Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

Шостий тип – постколоніальні країни є недостатньо модернізованими, а тому характеризуються низьким рівнем соціально-економічного розвитку. Більшість з них переймається вирішенням завдання досягнення цивілізаційного мінімуму базових потреб населення щодо продовольства, охорони здоров'я, освіти. Серед спільнот цього типу особливу цивілізаційну нішу займають країни арабського світу, які відрізняються своєю традиційністю та ефектом "відсутності сучасності". Світосприйняття, сформоване протягом чотирнадцяти століть у руслі ісламської традиції, продемонструвало не тільки консервативність, але й життєстійкість цієї цивілізації, що дало привід відомому німецькому досліднику ісламу Б. Тібі визначити її як анти- сучасну [57, с. 38].

П'ятий та шостий типи класифікуються нами як "локалісти", яким притаманні маргінальні риси.

Сьомий тип – спільноти, що перебувають поза мережею міжнародних режимів. Він представлений переважно країнами ісламського фундаментализму (Ірак, Афганістан, Пакистан, Іран та ін.). Лідери цих країн, за висловом Т. Тібі, об'являють культуру сучасності не інакше як вірусом, що уразив іслам та ослабив ісламську цивілізацію. Тим самим, протидія сучасній культурі переміщується у площину боротьби проти Заходу. Це стосується й боротьби проти вторгнення у світ Ісламу [148, с.73]. Домінуючою цінністю для країн цього типу є культурно-релігійна та політична самобутність, які посідають місце попереду економічного зростання і технічного прогресу. Неприйняття цінностей західної культури використовується ними для застосування у боротьбі з цими країнами методів, які не завжди є легітимними й не регулюються міжнародним правом, а тому не потребують погодження з міжнародними організаціями. Країни цього типу моделі класифікуються як "локалісти-ізгої".

Побудова моделі сучасного світового співтовариства має передусім наукове значення, оскільки за її характерними властивостями та рисами можна відстежити динаміку цивілізаційного розвитку людства та локальних цивілізацій з урахуванням дії таких чинників як глобалізація та модернізація, а також впливу певних ідеологічних течій.

До найбільш суттєвих характеристик моделі слід віднести наступні:

• ієрархічність у техніко-технологічному (модернізаційному) вимірі;

• суперечливість, яка є наслідком своєрідності й самобутності типів моделі;

• неоднорідність, що визначається критеріями її типізації;

• рухомість, яка задається динамікою розвитку її типів;

• взаємопов'язаність, що обумовлено різноманіттям та різними векторами розвитку типів моделі;

• саморегульованість, яка забезпечується наявністю таких внутрішніх факторів розвитку, як ідентичність, мотивованість та самодостатність.

Внутрішнє переміщення країн у межах типів моделі є цілком прогнозованим, що підтверджується історичним досвідом. Програвали, як правило, не ті соціальні спільноти, що були економічно менш розвинутими, а ті, що мали підірвану, нестійку цивілізаційну ідентичність, хто сприймав чужі поради як панацею від усіляких негараздів.

Значення здійсненого моделювання важливо також для пошуку механізмів підтримання балансу світового розвитку, мінімізації ризиків та загроз, що є наслідком посилення технологічного розвитку між модернізованими та відсталими країнами, які належать до різних цивілізацій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства
  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів