Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

А. Дж. Тойнбі не залишав поза своєю увагою конфлікт між релігією та наукою (раціоналізмом), оцінюючи його як суперечливість між серцем і розумом. Він підкреслював, що конфлікт між ранньою християнською церквою і еллінською філософією закінчився компромісом, у якому філософи визнали "істину" християнського одкровення з умовою, щоб одкровення обралось у словесні шати філософів [105, с. 349]. Треба віддавати належне тому, що релігія та наука мають справу з різними видами істини. Але це не завадило К. Ясперсу поєднати одне та друге у єдиному понятті – "філософська віра". А новітня західна цивілізація досягла реальної всесвітності в царині економіки й технології, не досягши, проте, порівняльного успіху в культурі.

Героїчну добу А. Дж. Тойнбі визначав як соціальний і психологічний наслідок кристалізації військового кордону між світовою державою цивілізації в процесі розпаду і закордонними варварами. Тиск на кордон зростає мірою того, як варвари переймають військову техніку цивілізації, якій вони "протистали". Охоронці цивілізації опиняються перед прикрою необхідністю самим використовувати варварів, а ті найманці повертаються проти своїх роботодавців і б'ють у саме серце імперії. Тут є доречним навести приклад взаємовідносин київських князів та вікінгів.

Переможні варвари неминуче стають жертвою власного успіху, будучи цілковито нездатними справитись із кризою, ними ж і створеною. Проте у своїй агонії вони дають народження героїчним легендам та ідеалам поведінки. Героїчна доба неладу закінчується з дивовижною раптовістю, і за нею йде "темна доба", протягом якої сили закону й порядку мало-помалу утверджуються знову, й починається нова цивілізація. Варварство стало сполучною ланкою, через яку ті цивілізації другого покоління, що утворили вищу релігію, були споріднені з цивілізаціями першого покоління.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"
  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів