Цивіліографія – наука про цивілізації

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

Поняття "цивілізаційний простір" – це ареал поширення локальної цивілізації, а також їх сукупності.

За такою ж аналогією можна розглядати поняття "глобалізаційний розвиток" та "глобалізований простір".

Поняття "цивілізаційне поле" характеризує внутрішню структуру цивілізації, яка є типовою для усіх локальних цивілізацій, але відрізняється своїм змістовими наповненням. Більш конкретно перелічені поняття аналізуються в основній частині навчального посібника.

Теоретична частина цивіліографії представлена сукупністю наукових концепцій, які розглядаються у другій та третій частинах посібника.

Враховуючи обрану структуру навчальної дисципліни, тут основна увага буде приділена аналізу сучасної російської та вітчизняної історіографії, а саме аналізу монографічних праць та навчальних посібників.

Спочатку визначимо найбільш вагомі, за своїм значенням, праці російських дослідників. Спід зазначити, що російська цивіліографія має давні традиції, які своїм корінням сягають радянської наукової школи.

Серед наукових видань російських авторів відзначимо колективну працю "Цивілізація: Сходження та злам: Структуроутворюючі фактори та суб'єкти цивілізаційного процесу" [122], монографії Е. Азроянца "Глобалізація: катастрофа чи шлях до розвитку?: Сучасні тенденції світового розвитку та політичні амбіції" [1], О. Чумакова "Метафізика глоболізації: Культурно-цивілізаційний контекст" [133] та Ю. Яковця "Глобалізація та взаємодія цивілізацій" [139].

У першій з них цивілізація розглядається як історична реальність у її зіставленні з культурою, а інтеграція визначається як ведуча тенденція розвитку сучасного етапу цивілізаційного розвитку; подано цикли розгортання цивілізацій, динаміку моделей цивілізації та процеси міжцивілізаційної адаптації; виокремлено такі суб'єкти цивілізації як людина та суспільство; у другій містяться коментарі концепції "зіткнення цивілізацій" американського політолога С. Гантінгтона, а також викладено думки щодо зазначеної тенденції провідних російських вчених.

Монографія Е. Азроянца присвячена дослідженню проблем сучасного етапу глобалізації, розгляду цього феномену у трьох ракурсах: як проблеми, як реальності та як процесу; висвітленню суб'єктивних та об'єктивних аспектів глобалізаційного процесу й визначенню майбутнього глобавізованого мегасоціуму.

О. Чумаков у своїй монографії розробив загальну теорію глобалізації, проаналізував її розвиток у тісному зв'язку з культурою та цивілізацією, дослідив процес становлення культурно-цивілізаційної системи, а також вплив на неї глобалізації.

Ю. Яковець у анонсованій монографії одним з перших у сучасній історіографії проаналізував взаємодію цивілізацій у контексті глобалізації; визначив динаміку макропоказників локальних цивілізацій та спрогнозував майбутнє людства на віддалену перспективу; окреслив контури багатомірної геоцивілізаційної моделі; показав значення соціокультурних цінностей для діалогу цивілізацій.

Серед навчальних посібників російських вчених визначимо ті з них, авторами яких є Б. Єрасов [45] та Ю. Яковець [140], що рекомендовані студентам вузів, а також підручники 1. Іонова [53], та В. Хачатуряна [118], адресовані учням загальноосвітніх навчальних закладів.

Цінність навчального посібника Б. Єрасова, який посуті є антологією, полягає у тому, що в ньому подано основні концепції теоретиків цивілізації, представників світсистемного підходу та авторські коментарі до них.

Ю. Яковець у своїй "Історії цивілізацій" запропонував оригінальну концепцію циклічної динаміки цивілізацій, яка є продовженням ідей П. Сорокіна, М. Кондратьева, М. Бердяева, А. Дж. Тойнбі, Ф. Броделя. У навчальному посібнику послідовно розкриваються переміни у народонаселенні, технологіях і економіці, соціально-політичному ладі та духовній сфері – від давніх суспільств до постіндустріальної цивілізації.

У підручнику В. Хачатуряна прослідковуються основні тенденції та напрями розвитку західних та східних суспільств, висвітлюється становлення індустріальної цивілізації. Залишається незрозумілим, чому автор обмежив хронологічні рамки дослідження початком XX ст.

Видання І. Іонова належить до категорії рідких за предметом дослідження – становленням російської цивілізації. У підручнику значна увага приділена висвітленню питання про культурні традиції Європи та східного світу, які розкривають специфіку російської цивілізаційної ідентичності.

Серед фундаментальних праць вітчизняних дослідників передусім слід назвати "Цивілізаційні моделі сучасності та їх історичні коріння" під редакцією Ю. Пахомова, у якій на широкому історичному, політекономічному, соціокультурному та етнополітичному матеріалі аналізуються проблеми цивілізаційного розвитку людства, цивілізаційна природа та протиріччя глобалізації.

Культурно-цивілізаційна ідентифікація України висвітлена у монографіях Б. Глотова [29], О. Забужко [47], М. Михальченка [74]. До цієї проблематики також належать публікації, авторами яких є другий та нині діючий Президенти України.

Назва книги Л. Кучми "Україна – не Росія" [65] говорить сама за себе. Якщо вдатися до історичного контексту, то на згадку приходять назви книг М. Данилевського "Росія та Європа" й М. Трубецького "Європа та людство", які теж побудовані на ідеї протиставлення, що е зрозумілим та виправданим. Але цього не можна сказати про твір Л. Кучми. І справа не стільки у її назві, скільки у підборі та спрямованості викладу матеріалу. Цей підхід є прикладом того, як не потрібно будувати стосунки між сусідніми країнами та народами, що мають одну цивілізаційну ідентичність.

В. Ющенко, долучившись до обговорення цивілізаційної проблематики на сторінках авторитетного вітчизняного наукового видання, вірно визначив українську регіональну цивілізацію як розколоту та точно підмітив, що наші цивілізаційні цінності сформовані старшими поколіннями, та прийшов до оптимістичного висновку про необхідність співпраці та взаємодії між регіональними та локальними цивілізаціями [138, с. 3]. Важливо, щоб ці положення втілювалися у політичну практику.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цивіліографія – наука про цивілізації“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації
  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів