З метою визначення власного ставлення до наведених характеристик глобалізації та її періодизації, пропонуємо схему глобалізаційної моделі (рис. 1.3).
Рис. 1.3. Модель глобалізації
Із наведеної моделі глобалізації можна зробити певні висновки щодо сутнісної характеристики останньої. Але спочатку дамо пояснення обраних параметрів моделі. Усі вони є вимірювачами сутності глобалізації як цільової функції історичного розвитку, як процесу та як тенденцій на кожному з п'яти її етапів. Просторовий вимір показує масштаб глобалізаційного процесу. Змістовий вимір фіксує сутність та домінуючу тенденцію цього процесу. Об'єктний вимір демонструє сфери та напрями, що охоплені глобалізацією.
Комунікаційний вимір розкриває засоби зв'язку та носії розповсюдження інформації, за якими визначається динаміка глобалізаційного процесу. Суб'єктний вимір констатує кількісний та якісний склад учасників процесу глобалізації. З перелічених вимірів лише один є пасивним у функціональному відношенні, але він дає повне уявлення про результати глобалізації. Вага кожного з вимірів є різною на кожному з етапів глобалізації. До третього етапу глобалізація обмежувалася локальним та континетальним масштабом, а з XVI ст. – з початком європейської експансії, набула загального характеру.
Пов'язаність вимірів між собою за вектором спрямованості процесу глобалізації виглядає наступним чином:
Хто (суб'єктний вимір) → де (об'єктний вимір) → як (комунікаційний вимір) → що (змістовний вимір) → результат (просторовий вимір).
Характеристика сучасного етапу глобалізації
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства“ на сторінці 2. Приємного читання.
