Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

Течію географічного детермінізму представляв твір Л. Мечникова "Цивілізації та великі історичні ріки" (1899), в якому був сформульований закон "виклику" природного середовища та "відгуку", що розглядався як рушійна сила локальної цивілізації. На думку цього автора, навіть форма державного устрою, ступінь свободи особистості залежали від географічних та кліматичних умов. Л. Мечников ввів у науковий обіг поняття "цивілізаційним простір" та типізував цивілізації на "річкові", "морські" та "океанічні".

Цілісний характер мала цивілізаційна концепція П. Мілюкова (1859-1943) – одного з лідерів партії кадетів. У книзі "Нариси з історії російської культури" (1903) він довів, що у розвитку закономірностей історичного процесу ключову роль відіграють: внутрішні тенденції його еволюції; природне середовище, в якому цей процес розвивається, та особистість із властивими їй індивідуальними рисами.

Безпосереднє відношення до цього наукового напряму мала й праця М. Бердяева (1874-1948) "Сенс історії" (1923), в якій історія поставала як чотирьохстадіальний процес: варварство; культура; убування творчого духу та релігійне перетворювання.

У першій половині XX ст. послідовниками вчення М. Данилевського виступили євразійці.

Теоретична спадщина М. Данилевського так чи інше вплинула на творчість Г. Ріккерта, Л. Гумільова, П. Сорокіна, О. Шпенглера, А. Дж. Тойнбі та інших дослідників. У цьому контексті неможливо залишити поза увагою оцінку теоретичної спадщини М. Данилевського

радянською історіографією. Наукові енциклопедичні видання характеризували його як ідеолога панславізму, ідеї якого виправдовували великодержавно-шовіністичні спрямування [98, с. 363], та як такого, що виправдовував великодержавний шовінізм та політику національної ворожнечі [ 112, с. 134]. І все ж він дочекався визнання, хоча й більш ніж через 100 років після публікації "Росії та Європи".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.
  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів