— І багато?
— Всього нічого. Не більше дюжини.
— Ти просто чудо! — промовила Марґарита, дивлячись на нього з якимсь дитячим захопленням. — Я жодної німецької гаразд не пам’ятаю — а ти знаєш цілу дюжину слов’янських! А які вони, ці казки?
— Казки, як казки. Трохи химерні, незвичні для нас, та загалом…
— А та, що спала тобі на думку, про що вона? І чому, власне, ти її згадав?
— Ну… Краще я коротко перекажу її зміст. Тоді ти сама все зрозумієш. Згодна?
— Певна річ. Я страшенно люблю казки. До десяти років я вимагала від годівниці, щоб вона розповідала мені їх на ніч — і щоразу нові… Гаразд, розкажи мені свою слов’янську казку, перед тим як… як ми ляжемо в ліжечко.
— Отже, — почав Тібальд. — Жив-був на світі король, і було в нього три сини…
— Фе! — скривилася Марґарита. — Старе, як світ.
— Старе, як казка, — уточнив Тібальд. — Мені продовжувати?
— Авжеж, звісно!
— Так от, двоє старших принців для нас особливого інтересу не становлять, але найменший, на ім’я Hansnarr[47]…
— Ха! — перебила його принцеса. — Слов’янська мова така схожа на німецьку?
— Не думаю. Просто цю казку мені розповів один німець, який почув її від якогось мандрівного слов’янського ченця. Він називав найменшого сина короля Hansnarr…
— Чернець так називав?
— Ні, німець. Він говорив мені, як звучить це ім’я в ориґіналі, але, каюся, я забув. Тому нехай буде Hansnarr.
— Ні в якому разі, — заперечила Марґарита. — Ти ж не німець. Називай меншого принца… ну, скажімо, Жоанчик Бовдур. — Вона хихикнула. — Але ж дурне в нього ім’я!
— А в тій казці він і є дурень.
— Гм… Ніхто з відомих мені дурнів не погодився б носити дурне ім’я.
— Не блазнюй, Марґарито! Твого ж батька називають Александром Мудрим, не питаючи в нього дозволу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ LI Казка від Тібальда де Труа“ на сторінці 4. Приємного читання.