Галузі життєдіяльності людини

Маркетинг соціальних послуг

З нашої точки зору, сьогодні мережа є найефективнішою формою організації життя людини, громадського обслуговування. Вона дозволяє здійснювати відносини з клієнтами завдяки комп'ютерним мережам. Така форма інфраструктури є більш сучасною з усіх названих, оскільки мережа має великі можливості. Вона, по-перше, може привернути увагу суспільства до окремої людини, її потреб та інтересів, по-друге, систематизувати знання та безмежну кількість інформації, завдяки чому світ стає системним. Небезпідставно дослідники вбачають у суспільному просторі, насиченому електронно-кібернетичними знаряддями, приладами та пристроями, реалізацію проекту ноосфери В. Вернадського та Т. Шардена.

Цю "єдність, яку можна відчути", цілісність забезпечує розгалужена мережа "розумних" приладів, частина з яких здатна моделювати окремі функції розуму та чуттєвих можливостей "Homo sapiens". Підкреслюючи це, М. Кастельє зазначає, що "мережі складають нову соціальну морфологію наших суспільств, а розповсюдження "мережевої" логіки значною мірою позначається на ході й результатах процесів, пов'язаних з виробництвом, повсякденним життям, культурою та владою". Мережева форма інфраструктури є розповсюдженим явищем у західних країнах. Приміром, Фінляндія, застосовує технології так званого незалежного життя: передова система догляду вдома, коли за пацієнтами, котрі зазвичай мали б залишатися в лікарні, можна доглядати вдома (ці технології дозволяють стежити за станом здоров'я цілодобово). Сьогодні цей проект найбільше наблизився до своєї мети в створенні системи охорони здоров'я, що забезпечує доступ до послуг без зайвих операцій, за якої клієнт не повинен думати про відомчі кордони між різними організаціями; усі потреби задовольняються через один сервісний центр. Ідея полягає в тому, щоб усунути всю зайву "біганину" (наприклад, якщо необхідною є додаткова експертиза, працівник охорони здоров'я віртуально з'єднується з експертом, замість того, щоб посилати до нього клієнта) і зайвий обіг паперів (наприклад, проект передбачає електронні рецепти). В проекті використовується нова електронна ідентифікаційна картка (ID-card), що дозволяє здійснювати електронну ідентифікацію особистості та забезпечувати особливі умови безпеки та приватності. З дозволу клієнта, медична інформація про нього/неї буде зберігатися у базі даних, яка є відкритою для лікарів та фармацевтів і допомагає їм у прийнятті рішень.

У межах проекту Macro Pilot фінському суспільству вдалося значно вдосконалити співпрацю між державними органами та об'єднати багато інноваційних компаній на зразок Welfare Communications, яка пропонує рішення, що дозволяють усунути міжвідомчі бар'єри, та OuluTech, яка вирощує ідеї для компаній, що опікуються технологіями в галузі охорони здоров'я. Цей проект завершився поширенням результатів діяльності з метою трансформації усієї національної системи охорони здоров'я.

Отже, реалії сучасного життя та діяльності людини потребують все більшого об'єднання окремих об'єктів інфраструктури соціальної роботи в єдину мережу. Це спрощує процес отримання клієнтом послуг, що надаються через діяльність інфраструктури, сприяє доступності до інформаційних джерел.

Важливе значення мережева інфраструктура має для такої категорії населення, як інваліди. Згідно зі світовою статистикою, кількість інвалідів коливається в межах 7-10 % від населення країни. Інвалід (від лат. invalidus - слабкий, немічний) - це особа зі стійким розладом функцій організму внаслідок захворювання, травми або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження її життєдіяльності і потребує соціальної допомоги й захисту. Обмеження життєдіяльності - це повна чи часткова втрата особою здатності чи можливості здійснювати самообслуговування, самостійно пересуватися, орієнтуватися, спілкуватися, а інколи й контролювати свою поведінку, навчатися і займатися трудовою діяльністю.

Інвалідність є інтегральним показником здоров'я населення країни, умов життя, побуту, праці, а також стану довкілля. В останні роки спостерігається постійне зростання інвалідності, що значною мірою пов'язане із соціально-економічною ситуацією в країні. Серед основних причин інвалідності: хвороби системи кровообігу; злоякісні новоутворення; травми й отруєння; хвороби нервової системи; хвороби органів чуття та ін.

Каліки, сліпі, глухонімі, особи з порушеною координацією руху, цілком чи частково паралізовані та інші визнаються інвалідами через очевидні відхилення від нормального фізичного стану людини. Інвалідами визнаються також особи, що не мають зовнішніх відмінностей від звичайних людей, але страждають захворюваннями, які не дозволяють їм трудитися в різних галузях так, як це роблять здорові люди. Наприклад, людина, що страждає на ішемічну хворобу серця, не здатна виконувати важкі фізичні роботи, але розумова діяльність їй цілком під силу.

Всі інваліди поділяються на кілька груп за різними підставами. За віком: діти-інваліди, інваліди-дорослі; за виникненням інвалідності: інваліди з дитинства, інваліди війни, інваліди праці, інваліди загального захворювання; за ступенем працездатності - це інваліди працездатні, частково працездатні, непрацездатні інваліди (інваліди І групи (непрацездатні), інваліди II групи (тимчасово непрацездатні чи працездатні в обмежених сферах), інваліди III групи (працездатні в певних безпечних, не шкідливих для здоров'я умовах праці)); за характером захворювання - це інваліди мобільні, мало мобільні, нерухомі.

Залежно від приналежності до тієї чи іншої групи вирішуються питання працевлаштування та організації побуту інвалідів. Маломобільні інваліди (здатні пересуватися тільки за допомогою візків чи на милицях) можуть працювати вдома чи з доставкою їх до місця роботи. Ця обставина зумовлює багато додаткових проблем і для організації, яка приймає на роботу, і для держави, яка до недавнього часу не звертала увагу на існуючі проблеми інвалідів.

Головна проблема полягає у недостатності або у відсутності інфраструктурного забезпечення: обладнання робочого місця вдома чи на підприємстві; доставка інвалідові, який працює дома, замовлень, комплектуючих, а також готових виробів на склад чи споживачу; матеріально-сировинне і технічне постачання; ремонт, профілактика устаткування дома; виділення спецтранспорту для доставки інваліда на роботу і з роботи, бібліотеки та комп'ютерні клавіатури з абеткою Брайля; зручні переходи зі звуковими сигналами для незрячих, пандуси на тротуарах, у під'їздах житлових будинків, громадських установах, ліфти на станціях метро для людини у візку, міський транспорт зі спеціальним обладнанням - підйомні платформи для візка, візки на електричному ходу; тротуари з підігрівом, які дозволяють мало мобільним громадянам виходити взимку й перебувати на вулиці. У закладах освіти інфраструктурі забезпечення - це відповідні технології, які дозволяють забезпечити індивідуальний підхід до кожної дитини: рекомендовані окуляри, аудіо-книги, спеціально обладнані місця тощо.

Ще складніша ситуація - з нерухомими інвалідами, прикутими до ліжка. Вони не можуть без сторонньої допомоги пересуватися, але серед них багато людей, які здатні працювати розумово, аналізувати суспільно-політичні, економічні, екологічні й інші ситуації; писати статті, літературні твори, створювати художні картини тощо. Зрозуміло, що такий інвалід має труднощі у повсякденному побуті, починаючи з ранкового туалету й закінчуючи забезпеченням продуктами. В усіх цих випадках інвалідам допомагають соціальні працівники.

Загальні права інвалідів сформульовані в Декларації ООН "Про права інвалідів". Одним із пунктів цього міжнародного правового документа є такий: Інваліди мають право на медичне, технічне чи функціональне лікування, включаючи протезні й ортопедичні засоби, на відновлення здоров'я і становища в суспільстві, на освіту, ремісничу професійну підготовку і відновлення працездатності, на допомогу, консультації, на послуги щодо працевлаштування й інші види обслуговування. Працевлаштування і позавиробниче життя інвалідів нашої країни та країн Європи мають суттєві відмінності.

До Марбургу приїздять люди з обмеженими можливостями з усіх німецькомовних країн. Архітектура міста дозволяє їм почуватися комфортно на вулицях, у парках, кафе, магазинах. У Німеччині близько 7 млн інвалідів на 82 млн населення (орієнтовно 8,5 %). Велика увага з боку держави приділяється попередженню інвалідності, виявленню ознак інвалідності на ранніх стадіях, а також реабілітації, професійній підготовці та перепідготовці з урахуванням їх фізичних можливостей. Для цього створені спеціальні реабілітаційні центри, спеціальні навчальні заклади тощо. Отже, незважаючи на фізичні вади, кожна людина в цивілізованому суспільстві отримує можливості для своєї ресоціалізації та самореалізації.

Таким чином, ми можемо констатувати, що морфологія інфраструктури соціальної роботи має тенденцію до самозбирання структури - точкові форми об'єднуються у лінійні, а згодом - у мережеві інфраструктури. Цей процес є закономірним, адже загальна структура регіонів поступово складається у національну.

Підтвердженням цієї думки є процеси, які відбуваються у світі.

По-перше, ще на початку Другої світової війни Жан Монс та Роберт Шуман дійшли висновку, що економічна інтеграція - єдиний засіб, за допомогою якого в Європі можна уникнути конфліктів. У добу швидкої глобалізації та поширення загальної непевності європейська інтеграція видається важливішою, ніж будь-коли. Те ж прагнення безпеки та економічного добробуту, яке надихало засновників Європейського співтовариства, лежить сьогодні в основі Європейського Союзу.

По-друге, попри твердження футурологів про зникнення міст, ми є свідками найбільшої в історії людства хвилі урбанізації: половина населення живе в містах зараз, і передбачається, що в 2050 р. в містах буде жити 2/3 населення. Вважається, що частка місцевого населення в Північній та Південній Америці, Європі в середньому буде становити близько 80 % і зростатиме. Наприклад, у Фінляндії ця частка в 2000 р. була на рівні 67 %. Що більше економіка стає інформаційною, то більше населення та його активність концентрується навколо кількох головних регіональних центрів, які мають схильність поглинати раніше існуючі міські центри як ядра для нових великих регіонів, сформованих із розосереджених поселень. Концентроване населення та його активність у головних вузлах мегаполісів глобально й внутрішньо децентралізується в мультинуклеарну структуру, що має чітке територіальне поширення. Загалом, у всесвітній перспективі, інформаційна ера не є кінцем міст, але радше - початком мегаміст.

Все це призводить до появи нових проблем, нових кризових контингентів, і відповідно до розширення меж та функцій як системи соціальної роботи, так і її інфраструктури. Саме тому й виникає можливість створення мегаструктур різного профілю, серед яких і мегаструктура соціальної роботи.

Наступний розділ:

Висновки

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Галузі життєдіяльності людини“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЯК "ФІЛОСОФІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ"

  • Види маркетингу соціальних послуг в контексті ринкової концепції управління

  • Основні характеристики соціальної послуги, її природа та класифікація

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті "філософії ринку" та ринкової економіки

  • Маркетингове мислення чи клієнтоманія

  • Висновки

  • Розділ 2. СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Сутність соціальних послуг як маркетингових продуктів

  • Характеристика ринку соціальних послуг

  • Принципи, функції і концепції маркетингу соціальних послуг

  • Загальні функції соціальних послуг

  • Функція управління персоналом в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Розділ 3. СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ В СФЕРІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Етика підприємництва та його соціальна відповідальність

  • Маркетинг як складова частина менеджменту підприємництва

  • Концепція соціально-етичного маркетингу

  • Маркетингове управління підприємством

  • Соціальна відповідальність та етика маркетингу в сфері підприємництва

  • Висновки

  • Розділ 4. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Методологія дослідження

  • Умови, напрями та моделі реалізації соціальної політики

  • Напрями гуманітарної політики

  • Соціальний захист: сутність, особливості

  • Становлення та розвиток соціального захисту в Україні

  • Особливості соціального захисту в соціальних державах

  • Соціальний захист в ЄС

  • Розділ 5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Ключові аспекти системи якості соціальних послуг та відповідальності керівництва

  • Персонал і матеріальні ресурси в системі якості соціальних послуг

  • Структура системи якості соціальних послуг

  • Процеси маркетингу та зобов'язання постачальника в системі якості соціальних послуг

  • Процеси надання соціальних послуг у системі якості

  • Аналіз якості виконання соціальних послуг та підвищення їх ефективності

  • Висновки

  • Розділ 6. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ ТУРИЗМУ

  • Основні характеристики туристичного ринку

  • Визначення туристичного продукту

  • Основні характеристики маркетингового середовища туристичної фірми

  • Маркетингові дослідження конкурентів

  • Основні прийоми сегментації туристичного ринку

  • Теоретичні та практичні засади визначення цільового ринку

  • Особливості стимулювання збуту в туристичній галузі

  • Маркетингові комунікації як засіб ефективного просування туристичного продукту

  • Реклама

  • Висновки

  • Розділ 7. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ У СТРАХОВОМУ БІЗНЕСІ

  • Форми та види страхування

  • Страхові платежі та тарифи

  • Договори та правила страхування

  • Страховий маркетинг: функції, принципи, завдання, стратегії

  • Організація маркетингової служби в страховій компанії

  • Маркетингові дослідження та маркетингова політика у страхуванні

  • Висновки

  • Розділ 8. МАРКЕТИНГ ПОСЛУГ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

  • Основні виміри культурного продукту

  • Ринковий попит на культурний продукт

  • Концепція позиціонування з огляду на конкурентів та цільові сегменти

  • Цінова політика в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті глобалізації та взаємовпливу культур

  • Маркетинг соціальних послуг в сфері дозвілля

  • Висновки

  • Розділ 9. СУБ'ЄКТИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Місце неурядових організацій у громадянському суспільстві

  • Неурядові організації в Україні

  • Неурядові організації як партнери влади в наданні соціальних послуг

  • Реалізація принципу взаємного доповнення

  • Досвід функціонування неурядових організацій в зарубіжних країнах

  • Досвід Німеччини

  • Досвід Бельгії

  • Правове регулювання соціальних послуг

  • Висновки

  • Розділ 10. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Досвід задоволення соціальних потреб в громадах

  • Світові моделі надання соціальних послуг

  • Механізм надання соціальних послуг в країнах Євросоюзу

  • Висновки

  • Розділ 11. МАРКЕТИНГ КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Становлення та розвиток українського ринку консалтингових послуг

  • Динаміка рівня попиту на консалтингові послуги в Україні

  • Критерії вибору консалтингової фірми

  • Визначення консалтингових послуг як товару

  • Управлінське консультування як специфічний вид діяльності

  • Мета, завдання та етапи консультування

  • Класифікація консалтингових послуг

  • Класифікація консалтингових послуг в Україні

  • Сегментація ринку консалтингових послуг України

  • Канали залучення замовлень від колишніх клієнтів та нових клієнтів

  • Цінова політика на ринку консалтингових послуг

  • Типові помилки в маркетингу консалтингових послуг

  • Розділ 12. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

  • Види маркетингу у діяльності будівельних організацій

  • Маркетингове управління соціальними послугами будівельної організації

  • Методологічний підхід, принципи та методи оцінки ефективності соціальних послуг будівельної організації

  • Розділ 13. ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕРВІСУ

  • Послуги розробки маркетингової концепції підготовки підприємства-переробника сільськогосподарської продукції до випуску нової продукції

  • Впровадження організаційної структури управління на прикладі підприємства TOB "АПК "Солоха", орієнтованої на реалізацію маркетингової концепції

  • Послуга реорганізації маркетингового підрозділу підприємства (на прикладі TOB "АПК "Солоха")

  • Використання нових інформаційних технологій для підвищення конкурентоспроможності TOB "АПК "Солоха"

  • Розділ 14. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Система соціальної роботи та необхідність її інфраструктурного забезпечення

  • Функціональний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Морфологічний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Галузі життєдіяльності людини
  • Висновки

  • Розділ 15. СОЦІАЛЬНИЙ ТА МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

  • Оцінка населення проекту

  • Методика залучення населення до роботи над проектом

  • Загальні підходи до оцінки фінансової стійкості проекту

  • Висновки

  • Розділ 16. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Складові комплексу маркетингу (по Котлеру)

  • Реклама як засіб здійснення маркетингу соціальних послуг

  • Основні типи реклами, планування реклами та цілі стратегії реклами

  • Дизайн в стратегій маркетингу та рекламної діяльності

  • Управління електронною комерцією і онлайновий маркетинг соціальних послуг

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ