках культури. Ремонт та впорядкування кімнат зробили батьки дітей, які відвідують заняття у клубі дошкільника. Заняття у клубі носять здебільшого розвиваючий характер і включають такі види діяльності, як малювання, ліплення, аплікації, танці, спів, розвиваючи ігри тощо. Для проведення занять залучаються особи, які мають педагогічну освіту, чи пройшли спеціальну підготовку на курсах по роботі з дітьми дошкільного віку. Всі необхідні матеріали для проведення занять закуповуються за кошти батьків. Місцеві гміни знайшли можливість виплачувати заробітну плату вихователям з фондів, призначених на культуру та профілактику. В кожному селі робота клубу дошкільника обумовлена потребами місцевої громади та її фінансовими можливостями.
Таким чином, соціальні послуги на рівні громади в Європейських країнах та країнах Північної Америки спрямовуються на задоволення потреб людей у саморозвитку, шляхом надання їм освітніх, розвиваючих послуг з проведення змістовного дозвілля, мають на меті попередження негативних явищ у соціальному середовищі, формування здорового способу життя тощо.
Світові моделі надання соціальних послуг
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Досвід задоволення соціальних потреб в громадах“ на сторінці 2. Приємного читання.
