Калькулювання собівартості на вітчизняних та зарубіжних підприємствах проводиться різними методами, до яких належать нормативний, за замовленнями, попроцесний, попередільний, подетальний, параметричний, "стандарт-кост", "директ-кост", на основі діяльності, ABC-метод та інші.
У вітчизняному плануванні найпоширеніші нормативний, за замовленнями, попроцесний методи, а на зарубіжних підприємствах – "стандарт- кост", "директ-кост", на основі діяльності тощо.
Нормативний метод передбачає складання планових калькуляцій собівартості одиниці чи всього обсягу конкретного виду продукції на підставі діючих на підприємстві норм витрат усіх видів виробничих ресурсів, відрахувань, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг). Норми коригуються при зміні технологічних процесів, організації виробництва і праці тощо. Відповідно до діючих норм на робочі місця видаються сировина і матеріали, оплачуються виконані роботи.
Цей метод сприяє впровадженню прогресивних норм витрат ресурсів. Основна його перевага полягає в можливості відокремленого обліку відхилень фактичних витрат від планових норм та їхніх причин. Це дозволяє визначити, які чинники зумовили зміну витрат, і своєчасно ухвалювати і виконувати оптимальні управлінські рішення, спрямовані на економне використання ресурсів і зниження собівартості продукції. Проте, нормативний метод ще не знайшов широкого розповсюдження у практичній діяльності підприємств
України через відсутність науково обгрунтованих норм витрат на різноманітні види виробничих ресурсів. їхнє розроблення і коригування надзвичайно трудомістке і за умов динамічності великої номенклатури виробів стає проблематичним. Підприємства використовують різні його спрощені модифікації.
Нормативний метод обчислення планової собівартості продукції прийнятний для великосерійного і масового виробництва зі складною технологією виготовлення виробів.
Метод калькулювання за замовленнями застосовується переважно в одиничному виробництві, за умов якого планово-калькуляційною одиницею є замовлення на виготовлення одного чи кількох виробів. Калькулювання за цим методом передбачає визначення витрат на замовлення з урахуванням конкретних вимог замовників. Отже, на кожне замовлення складається індивідуальна калькуляція.
Планова виробнича собівартість замовлення містить такі прямі витрати: матеріальні, на оплату праці та інші.
Витрати на матеріали обчислюються на підставі їхньої номенклатури, величини можливих витрат на замовлення і цін за одиницю.
Величина витрат окремих найменувань матеріалів на виготовлення замовлення визначається на підставі конструкторсько-технологічної документації, специфікації чи іншої вхідної інформації.
Пряма заробітна плата, тобто заробітна плата робітників, які безпосередньо виконують замовлення, розраховується на підставі їхніх тарифних ставок і планових витрат часу на його виконання.
Інші прямі витрати обчислюються залежно від їхнього змісту і призначення в процесі виконання замовлення.
Загальновиробничі витрати на замовлення розраховуються відповідно до чинної на підприємстві методики. Зокрема, вони можуть визначатися в межах нормативних ставок за їхньої наявності на підприємстві.
Планові Загальновиробничі витрати на замовлення () можна обчислити і в такий спосіб:
(10.13)
де- планові Загальновиробничі витрати підприємства;
• планова пряма заробітна плата на виконання замовлення;
• планова пряма заробітна плата по підприємству.
Цей спосіб привабливий своєю простотою і доступністю, але за його застосування результати розрахунків є орієнтовними. Однак, з огляду на те, що в процесі планування обчислюються майбутні витрати, їхня величина певною мірою є ймовірною (очікуваною) незалежно від методу калькулювання. Калькулювання планової собівартості замовлення здійснюється не на всіх підприємствах, а за умов доцільності, наявності вхідної інформації для розрахунків, належного рівня планування тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи калькулювання собівартості продукції“ на сторінці 1. Приємного читання.
