Дизайн в стратегій маркетингу та рекламної діяльності

Маркетинг соціальних послуг

• 1) мода складає частину своєрідного психологічного механізму, регулюючого взаємовідносини старого і нового в культурі, і "ефектом відштовхування" (підвищено критичним ставленням до культури недавнього минулого) - психологічний механізм, утворений модою, який дозволяє відносно безболісно звільнятися від впливу застарілих виробів і художніх форм і в той же час сприяє швидкому розповсюдженню нового;

• 2) мода повинна розглядатися в конкретній соціально-історичній ситуації, в залежності від проблемної ситуації того або іншого етапу в розвитку суспільства;

• 3) обов'язково необхідно враховувати зв'язок моди з життєвим досвідом людини, оскільки досвід спілкування з проблемами моди залежить від поглядів людини і відбивається на них.

Людині властиво мати в предметному середовищі не тільки те, що вводить її до певного ряду (професійного, тимчасового, національного і т. ін.), але і те, що відрізняє її від інших, підкреслює її індивідуальність. У різні часи на роль таких "престижних" речей претендують різноманітні групи виробів. Престижною якістю виробу може бути як унікальність художньої форми, так і технічна або функціональна новизна. Нове функціональне призначення часом стає об'єктом моди. Таку стадію колись пройшли телевізори, транзисторні приймачі, кіноапаратура, магнітофони та ін. Це важливо враховувати при плануванні виробництва в дизайні виробів. Необхідно також не забувати про швидке зростання вимог споживача до якості і комфортності оточуючого його предметного середовища, - активний вплив на моду засобами дизайну безсумнівно сприяє формуванню гармонійного предметного середовища людини. Можна погодитися в цьому зв'язку з висновком відомого американського соціолога Г. Блумера: Не престиж еліти робить дизайн модним, а навпаки, придатність або потенційна модність дизайну дасть можливість престижу еліти приєднатися до нього. Дизайн повинен відповідати спрямуванню смаку, який зароджується, модної споживаючої публіки. Престиж еліти впливає на це спрямування, але не керує ним. Мода може бути направлена на все раніше створене, що створюється, і на те, що буде створене. Мода - природний механізм адаптації тих або інших елементів буття культури, їх колективного засвоєння, передання в маси.

Найбільш активну участь у споживанні модних стандартів беруть середні верстви, що пов'язане з відносною нестійкістю і рухливістю їх соціального становища, хоча, як відзначав Г. Зіммель, головні джерела виникнення нових "мод" - "вищі" верстви. В свою чергу, це становище зумовлює формування нестійкого соціально-психологічного типу людей, для яких мода стає важливим засобом самоутвердження, інтеграції і самототожності особи. Постійна і активна участь у моді, окрім чисто економічних мотивів (у виробників і розповсюджувачів моди), покликана означати у споживачів належність до більш високого соціального прошарку і (або) відмінність від більш низького. Надмірні зусилля в пошуку модних стандартів і в наслідуванні ним викликаються особливою соціально-психологічною вразливістю людей, або тих, хто прагне займати більш високе соціальне становище, але ще не досягнув його, або тих, хто вже не впевнений у міцності свого нинішнього становища, або, нарешті, ще не впевнений у міцності нещодавно досягнутого більш високого становища. Навпаки, високе соціальне становище еліти робить її значною мірою невразливою відносно до санкцій моди і позбавляє деяких стимулів, наявних у середніх верств, до активної участі в ній.

Соціально-групове диференціювання і в вертикальному (класи і соціальні верстви), і в горизонтальному (так звані "стилі", особливості поведінки) розрізах виражається в прийнятті модного стандарту. Справа в тому, що послідовно проходячи різноманітні соціальні групи, окрема "мода" хоча і залишається сама собою, все ж неминуче зазнає різноманітних змін. Соціальне диференціювання відображається в диференціюванні модного стандарту. Останній подрібнюється на різноманітні класи виробів, що різняться між собою матеріалом, оздобленням, кількістю і якістю виконуваних ним функцій і т. ін., в кінцевому результаті - у вартості. "Моди" піддаються різноманітним змінам і при своєму горизонтальному русі. Наприклад, при засвоєнні "молодіжного" стилю іншими, немолодіжними соціально-віковими групами, цей стиль обов'язково видозмінюється. Видозмінюється він і під впливом інших соціально-демографічних, професійних, етнічних та інших сприймаючих його груп.

Вся сукупність класів, соціальних верств і груп, через які проходить та або інша "мода", утворює її соціальний простір. Чим він більший, тим більший і соціальний час "моди" і тим більша вірогідність її видозмінення, диференціювання, подрібнення. Але класові і групові відмінності в моді полягають не тільки в сфері безпосередньо модних стандартів ("мод") і не тільки в часі їх прийняття. Основні відмінності коріняться в тому, які декоративні (вторинні) цінності моди приписуються цим стандартам. Всі соціальні групи так або інакше дотримуються певних "мод" і (або) атрибутивних (первинних) значимих цінностей (сучасності, універсальності, гри і демонстративності). Але в процесі сегментації цих "мод" і цінностей, тобто привласнення ними певних значень, вони інтерпретуються по-різному.

Кожна з труп учасників пов'язує загальні для них модні стандарти і атрибутивні цінності з різноманітними, а інколи й суперечливими між собою, денотативними цінностями. Останні складають найбільш фундаментальні і глибокі цінності класів та інших соціальних груп, утворюють ядро їх самосвідомості, а тому мають сильний, хоча і не завжди помітний вплив на поведінку учасників моди.

У предметному середовищі, що оточує людину, одні галузі характеризуються достатньо великою тривалістю і сталістю своїх рис, не схильних до моди, інші - навпаки, більше всього підпорядковані їй. Розуміння цих констант і змінних вимагається для того, щоб уникнути двох цілком реальних небезпек: з одного боку, втрати будь-якої культурної наступності в дизайні і, з другого - його застою в якихось уже мертвих формах.

Суть дизайнерського підходу в моді - у створенні нових культурних взірців, у розширенні уявлень про навколишній світ, підвищенні здібностей, що розширює людське бачення, візуальне мислення і т. ін. Мода здатна підміняти первинні імпульси культури вторинними - такий реальний стан речей. Людина часто користується вторинними (модними) зліпками з тих або інших культурних цінностей. Тільки, створюючи справжні культурні цінності, взірці, в тому числі і в експериментальних галузях, дизайн завдяки цьому програмує "гарну" моду, формує гармонійне предметно-речове середовище для людини.

І, нарешті, масова культура. Феномен "масової культури" пов'язаний з масовим характером створення, розповсюдження і споживання культурних благ у сучасному суспільстві (саме цей контекст маємо ми на увазі при розгляді даного питання). За терміном "масовість" стоїть складний сучасний соціально-економічний процес, який торкається всіх видів людської діяльності і проникає у всі сфери суспільного життя. В сучасну епоху масовість стала невід'ємною рисою багатьох соціальних процесів, вона присутня в найрізноманітніших галузях соціально-економічного і культурного життя. Цілий ряд факторів (промислова і науково-технічна революції, географічна мобільність населення, розширення соціально-економічних і культурних контактів, розвиток засобів масової комунікації та ін.) стали основою радикального посилення масового характеру творення і споживання культурних благ. З цим пов'язаний і феномен "масової культури". Останню інколи ототожнюють з низькопробною культурною продукцією, що створюється для задоволення невибагливих потреб і "нерозвиненого смаку" широких мас. Однак зміст масової культури до цього зовсім не зводиться, це явище значно складніше, укорінене в соціально-історичній дійсності.

Дизайн нерозривно зв'язаний не тільки з масовим матеріальним виробництвом, але і з масовою культурою. Більше того, він складає її невід'ємну частину. На відміну, наприклад, від станкового живопису, що може лише "включатися" в масову культуру завдяки тиражуванню первісно унікальних творів, дизайн безпосередньо належить цій сфері. Як правило, масовим є адресат дизайнерської діяльності - споживач, відповідно масовий характер носить використання продуктів цієї діяльності - споживання. Багато з об'єктів дизайну засновані на масовому характері виробництва і без нього не існують. Інші, наприклад, міське середовище, будучи унікальними в своєму втіленні, також адресовані масовому споживачу. Зрозуміло, споживча маса повинна бути при цьому диференційована.

Шедеври світової культури можуть одночасно або послідовно належати обом вимірам: масовому і немасовому. Твори Баха самі по собі не виникли в сфері масової культури. Однак, будучи записані на грамплатівку, магнітофонну стрічку або ж, крім того, використані як музичний супровід на змаганнях з фігурного катання, що транслюються по телебаченню, вони належать уже масовій культурі, складають її невід'ємний елемент. І при цьому вони не перестають належати своєму автору. Те ж саме стосується і масової культури, що часто згадується критиками відомої Мони Лізи на упаковці туалетного мила, і до "Незнайомки" Крамського на жіночих брошках. Тиражування не обов'язково є "спрощенням" високого і унікального (хоча втрати тут можливі і неминучі), і нерідко, в умовах сучасної епохи, веде до подальшого естетичного проникнення в унікальну суть шедеврів світової культури минулого.

Специфіка масової культури полягає не в тому, що вона в цілому "погана" за своїм змістом, а в тому, що, як не тривіально це може здаватися, вона масова. Це означає, що масовим у даному випадку створення, розповсюдження і споживання будь-яких культурних взірців. Найважливішим призначенням дизайну в цій ситуації є створення оригінальних, нових і різноманітних культурних стандартів, а також підвищення якості вже існуючих стандартів масової культури.

Цілком зрозуміло, що сама ідея дизайнерського виробу, його задум, проект створюються індивідуальними творцями або невеликими групами однодумців - професіоналів. Однак проект - ще не виріб. І тут знов-таки проявляється відмінність дизайну від інших видів пластичних мистецтв або, наприклад, від літературної творчості: митець створює унікальний твір, тиражування якого є доповненням до нього або не існує зовсім. Для дизайнера тиражування, тобто масове виробництво виробу, виступає як невід'ємна частина створення його власного твору. Дизайнерська ідея, якщо вона залишається унікальною, гине. Вона повинна відтворюватися, тиражуватися, перетворюватися в стандарт, хоча зовсім не обов'язково вічний і повсюдний. Причому тимчасова дистанція від унікального на ватмані, у вигляді макета або досвідченого взірця, до масово створюваного і такого, що споживається, тут повинна бути мінімальною.

Якщо унікальність, тобто унікальність і неповторність, - обов'язкова ознака твору живопису, то в дизайні це скоріше недолік, хоча і далеко не завжди його власний (можливості технології і т. ін.). Унікальний твір дизайну часто рівнозначний нереалізованому проекту, але унікальність твору, з одного боку, і втілена в ньому творча ідея, з другого, - це різні речі. Твір живопису, як правило, унікальний уже тому, що виробляється в одному, інколи в декількох примірниках, але при цьому воно може бути слабким і неоригінальним. Навпаки, твір дизайну, будучи масовим і абсолютно не унікальним, може бути видатним і оригінальним тими ідеями, що в ньому закладені. Оригінальність в дизайні, незважаючи на масовість і стандартизованість його продукції, - такий же важливий елемент творчості, як і в тих видах художньої творчості, в яких створюється унікальне.

Нема потреби спеціально обґрунтовувати неоднорідність масового споживача, якому адресована продукція дизайну. Різноманіття категорій споживачів, зумовлене соціально-економічними, демографічними, культурними та іншими факторами, для дизайну виступає як заклик до диференціювання його продукції: будучи масовою, вона водночас повинна бути різноманітною. Сьогодні в масовому споживанні, як і в виробництві, існують відмінності і в спеціалізації, і в кваліфікації людей. Масовий споживач постійно розвивається, а значить, повинна постійно розвиватися і оновлюватися призначена для нього продукція, хоча це відновлення і не є самоціллю. Дизайн складає невід'ємну частину динаміки масового виробництва. Він не просто "включається" в масову культуру, він безпосередньо належить цій сфері. Масовим є адресат дизайнерської діяльності - споживач, відповідно масовий характер носить використання продуктів цієї діяльності - споживання. Кіно та телебачення, белетристика та журнали, виставки, конкурси, художня фотографія та ін., часто поєднуючись із рекламою та модою, виступають могутніми засобами емоційно-психологічного впливу на маси в плані реалізації дизайну. Для дизайну масове виробництво виробу виступає як невід'ємна частина створення його власного продукту. Дизайнерська ідея, щоб існувати, повинна бути перетворена суспільством у масовий стандарт (хоча зовсім не вічний), повинна бути прийнятою масовим споживачем. Все це можливе лише за умов тісного взаємозв'язку дизайну і масового виробництва, його союзу зі сферами матеріального і культурного виробництва, з одного боку, і масового споживання - з іншого.

Підводячи підсумки викладеного вище, слід сказати: дизайн - не ізольована сфера людської діяльності, що має відносну самостійність як певний вид людської діяльності, дизайн, разом з тим, тісно пов'язаний різноманітними смисловими і функціональними переплетіннями з іншими суспільними сферами (деякі з них були розглянуті вище), і тільки в системі з іншими процесами і явищами дизайн виступає як самоцінний і самодостатній соціальний феномен, необхідна ланка складної суспільної реальності сучасного світу.

Використовуючи найрізноманітніші засоби (рекламу, маркетинг, моду, масову культуру і т. ін.), промислові фірми, пропагуючи предмети, яким притаманний дизайн, завдяки цьому формують усе нові й нові потреби, забезпечуючи часту і регулярну зміну предметного середовища, стале зростання виробництва і споживання, відносну соціально-політичну стабільність суспільства. Слід підкреслити, що не тільки власне дизайнерська діяльність, але й методи реалізації дизайну є породженням сучасної науково-технічної революції, наявністю численного середнього класу та інших глибинних соціально-економічних факторів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дизайн в стратегій маркетингу та рекламної діяльності“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЯК "ФІЛОСОФІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ"

  • Види маркетингу соціальних послуг в контексті ринкової концепції управління

  • Основні характеристики соціальної послуги, її природа та класифікація

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті "філософії ринку" та ринкової економіки

  • Маркетингове мислення чи клієнтоманія

  • Висновки

  • Розділ 2. СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Сутність соціальних послуг як маркетингових продуктів

  • Характеристика ринку соціальних послуг

  • Принципи, функції і концепції маркетингу соціальних послуг

  • Загальні функції соціальних послуг

  • Функція управління персоналом в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Розділ 3. СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ В СФЕРІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Етика підприємництва та його соціальна відповідальність

  • Маркетинг як складова частина менеджменту підприємництва

  • Концепція соціально-етичного маркетингу

  • Маркетингове управління підприємством

  • Соціальна відповідальність та етика маркетингу в сфері підприємництва

  • Висновки

  • Розділ 4. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Методологія дослідження

  • Умови, напрями та моделі реалізації соціальної політики

  • Напрями гуманітарної політики

  • Соціальний захист: сутність, особливості

  • Становлення та розвиток соціального захисту в Україні

  • Особливості соціального захисту в соціальних державах

  • Соціальний захист в ЄС

  • Розділ 5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Ключові аспекти системи якості соціальних послуг та відповідальності керівництва

  • Персонал і матеріальні ресурси в системі якості соціальних послуг

  • Структура системи якості соціальних послуг

  • Процеси маркетингу та зобов'язання постачальника в системі якості соціальних послуг

  • Процеси надання соціальних послуг у системі якості

  • Аналіз якості виконання соціальних послуг та підвищення їх ефективності

  • Висновки

  • Розділ 6. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ ТУРИЗМУ

  • Основні характеристики туристичного ринку

  • Визначення туристичного продукту

  • Основні характеристики маркетингового середовища туристичної фірми

  • Маркетингові дослідження конкурентів

  • Основні прийоми сегментації туристичного ринку

  • Теоретичні та практичні засади визначення цільового ринку

  • Особливості стимулювання збуту в туристичній галузі

  • Маркетингові комунікації як засіб ефективного просування туристичного продукту

  • Реклама

  • Висновки

  • Розділ 7. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ У СТРАХОВОМУ БІЗНЕСІ

  • Форми та види страхування

  • Страхові платежі та тарифи

  • Договори та правила страхування

  • Страховий маркетинг: функції, принципи, завдання, стратегії

  • Організація маркетингової служби в страховій компанії

  • Маркетингові дослідження та маркетингова політика у страхуванні

  • Висновки

  • Розділ 8. МАРКЕТИНГ ПОСЛУГ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

  • Основні виміри культурного продукту

  • Ринковий попит на культурний продукт

  • Концепція позиціонування з огляду на конкурентів та цільові сегменти

  • Цінова політика в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті глобалізації та взаємовпливу культур

  • Маркетинг соціальних послуг в сфері дозвілля

  • Висновки

  • Розділ 9. СУБ'ЄКТИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Місце неурядових організацій у громадянському суспільстві

  • Неурядові організації в Україні

  • Неурядові організації як партнери влади в наданні соціальних послуг

  • Реалізація принципу взаємного доповнення

  • Досвід функціонування неурядових організацій в зарубіжних країнах

  • Досвід Німеччини

  • Досвід Бельгії

  • Правове регулювання соціальних послуг

  • Висновки

  • Розділ 10. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Досвід задоволення соціальних потреб в громадах

  • Світові моделі надання соціальних послуг

  • Механізм надання соціальних послуг в країнах Євросоюзу

  • Висновки

  • Розділ 11. МАРКЕТИНГ КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Становлення та розвиток українського ринку консалтингових послуг

  • Динаміка рівня попиту на консалтингові послуги в Україні

  • Критерії вибору консалтингової фірми

  • Визначення консалтингових послуг як товару

  • Управлінське консультування як специфічний вид діяльності

  • Мета, завдання та етапи консультування

  • Класифікація консалтингових послуг

  • Класифікація консалтингових послуг в Україні

  • Сегментація ринку консалтингових послуг України

  • Канали залучення замовлень від колишніх клієнтів та нових клієнтів

  • Цінова політика на ринку консалтингових послуг

  • Типові помилки в маркетингу консалтингових послуг

  • Розділ 12. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

  • Види маркетингу у діяльності будівельних організацій

  • Маркетингове управління соціальними послугами будівельної організації

  • Методологічний підхід, принципи та методи оцінки ефективності соціальних послуг будівельної організації

  • Розділ 13. ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕРВІСУ

  • Послуги розробки маркетингової концепції підготовки підприємства-переробника сільськогосподарської продукції до випуску нової продукції

  • Впровадження організаційної структури управління на прикладі підприємства TOB "АПК "Солоха", орієнтованої на реалізацію маркетингової концепції

  • Послуга реорганізації маркетингового підрозділу підприємства (на прикладі TOB "АПК "Солоха")

  • Використання нових інформаційних технологій для підвищення конкурентоспроможності TOB "АПК "Солоха"

  • Розділ 14. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Система соціальної роботи та необхідність її інфраструктурного забезпечення

  • Функціональний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Морфологічний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Галузі життєдіяльності людини

  • Висновки

  • Розділ 15. СОЦІАЛЬНИЙ ТА МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

  • Оцінка населення проекту

  • Методика залучення населення до роботи над проектом

  • Загальні підходи до оцінки фінансової стійкості проекту

  • Висновки

  • Розділ 16. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Складові комплексу маркетингу (по Котлеру)

  • Реклама як засіб здійснення маркетингу соціальних послуг

  • Основні типи реклами, планування реклами та цілі стратегії реклами

  • Дизайн в стратегій маркетингу та рекламної діяльності
  • Управління електронною комерцією і онлайновий маркетинг соціальних послуг

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ