TextBook — Струс мозку, — повторив Філіп. — Зрозуміло… І довго я був непритомний?
— Три дні.
— Ага… — Філіп намагався згадати, як же він примудрився отримати струс мозку, але марно: його пам’ять щільно огортав густий туман забуття. — Я не пам’ятаю, як це сталося, падре. Мабуть, я дуже багато випив і зовсім не тямив себе. Більше я не буду так напиватися.
Панотець стривожено поглянув на нього:
— Що ти кажеш?! Ти ж був тверезий.
— Я? Тверезий? — Філіп розгублено закліпав очима. — Ви помиляєтеся, падре. Тоді я багато випив, дуже багато… навіть не пригадаю, скільки.
— Це було напередодні. А вдарився ти наступного дня вранці.
— Як це вранці? Хіба я вранці… Ні, не розумію. Я нічого не розумію!
— І ти не пам’ятаєш про це? — спитав панотець, пильно дивлячись йому в очі.
— Про це? Про що? — Ще одна спроба щось пригадати викликала у Філіпа новий напад головного болю. — Я нічого не пам’ятаю про наступний день, падре. Зовсім нічого. Останнє, що я пригадую, це як я пив на вечірці… А що трапилося? Що?
Дон Антоніо похитав головою:
— Краще тобі самому згадати… А якщо не згадаєш, то краще для тебе.
— Он як! — Філіп остаточно розгубився. — Я вас не розумію. Розкажіть мені все.
Падре зітхнув:
— Ні, Філіпе, не зараз. Певна річ, рано чи пізно ти про все дізнаєшся — та краще пізно, ніж рано… І годі про це. — Панотець трохи помовчав, мабуть, зважуючи, як краще перевести розмову на іншу тему, а потім просто сказав: — Учора приїхав ґраф д’Альбре з сестрою.
Філіп кволо всміхнувся:
— Це добре. Я за ними так скучив… Я хочу побачити їх. Обох.
Панотець повільно підвівся.
— Зараз я накажу розшукати їх і повідомити, що ти вже опритомнів.
З цими словами він попрямував до виходу, але біля дверей Філіп спинив його:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ III Обличчя смерті“ на сторінці 5. Приємного читання.