Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

Ідея слов'янської єдності мала й зовнішній прояв. Революційні події у Західній Європі, у тому числі й у Австрії, стали поштовхом для пробудження самосвідомості слов'янських народів, зростання визвольного руху південних слов'ян за звільнення їх від гноблення Османською імперією. Тобто слов'янське питання тісно перетиналося із східним питанням. Розв'язання останнього передбачало ліквідацію Османської імперії, встановлення дружніх зв'язків Росії з греками, румунами, болгарами, угорцями та досягнення слов'янської єдності. Але на заваді реалізації цієї мети стояла Туреччина. Греція була зацікавлена у присутності турків на Босфорі як протидії щодо утворення слов'янської конфедерації на чолі з Росією. Існували суперечки у стосунках між греками та болгарами, між румунами й болгарами, між останніми та сербами. Утворення всеслов'янської федерації ускладнювалося тим, що не всі слов'яни були православної віри. Недарма західноєвропейські держави в якості однієї із своїх опор у східному питанні розглядали Польщу.

Щодо Росії, то її теж неможна було вважати виключно слов'янською державою. Більш того, позиціонуючи себе державою-визволительницею, вона у 1860-ті pp. захопила міста Ташкент та Самарканд, що були центрами мусульманської цивілізації у Середній Азії. Утвердженню ідеї слов'янської цивілізації заважали польське повстання 1863-1864 pp., зростання опозиційності української інтелігенції по відношенню до політики російського уряду. Ідея поширення мережі українських шкіл та літератури, підтримана М. Драгомановим, призвела до насильницької русифікації в українських землях. Звісно, що така політика вступала у протиріччя з ідеєю всеслов'янської єдності.

Не менш важливим було й те, що славізм як ідея та політична течія не мав теоретичного обґрунтування. Він існував лише у формі уявлення щодо спільності крові, до того ж не зовсім чистої, та схожості мов. Але ідея славізму, за висловом К. Леонтьєва (1831-1891), не мала відмітних релігійних, юридичних, побутових та художніх ознак, що у своїй сукупності складають повну та живу історичну картину певної культури [66, с. 109]. У слов'ян був відсутній й загальний історичний зв'язок. Якщо взяти будь-яку з культур західноєвропейських країн, то можна визначити їх відмінність між собою. І все ж їх об'єднувала загальна ідея європеїзму.

Деяка частина російського суспільства ("західники") орієнтувалася на західноєвропейську модель розвитку, яка свого часу впроваджувалася Петром 1. Певне, що з точки зору вибору Росією шляхів розвитку мали сенс як "слов'янофіли", так і "західники". Це підтвердив і досвід Японії, яка під кінець XIX ст. перетворилася на країну з ефективною, типово раціонально-капіталістичною економікою, зберегла водночас власні релігійні й національно-культурні традиції [22, с. 493]. Інша річ, що ця справа містила далекосяжний політичний підтекст, в контексті якого Москва розглядалася як "Третій Рим".

Таким чином, питання щодо цивілізаційної ідентичності Росії набуло не тільки теоретичного, а й практичного значення. Не стояв осторонь цього й М. Данилевський, який раніше за інших зрозумів, що для розв'язання східного питання, утворення слов'янської конфедерації необхідно підвести певну теоретичну платформу. Ось чому метою написання книги "Росія та Європа" було розроблення теорії культурно-історичних типів, у якій головна увага була приділена обгрунтуванню самобутності й історичній місії слов'янства та його авангарду – Росії, яка мала досвід самостійного політичного життя.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації
  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів