— Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія».
— Таких «мрій» в Україні тисяча.
— Згодна.
— Знаєш справжнього власника чи співвласників?
— Ні.
— Твоя посада?
— Директор комплексу.
— Кому ти підзвітна?
— Генеральному директору. Він мене взяв на роботу. Переманив з санаторію, де я була заступником.
— Що він собою являє?
— Нормальний чоловік. Без викрутасів. Мова спілкування з ним — виключно ділова...
«Хіба з тобою можна інакше? Та боїться він твоєї непідкореної краси», — подумав Ярема і прикусив язика. Ледь не вирвалося вголос.
— Приміщення комплексу нове?
— Навпаки, думаю, дуже старе, — без роздумів мовила Зоряна.
— Чому?
— Стіни товстезні. Так зараз не будують.
— Що тут було до того?
— Конюшня.
— А до конюшні?
— Замок якийсь, напевно. Чи монастир?.. Щось старовинне точно... Тут витає дух легкості... Тепер менше. Люди, що залишають тут свої емоції, відігнали його...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Привид безрукого ката» автора Процайло Андрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „38“ на сторінці 4. Приємного читання.