Рис. 3.5. Види взаємодії типів моделі світового співтовариства
У лівій частині вісі, позначеній знаком мінус, розташовані шостий та сьомий типи моделі, які ідентифікуються як несамодостатні та проблемні. Але якщо шостий тип відносно індиферентний до власної соціокультурної ідентичності, то сьомий тип відзначається загостреним відчуттям цивілізаційної самоідентифікації. У правій частині вісі розташовані різні за цивілізаційною ідентичністю, але однаково успішні у справі опанування сучасними технологіями та комунікаціями і з цієї причини самодостатні типи моделі, які мають плюсову позначку. Центр вісі опанував п'ятий тип з ідентифікуючим знаком нуль, що підкреслює його перехідний статус між проблемними та самодостатніми типами.
Парадигма міжцивілізаційного конфлікту апріорі виключає врахування внутрішньоцивілізаційного протиборства чи суперництва, оскільки за визначенням – це інший тип відносин, який має міждержавний статус. Але цього не можна сказати про суперечності, які поки що мають латентну форму, між США, з одного боку, та європейськими країнами – з іншого. Крім цього, існує суперництво і між окремими країнами Європи, наприклад між Німеччиною та Францією, Великою Британією та Францією. Цей вид протиборства з часом може набути стратегічного значення у всіх вимірах.
Усі перелічені види взаємодії між типами моделі сучасного світового співробітництва можна віднести до песимістичного сценарію розвитку міжцивілізаційних контактів.
Достатніх підстав для побудови оптимістичного сценарію цивілізаційного розвитку людства поки що не дуже багато, незважаючи на відсутність за останні два десятиріччя системного ідеологічного протиборства. Для оптимізму необхідно, щоб соціокультурні цінності, якими керуються представники різних цивілізацій, доповнювали одна одну й слугували не конфронтації, а встановленню діалогу між різними спільнотами. Але щоб ця умова була дотримана й втілена у соціальну практику доцільно, щоб глобали як транссистемний інтегративний прошарок перетворилися на аналог відповідного соціокультурного прошарку, тільки тоді глобалізований простір отримає ознаки цивілізованого. Сподіватися на те, що взяти на себе таку місію здатні сучасні геостратегічні гравці, малоймовірно. Треба чекати настання другого "осьового часу", на що ще кілька десятків років тому сподівався К. Ясперс. Такий духовний прорив потребує піднесення на якісно новий рівень не тільки суспільної думки.
Поки людство існує, у нього є вибір між двома варіантами: втрати соціокультурної самоідентифікації в умовах суцільної глобалізації цивілізаційного простору або переведення цивілізаційного протиборства у геополітичну площину.
Висновки до частини III
Представники західної, російської та вітчизняної цивіліографії досліджують переважно тенденції розвитку постіндустріальної цивілізації.
Окреме місце серед них посідають теоретики світсистемного підходу, які доказали, що кожна локальна цивілізація розвивається за своїм ритмом. Поділ ними світу на ядро, периферію та полупериферію, з одного боку, відбиває різний рівень розвитку людських спільнот, а з іншого – свідчить про багатовимірність історичного процесу.
Концепція постіндустріального суспільства Д. Белла та ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера дають повне уявлення про загальну характеристику цивілізації четвертого покоління. Вони також виявили тенденцію взаємопов'язаності різних локальних цивілізацій.
Публікації Ф. Фукуями, С. Гантінгтона та З. Бжезінського були покликані довести переваги західної цивілізації перед іншими. Такий підхід є не тільки не конструктивним, а й несе у собі загрозу конфлікту між представниками різних спільнот.
Праці російських та українських фахівців присвячені виявленню тенденцій розвитку сучасних цивілізацій та обґрунтуванню шляхів їх співробітництва у глобалізованому світі.
Подане в останній главі навчального посібника авторське бачення моделі сучасного світового співтовариства мало на меті врахування різних факторів, які впливають на процес міжцивілізаційної взаємодії.
Післямова
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства“ на сторінці 2. Приємного читання.
