Сутність та напрями світсистемної теорії

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

Серед світсистемників визначилося два підходи до розгляду історії людства. Для одних з них світ завжди представляв собою єдину цілісність, з точки зору інших історія зводиться до географічного переміщення центру. До числа останніх належав А. Франк, який після ознайомлення з системною характеристикою капіталістичної світекономіки, що містилася у 12 пунктах І. Валлерстайна, зазначив, що 240 слів (за винятком "XVI ст." та "Європа"), описуючих останню, можуть бути вживані до докапіталістичної світсистеми [48, с. 150]. Тим самим А. Франк хотів підкреслити, що твердження щодо можливості одночасного існування у світі десятків та сотень світсистем багато у чому лишає сенсу саме це поняття. Згідно з А. Франком, мова мала йти лише про одну світсистему. Він висунув китаєцентричну теорію світового розвитку, згідно з якою центр цивілізації спочатку виник у Китаї, а потім через численні цикли експансії та консолідації охопив увесь світ, зміщуючись на захід – в Індію, Передню Азію, Середземномор'я, Західну Європу, Північну Америку. Підйом Китаю у останні десятиріччя А. Франк інтерпретував як початок повернення центру світсистеми у його "природне" місце після короткочасної європейсько-північноамериканської "інтерлюдії" [73]. Тим самим він звернув увагу, по-перше, на не репрезентативний за масштабом історичний досвід, на який спирався світсистемний підхід, по-друге – заперечував європоцентризм. А. Франк разом з Б. Джиллсом у їх спільній праці "П'ять тисяч років світової системи" довів, що їх суперечка з І. Валлерстайном з приводу 500 та 5000 років історії світсистеми насправді була суперечкою з приводу дискретності чи недискретності її розвитку. В цій роботі було впроваджено ідею безперервності світової історії, а також екоцентричний підхід. Свій метод А. Франк та Б. Джиллс визначили як безсором'язливий історичний матеріалізм [73].

Спроби синтезу цивілізаційного та світсистемного підходів (за версією А. Франка та Б. Джиллса) здійснив американський історик Д. Уілісінсон, який виокремив у якості предмета аналізу центральну цивілізацію – міське суспільство, політичні та культурні відносини міст. На думку Д. Уілкінсона, зараз у світі залишилася лише одна цивілізація – світова столиця та одна ойкумена [54, с. 128]. Зміни у цивілізаційному розвитку людства цей автор простежував на прикладі тенденцій розвитку міста, а саме занепаду міських центрів, й передусім столиць, за рахунок чого зростали міста нестоличного типу. Усі ці процеси Д. Уілкінсон пояснював втратою влади над полуперифірією, децентралізацією цивілізаційної системи, розгортанням внутрішньоцивілізаційних та міжцивілізаційних війн [149].

Сьогодні світсистемний напрям наукових досліджень переживає кризу, пов'язану з розривом між аналізом світсистеми та локальних суспільств. У цьому зв'язку певний інтерес викликає концепція соціоісторичних організмів та систем соціоісторичних організмів різних рівнів російського філософа історії Ю. Семенова [96; 97].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність та напрями світсистемної теорії“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії
  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів