Тобто ми маємо, з одного боку, клієнта або кризову людину, яка потребує допомоги, а з іншого - соціального працівника, який організовує цю допомогу. Інструментом переробки речовини, енергії, інформації у таку форму, яка відповідає індивідуалізованим соціовітальним потребам кризової людини виступає інфраструктура соціальної роботи. Всі матеріали - речовину, енергію, інформацію, потрібні людині для її само відтворення, соціальний працівник може подавати в чистому вигляді: продукти харчування, одяг, консультування тощо. Якщо ж з будь-яких причин така допомога є неможливою, необхідні матеріали відшкодовуються у вигляді грошей.
В цьому контексті доречно нагадати про таке явище, як позитивна дискримінація, тобто перерозподіл бюджетних ресурсів соціальними службами таким чином, що ті, хто сплатили більше грошей у вигляді податків, майже нічого не отримують у соціальному плані. Ті ж, кого визнано соціально незахищеними, отримують левову частку соціальних виплат та безоплатних соціальних послуг. Таким чином, у якості "позитивно дискримінованих" виступають найбільш забезпечені верстви населення.
Наступним елементом системи соціальної роботи є соціальна інфраструктура, яка є самостійною системою нижчого рівня (по відношенню до всієї системи соціальної роботи), одним із елементів якої є інфраструктура соціальної роботи. Одразу необхідно наголосити на тому, що про розгляді всього суспільства, мова йде про соціальну інфраструктуру. Якщо ж мова йде про соціальну роботу, то говоримо про інфраструктуру соціальної роботи. Функціонування останньої спрямовується, перш за все, на реалізацію соціальних прав кризової людини, розвиток людського й соціального капіталів, формування потужної соціальної солідарності в громадах і трудових колективах виробничих фірм. Створити умови існування і відтворення населення шляхом всебічного задоволення його соціовітальних потреб покликана діяльність системи установ, закладів, організацій та інших об'єктів користування, тобто інфраструктура соціальної роботи як система інформаційно-речовинних та енергетичних засобів. Зазначимо, що на цьому етапі інфраструктура має потенційну форму, тобто віртуальний характер свого існування. Вона проявляє себе за наявності певних зовнішніх умов.
Наступним елементом системи соціальної роботи є орган управління. Ефективна організація менеджменту людських ресурсів у сучасних умовах розвитку суспільства вимагає створення комплексної системи органів управління кадровою політикою на загальнодержавному, територіальному і галузевому рівнях. Оскільки система управління людськими ресурсами відповідає в основному трьом фазам відтворення кадрів (формування і відшкодування, розподіл і перерозподіл, використання чи споживання), система органів управління також зосереджена в трьох основних галузях: соціальної політики, праці і безпосередньої роботи з кадрами.
Сутністю управління є координація роботи інших людей, тобто вертикальний поділ праці. Головною функцією органу управління у системі соціальної роботи є організація та координація зусиль всіх частин взаємодії у даній системі. Ми вважаємо за доцільне визначити головні принципи, на яких має базуватися управління соціальною роботою.
Принцип соціальної детермінації в управлінні закладом грунтується на розумінні керівництвом державної соціальної політики, суспільної ідеології соціальної роботи на конкретному етапі історичного розвитку держави. Соціальна детермінованість управління враховує реальні суспільні відносини, що складаються на даному історичному етапі, визначає толерантну позицію, виходячи з гуманних пріоритетів.
Принцип гуманізації вимагає на всіх етапах управлінської діяльності орієнтацію на людину, її потреби, інтереси, цінності. Самореалізація кожного з учасників процесу управління в контексті соціальної роботи, в закладах і системі в цілому виступає провідною метою управління.
Елементна база інфраструктури соціальної роботи також має людиноорієнтований характер. Цей принцип закладений в процес розробки обладнання, техніки, інфраструктури й дозволяє надавати допомогу людині з найменшими болісними відчуттями, не заподіюючи страждань.
Принцип науковості в управлінні установами соціальної роботи вимагає оволодіння керівником теоретичними основами і технологією діяльності в цій сфері, управлінської психології, сучасної політології, соціології та менеджменту. Науковий підхід вимагає у процесі управління спиратися на досягнення психології щодо всебічного розвитку особистості, застосування діагностичних методик, попередження конфліктів, стимулювання і мотивації колективу, вдосконалення стилю керівництва. З точки зору взаємовідносин суспільства й науки, головною функцію є практична, прикладна її функція. Призначення науки полягає не лише у поясненні світу, а й у його перетворенні, можливості стати безпосередньо продуктивною силою суспільства. Практична функція науки знаходить концентроване відображення в умовах науково-технічного прогресу. Реалізація цієї практичної функції спричинила до формування системи ланок, необхідних для втілення відкриттів фундаментальних наук у технічні пристрої для впровадження їх у виробництво. Це дозволяє нам стверджувати, що зі зміною наукового мислення людини змінюються засоби виробництва та організація мережі засобів і змінюється інфраструктура, набуваючи сучасного технологічного рівня своїх елементів.
Принцип колегіальності вимагає широкого залучення працівників до обговорення та підготовки рішення в поєднанні з особистою відповідальністю керівника за прийняття та виконання управлінського рішення.
Принцип інформаційної достатності обумовлює її вирішальну роль на всіх етапах управлінського циклу: планування, прийняття рішення, організації виконання, мотивації та контролю. Функціонування будь-якої організації прямо й безпосередньо залежить від системи збирання, обробки й аналізу інформації. Збір, обробка та інтерпретація інформації - найважливіші етапи організації роботи, оскільки від вірогідності інформації залежить характер прийнятих рішень, а відтак, і ефективність управління будь-яким об'єктом. Відповідно до вимог цього принципу керівництву закладом слід класифікувати види інформації за джерелами, часом її надходження, змістом, ступенем важливості й необхідності для реагування і визначення каналів прямого і зворотного зв'язку, що відповідають за роботу з інформацією згідно з їхніми посадовими обов'язками та становищем в ієрархії управлінських відносин. Фактично діяльність керівника - це безперервна робота з інформацією, що надходить, її аналіз, вироблення і прийняття відповідних рішень і їх реалізація, забезпечення зворотного зв'язку. Не випадково саме інформація поступово стає першочерговою складовою у системі інфраструктури соціальної роботи, відтісняючи на другий план речовинну.
Принцип аналітичного прогнозування в управлінській діяльності відображає моделюючі процеси різного рівня, що мають відбуватися в керованій соціальній системі, якою є заклад соціальної роботи. Плани й програми розвитку повинні базуватися на реальних можливостях установи, її кадрах, матеріальному забезпеченні в майбутньому, на врахуванні психології виконавців, стереотипів інертності мислення у розв'язанні принципово нових завдань. Для цього застосовуються методи системного підходу, структурно-функціонального аналізу тенденцій функціонування всіх підрозділів закладу, екстраполяції на них закономірностей розвитку подібних соціальних систем з інших сфер діяльності.
Принцип мотивації праці вимагає врахування в управлінській діяльності різноманітності мотивів, які приводять людей до роботи в соціальній сфері. Адже лише в тому випадку, коли заохочування (стимулювання) буде зорієнтоване на значимі для кожного працівника внутрішні потреби (заради задоволення яких він працює), управління може розраховувати на успіх, а управлінські рішення на підтримку та свідоме їх виконання.
Крім розвитку сучасних форм та методів матеріального і морального стимулювання, не останнє значення для мотивації праці соціального працівника має поліпшення умов праці завдяки сучасному обладнанню, тобто інфраструктурі соціальної роботи. Функціями останньої в такому аспекті можна вважати: механізацію та автоматизацію ручних та важких робіт, створення оптимальних кліматичних та санітарно-гігієнічних умов, застосування раціональних режимів праці та відпочинку, виробничої естетики, функціональної музики тощо.
Тут доречно нагадати, що вивченням праці, її умов займаються як соціально-гуманітарні (філософські, економічні, правові, психофізіологічні), так і технічні науки: ергономіка - наука про пристосовність праці та її умов до запитів людини; ергологія - наука, що розглядає працю з позицій підвищення її продуктивності; праксеологія - теорія про найбільш ефективні дії і рухи працівника в трудовій діяльності; наукова організація праці - наука про те, як найбільше доцільно організувати процес праці.
Принцип раціонального добору, підготовки, розстановки та використання кадрів орієнтує на забезпечення відповідності професійної компетентності, ерудиції, загальної культури та інших ділових якостей працівників меті та завданням організації, вимогам робочих місць і посад.
Принцип наступності та перспективності вимагає уважно аналізувати здобутки та проблеми минулої діяльності закладу, зокрема, досвід сьогодення, критично оцінювати свої можливості для розробки перспектив розвитку установи соціальної роботи.
Принцип економічності та ефективності особливо важливий в умовах реформування, наприклад, в Україні та гострої нестачі державного та місцевого фінансування соціальної роботи. Він вимагає орієнтації на науково-методичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення. Відповідно до принципу розробки різних проектів, інновацій прийняття управлінських рішень обов'язково повинні мати фінансово-економічне обгрунтування, бути збалансовані ресурсами та реальними можливостями й потребами закладу.
Принцип зворотного зв'язку вимагає моніторингу ходу виконання управлінських рішень, отримання інформації про якість і умови їх здійснення, конкретних кількісних показників. Ця інформація мусить охоплювати основні складові керованої системи.
Будь-яка діяльність, набуваючи професійного статусу, регламентується відповідними нормативними документами. Тому цілком природно наступним елементом системи соціальної роботи є нормативна база, яка використовується для державного регулювання в галузях соціально-економічної сфери; соціально-економічного програмування; підвищення ефективності соціальної політики; чіткого визначення центрів відповідальності в структурі державного управління; міжбюджетного регулювання; оцінки економічної самодостатності громадян, їх родин, підприємств, регіонів; віднесення об'єктів управління до категорій донорів та реципієнтів; державного регулювання мінімальної заробітної плати та реформи оплати в цілому; адресного соціального захисту населення, підприємств, регіонів; визначення рівня економічної безпеки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система соціальної роботи та необхідність її інфраструктурного забезпечення“ на сторінці 3. Приємного читання.
