• o викликає конкретний емоційно-почуттєвий ряд;
• o спонукає споживача до конкретної дії, впливає на його поведінку. Константою фірмового стилю виступають кольори фірми - кольорова гама, традиційно вживана чи зареєстрована в якості елемента марки. Таким постійним набором кольорів, певним чином розташованих на площині, фірма оформлює упаковку своєї продукції, робочий одяг працівників, фірмові видання, візуальні засоби комунікації, власні транспортні засобі тощо. За допомогою традиційних фірмових кольорів у споживача створюється цілісний, єдиний образ фірми, марки, виробів. Завдяки їх використанню відбувається краща ідентифікація виробника та його продукції у ринковій стихії. Це сприяє посиленню зацікавленості у продуктах фірми, котра оцінюється як респектабельний і надійний партнер.
Константою фірмового стилю виступають кольори фірми - кольорова гама, традиційно вживана чи зареєстрована в якості елемента марки. Дизайн фірмових кольорів вимагає передусім вибору кольорового поєднання, котре як найкраще буде відповідати "духові марки". Основною константою фірмового стилю виступає гасло товару, групи товарів чи фірми. Гасло - це певний вислів, складниками якого є дані про фірму, товар, торговельну марку, послугу, місце продажу. Він покликаний коротко охарактеризувати їх особливість, наміри виробника чи власника, авторське бачення своєрідності завдань діяльності фірми, функцій товару. Гасло має бути чітким, коротким, легким для вимови і запам'ятовування висловом. Його застосовують як важливий рекламний засіб. Елементами фірмового стилю, за умови їх художнього оформлення, можуть також стати різноманітні ділові документи, які виготовляються фірмою з використанням основних констант. До них належать:
• o фірмовий бланк;
• o діловий конверт;
• o візитна картка керівників фірми;
• o запрошення на заходи, що проводяться фірмою;
• o цінник;
• o ярлик;
• o реєстраційна папка;
• o поштова листівка;
• o типовий проспект;
• o рекламний плакат фірми тощо.
Із сказаного випливає, що реклама, маркетинг і дизайн існують у тісному взаємозв'язку одне з одним, працюючи на те, щоб створювані суспільством вироби споживалися і завдяки цьому забезпечувалося б досягнення перерахованих вище завдань.
Існує ще один фактор, який регулює ринок і навіть в певному сенсі формує його: ним є таке суспільне явище, як мода.
Мода - це процес комунікації між виробником, розповсюджувачем і споживачем, здійснюваний шляхом безперервних "повідомлень" - окремих "мод". У світі речей вона виступає загальновизнаною законодавицею. Виникнення моди як соціально-економічного явища можливе в ситуації надмірності товарних мас, що породжує складну систему модного регулювання, яке поступово охоплює все ширше коло суспільних явищ і, нарешті, стає важливою формою соціального регулювання людської життєдіяльності. Процес створення і розповсюдження модних стандартів, як правило (хоча і не завжди), здійснюється фахівцями.
Мода - відображення соціальної і культурної структури суспільства, демонстрація статусних позицій індивіда або групи. Так, німецький соціолог Г. Зіммель, один з найбільш авторитетних дослідників моди, вважав, що "всяка мода є завжди класова мода...". Але, безумовно, правильне і достатньо очевидне положення про те, що мода тісно пов'язана з соціально-класовою структурою і відображає соціально-статусні відмінності, потребує конкретизації. Відсутність традиційних і правових бар'єрів, характерних для попередніх епох, створила для індивідів можливість запозичувати деякі культурні взірці, що належать (або належали раніше) іншим групам, навіть не змінюючи свого соціального становища.
Мода в масштабах суспільства виникає тільки там і тоді, де і коли існує можливість наслідування одних класів іншими шляхом запозичення певних культурних взірців. Це запозичення інколи служило одним із засобів самоутвердження перших класів: таким чином, вони висловлювали свою рівність з панівною верхівкою або навіть перевагу над нею. Особливо характерними такі процеси були для буржуазії, що піднімалася до вершин соціальної ієрархії. Справа не просто в тому, що мода, як це часто говориться, виражає соціально-статусні відмінності (значно чіткіше вони фіксуються такими видами соціального регулювання, як звичай і закон), а в тому, що вона виражає їх рухливими, змінними засобами. Такими засобами є час від часу змінювані культурні взірці, що виступають як "моди". Мода - це один із видів самоорганізації уявлень людей про різні сторони соціальної і культурної реальності.
Мода пов'язана з найрізноманітнішими сферами дизайну. Проблематика моди, механізмів її функціонування і розвитку посідає важливе місце в теорії і практиці дизайнерської діяльності. Актуальність моди як фактору формування людського предметного середовища особливо велика, бо вона змушує виробників і торгівлю пам'ятати про фактор часу, обирати оптимальні терміни створення і просування продукції до масового споживача. Мода стимулює відновлення не тільки продукції, але й технології. Мода може сприяти активізації творчих пошуків дизайну. Завдання полягає в тому, щоб перейти від наслідування вже функціонуючих "мод" до їх активного створення.
Дизайн і мода знаходяться на перехрещенні найрізноманітніших факторів. Відомий радянський фахівець з проблем дизайну С. О. Хан-Магомедов стверджував наявність трьох основних аспектів у проблематиці моди й дизайну:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дизайн в стратегій маркетингу та рекламної діяльності“ на сторінці 4. Приємного читання.
