TextBook Вона так міцно притулилася до мене, що я почув, як б’ється її серце.
— А що тепер у вашій церкві? — спитав я. — Комора для збіжжя?
— Чому це комора?
— Склад для міндобрив?
— Там правлять, — сказала Стефа.
— Хто?
— Батюшка.
— Краще вже комора для збіжжя, — сказав я.
— Ну, чому ж. Люди до Бога йдуть, не до батюшки.
— Он як. А на Великдень гаївки ще водять?
— Водять. Чому ні?
— То, може, ти чула таку? «Вітер трощу гойдає, чайка гніздечко звиває…»?
— Ні, — сказала Стефа. — Не чула.
— А цю?
Я навіть тихесенько наспівав:
Гей, на горі сосна
Висока виросла,
Гей, полюбило дівча козаченька
Високого росту.
— Таку знаю, — зраділа Стефа. — Чому це ти згадав гаївки?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Троща» автора Шкляр В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (49)“ на сторінці 2. Приємного читання.