Цивілізаційна природа глобалізації

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

Етапи глобалізації та покоління цивілізації у їх співставленні

Етапи глобалізаціїПокоління цивілізації
Перший – неолітичний (X-III тис. до н. е.)-
Другий – "осьового часу" (VIII–II ст. до н. е.)Перше – давні цивілізації (VII – І тис. до н. е.)
Третій – колоніальний (початок XVI – середина XVII ст.)Друге – традиційні цивілізації (початок І тис. до н. e,- XV ст.)
Четвертий – індустріальний (середина XVII – перша половина XX ст.)Третє – індустріальні цивілізації (середина XVII – перша половина XX ст.)
П'ятий – постіндустріапьний (з другої половини XX ст.)Четверте – постіндустріальна цивілізація (з другої половини XX ст.)

Як свідчить таблиця, глобалізація та цивілізація дещо не співпадають у часі. На відмінну від О. Чумакова, ми вважаємо, що глобалізація у часі є більш тривалою, ніж цивілізація, оскільки неолітична революція, що започаткувала глобалізацію, відбулася тоді, коли цивілізація ще не сформувалася.

Разом з тим, ми віддаємо належне тому, що глобалізація, як власне й цивілізація, складається з якісно різних етапів. Рубіжним, на наш погляд, у розвитку глобалізації було XVI ст. Якщо до цього часу глобалізація виявила себе як тенденція, мала латентну форму й була обмежена локальним простором, то після нього – як тенденція й процес – одночасно. Саме як глобальний процес, коли людство вийшло за звичні межі Старого світу.

Співвідношення глобалізації та цивілізації як соціальних феноменів ми схематично подаємо у вигляді взаєпов'язаних сфер, розташованих за вертикальною віссю (рис. 1.5).

Наведена глобалізаційно-цивілізаційна модель демонструє взаєпов'язаність цих феноменів, а вертикальна вісь відбиває стабільність цивілізації та рухомість глобалізації. Хрестоподібний сегмент символізує сполучення глобалізації та цивілізації: горизонтальний ряд віддзеркалює певну частину цивілізаційного простору, що займають відповідні локальні спільноти, втягнені у процес глобалізації, а вертикальний – цивілізаційне поле у розрізі структурних елементів, зв'язків та відносин між ними в межах окремо узятого суспільства. У першому випадку мається на увазі, що глобалізаційними процесами ще недостатньо охоплені африканська, латиноамериканська, індійська й навіть китайська цивілізації. Щодо впливу глобалізації на ті чи інші цивілізаційні шари або сфери тієї чи іншої цивілізації, то він однаковий. Як зазначалося раніше, найбільш консервативними й найменш сприятливими до цього є соціокультурне ядро та політична організація. Певно, що це правило по-різному "працює" у відношенні до західного та східних суспільств.

Глобалізаційно-цивілізаційна модель

Рис. 1.5. Глобалізаційно-цивілізаційна модель:

Г – глобалізація; Ц – цивілізація, ГЦП (горизонтальний ряд) – глобалізований цивілізаційний простір; ГЦП (вертикальний ряд) – глобалізоване цивілізаційне поле

Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізації має суперечливий характер. Під впливом глобалізації формується єдиний простір взаємодії локальних цивілізацій, зростає їх взаємозалежність, посилюється обмін проектами життєустрою. Однак ця тенденція має й зворотний бік – прискорений розвиток цивілізаційної ідентичності, що знаходить свій прояв в усвідомленні власної соціокультурної самобутності, національної та етнічної самодостатності. Отже, проявляються інтеграція та дезінтеграція, уніфікація та диференціація.

В ідеалі, за таких умов, мало б відбуватися урівноваження між глобалізацією цивілізації та окультуренням глобалізації. Для того щоб це припущення набуло реальних рис, необхідно ці феномени розглядати паралельно, у тісному взаємозв'язку. Отже, окреслимо загальне та особливе між глобалізацією та цивілізацією.

Почнемо аналіз з питання про ідентичність. Цивілізаційна ідентичність асоціюється з різномаїттям, самобутністю, неповторністю, унікальністю та локальністю, у той час як глобалізаційна ідентичність пов'язана з універсалізацією, уніфікацією, глобальністю та тотальністю. Спрямованість глобалізації, як об'єктивного процесу, має пріоритети щодо певних сфер та напрямків суспільного розвитку. Якщо глобалізація супроводжується інтернаціоналізацією суб'єктного рівня, подальшою концентрацією управлінських функцій у наднаціональних структурах, то цивілізаційна ідентичність найбільше відчувається на індивідуальному рівні, тобто, з одного боку, відбувається макромізація суб'єктів глобалізації та їх мікромізація у цивілізаційному контексті – з іншому. У зв'язку з цим виникає питання щодо механізму враховування індивідуальних та групових цивілізаційних ідентичностей з метою моделювання майбутнього глобалізації. Саме в цьому полягає основна проблема регулювання глобалізаційних процесів з боку суспільства.

Поки що ж маємо справу з домінуванням техніцизму над гуманізмом, раціоналізму над нераціоналізмом. Крім того, глобалізація, надаючи пріоритет сфері техніко-технологічній та використовуючи сучасні комунікаційні технології, відповідним чином впливає й на світогляд та світосприйняття людини, нівелюючи її ідентичність як таку. Це у свою чергу вимагає свідомої праці суспільства у напряму окультурення та гуманізації глобалізованого простору.

Висновки до частини I

Цивілізаційний етап розвитку людства характеризується виокремленням певних сфер суспільного життя, серед яких значне місце посідає культура. Це певний спосіб життєустрою, "переживання життя", за яким представники різних культурних світів розрізняються між собою. Проте ці різні культурні світи, або цивілізації мають однотипну внутрішню структуру та проходять однакові стадії розвитку, що дає можливість їх порівняння. Більш того, локальні цивілізації одного покоління мають спільні риси й відрізняються від цивілізацій інших поколінь. Разом з тим, як засвідчив прорив "осьового часу", людство має єдині витоки, що дає надію на діалог між локальними цивілізаціями.

Цивілізації розвиваються не тільки за своєю внутрішньою логікою, але й під впливом різних чинників, серед яких ключова роль належить глобалізації. Глобалізація – це об'єктивний процес, що знаходить свій прояв у всезростаючій цілісності світового простору. У часі цей процес відрізняється масштабом, ступенем охоплення різних сфер людської діяльності та засобами комунікаційного зв'язку. У цьому сенсі глобалізація є вимірювачем рівня міжцивілізаційної взаємодії. З іншого боку, цивілізоване людство має здійснювати обмежуючий та регулюючий вплив на розвиток глобалізації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цивілізаційна природа глобалізації“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації
  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів