Розділ 6. ЛОГІКА НАУКИ

Ви є тут

Логіка

Емпіричне знання виражається у формі наукового факту. Науковий факт є формою емпіричного знання, отриманого на підставі обробки результатів наукових спостережень й експериментів. З погляду сучасної логіки термін "науковий факт" - це логічна реконструкція того, що відображається в процесі експериментів і спостережень у формі знання, вираженого окремим висловлюванням або системою висловлювань, яке класифікується як фактуальне висловлювання (висловлювання про одиничне), "протокольне" висловлювання, за допомогою чого перевіряють істинність теоретичних положень науки.

Логічний зміст терміна "факт": це аналог того, що існує в світі в логічному континуумі. "Світ є сукупністю фактів, а не речей" (Л. Вітгенштайн). Образ факту в логічному континуумі - висловлювання (фактуальне висловлювання), що визначається як істинне або хибне (істина факту). Наприклад, космологія (наука про походження й еволюцію Всесвіту) на підставі спостережень за Всесвітом (Космосом) відкрила факт існування множинності Галактик. Відповідно, висловлювання "У Всесвіті (Космосі) існують гігантські системи (Галактики), які складаються з зірок, газу та пилу", є відображенням (аналогом) того, що реально існує у Всесвіті, а саме висловлювання визначається як фактуальне, що має значення істинності (істина факту).

Теоретичне знання трактується в таких значеннях: як узагальнення фактичних даних (наукових фактів) у формі емпіричної теорії; як суто дедуктивне знання, тобто отримане дедуктивним методом унаслідок логічного виведення із раніше набутого знання у формі дедуктивної теорії.

2. За видами (напрямами наукового пізнання) наукове знання поділяється на природознавче знання (природознавство), науково-технічне, гуманітарне та ін.

3. За типами: конкретно-наукове, загальнонаукове (загальнонаукові принципи пізнання, науково-дослідницькі програми), методологічне знання (формується на рівні метанауки).

4. За формою побудови наукове знання поділяється на проблему, гіпотезу та теорію.


Об'єкт дослідження сучасної науки


У сучасній науці вирізняють такі об'єкти досліджень:

1. Емпіричний і абстрактний.

Емпіричний об'єкт - це об'єкт (предмет, явище, процес, подія), що існує об'єктивно поза мисленням людини в певному просторово-часовому вимірі. Емпіричні об'єкти поділяються на такі, що спостерігаються безпосередньо за допомогою органів відчуття, і такі, що спостерігаються опосередковано за допомогою різноманітних приладів спостереження. Приклади емпіричних об'єктів, які вивчають різні науки, - атом, метал, рослина, тварина, космічне тіло, вода, людина, артефакт культури (архітектурна споруда, книга, техніка, кіно та ін.).

Абстрактний об'єкт - 1) предмет, що існує уявно (в думках, подумки): продукт абстрагуючої діяльності мислення; продукт творчої уяви людини (літературний образ, казковий образ, фантастичний образ); 2) об'єкт мислення, який створює його зміст. Розрізняють такі види абстрактних об'єктів, що вивчає сучасна наука: класи предметів; властивості предметів, явищ, процесів, подій; відношення між предметами; системи об'єктів; розвиток систем та ін. Приклади абстрактних об'єктів, що вивчають сучасні науки: Всесвіт (система Галактик), біосфера, Сонячна система, популяція тварин на Землі, суспільна система і под.; математичні об'єкти - число, вектор, величина, множина тощо.

2. Ідеалізований і конструктивний.

Ідеалізований об'єкт - теоретична модель, створена в певній науці методом ідеалізації (грец. idea - ідея, вигляд) для вивчення реально існуючих об'єктів, котрі пізнають, досліджують учені. Особливості ідеалізованих об'єктів полягають в тому, що властивості, які надаються їм, у чистому вигляді відсутні в реально існуючих (емпіричних) об'єктів, котрі досліджують. За допомогою ідеалізованих об'єктів моделюється певний стан або ситуація, в умовах якої виявляють властивості реально існуючих об'єктів. Приклади ідеалізованих об'єктів у фізиці - "ідеальний газ", "абсолютний нуль температури", "супергравітація"; в соціології - "ідеальний тип".

Конструктивний об'єкт - це об'єкт, створений (побудований) з інших об'єктів методом конструювання. За структурною побудовою конструктивні об'єкти поділяють на прості й складні. Приклади простих - літери алфавіту певної природної або штучної мови, з яких творяться складні конструктивні об'єкти - слова, формули за певними правилами. До конструктивних об'єктів належать математичні об'єкти, об'єкти сучасної символічної логіки.

Створення конструктивних об'єктів - предмет дослідження конструктивної логіки та конструктивної математики.

3. Віртуальний об'єкт (середньолат. - здібний, сильний) - об'єкт, існування якого неможливо зафіксувати безпосередньо, але існування якого допускається й іноді підтверджується ефектами, котрі можна виміряти; об'єкт існування якого виявляється за наявності певних умов, наприклад, у процесі взаємодії зі суб'єктом, що пізнає світ, скажімо, "віртуальний світ", який виникає на екрані монітора в комп'ютерній системі за взаємодії "людина - комп'ютер".

Приклад такого об'єкта - віртуальні частинки, що вивчає квантова фізика.


Науковий термін



Наукова мова як знакова система


Наукова мова, з погляду семіотики та логічної семантики, постає особливою системою мовних знаків, що виконують функції означення та позначення, і має синтаксичний, семантичний та прагматичний аспекти дослідження.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Н.В.Карамишева на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. ЛОГІКА НАУКИ“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ЛОГІКА В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ СВІТУ

  • 1.3. Історичний розвиток науки логіки. Виникнення різних типів логіки

  • 1.4. Сучасний етап розвитку науки логіки

  • Розділ 2. МИСЛЕННЯ ТА МОВА

  • 2.2. Мова як знакова система

  • 2.3. Мова як репрезентант мислення

  • 2.4. Логіко-семантичний аналіз мови

  • 2.5. Логіко-семантичні та формально-логічні концепції істини

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА ЛОГІКА

  • 3.2. Логічні операції

  • 3.3. Закони логіки

  • 3.4. Логічні форми міркувань та операції над ними

  • 3.5. Доведення та спростування

  • 3.6. Запитання та відповіді

  • 3.7. Парадокси

  • Розділ 4. СИМВОЛІЧНА ЛОГІКА

  • 4.2. Класична символічна логіка

  • 4.2.2. Логіка предикатів

  • 4.3. Некласична логіка

  • 4.3.2. Модальна логіка

  • 4.3.3. Логіка існування

  • Розділ 5. ПРАКТИЧНА ЛОГІКА

  • Розділ 6. ЛОГІКА НАУКИ
  • 6.4. Альтернативні теорії та паранесуперечлива логіка

  • 6.5. Обґрунтування підстав науки як мета логічна проблема

  • Розділ 7. ДИСКУРС ЯК ОБ'ЄКТ ЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

  • 7.2. Суперечка та її теоретико-ігрова модель

  • 7.3. Аргументація у дискурсі

  • 7.4. Розуміння смислу промов і текстів

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи