— Незабаром ми одружимося. Сподіваюся, ти готовий до весілля?
Тібальд випустив Марґариту з обіймів і знесилено поклав голову на подушку поруч з її головою.
— Ти серйозно, люба?
— Такими речами я не жартую. Я згодна стати твоєю дружиною.
Кілька довгих, як вічність, секунд вони мовчали. Нарешті Тібальд промовив:
— Ти кажеш це таким тоном, ніби збираєшся поховати себе живцем.
— Можливо, так воно і є, — відчужено відповіла Марґарита. — Цілком імовірно… Певна річ, ти можеш відмовитися від цього шлюбу, зробити шляхетний жест — поступитися мною Рікардові…
Тібальд підвівся і міцно схопив її за плечі.
— Ні, ні і ні! Я нікому тобою не поступлюся. Я не такий шляхетний, як ти думаєш. Я справжній еґоїст і себелюб… і ще тебелюб. Я люблю тебе і зроблю тебе щасливою. Я так люблю тебе, що мого кохання вистачить на нас двох з лихвою. Обіцяю, що ти ніколи не пошкодуєш про свій вибір.
— Хотілося б сподіватися, — мляво промовила принцеса. — Дуже хотілося б… Скажи мені, Тібальде, та твоя „Пісня про Марґариту“…
— Так?
— Вона така гарна, така чарівна… Але я жодного разу не чула, щоб її співали менестрелі. Чому?
Він відпустив плечі Марґарити, взяв її за підборіддя і ласкаво вгледівся в синю безодню її великих очей.
— Невже ти так і не зрозуміла, рідна, що її я написав лише для тебе? Для тебе однієї…
Розділ LII Прозріння
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ LI Казка від Тібальда де Труа“ на сторінці 7. Приємного читання.