Визначення потреби в устаткуванні та коефіцієнта його завантаження

Планування і контроль на підприємстві

Невід'ємною складовою планування виробничої потужності є визначення потреби підприємства в устаткуванні для виконання виробничої програми і зіставлення її з наявним устаткуванням. Для цього складається баланс завантаження устаткування за формою, наведеною в табл. 7.3.

Результати розрахунків (табл. 7.3) показують, що для токарних верстатів коефіцієнт завантаження складає 0,95, що є меншим за одиницю. Теоретично є надлишок 6520 верстато-годин. На цю кількість верстато-годин можна збільшити виробничу програму на плановий рік або виконати інші роботи за замовленнями, наприклад, допоміжних підрозділів цього підприємства або інших підприємств.

Коефіцієнт завантаження устаткування визначають діленням кількості верстато-годин, яка потрібна для виконання виробничої програми з урахуванням коефіцієнта виконання норм, на ефективний фонд часу роботи верстатів.

Ефективний фонд часу роботи одного верстата визначається на підставі кількості робочих днів у плановому році, встановленого на підприємстві режиму роботи (одна, дві чи три зміни) устаткування та витрат робочого часу на його ремонт і переналагоджування. У розрахунках, наведених у табл. 7.3, передбачено роботу устаткування у плановому році у дві зміни та втрати робочого часу 5%.

При складанні табл. 7.3 планову трудомісткість виробничої програми в нормо-годинах ділять на плановий коефіцієнт виконання норм. Справа в тому, що норми часу на оброблення одного виробу на багатьох підприємствах України є недосконалими, не змінюються тривалий час і не враховують усіх факторів, що зумовлюють підвищення продуктивності устаткування. Отже, фактичний час обробки виробів зазвичай менший за передбачену планом норму.

Сучасні промислові підприємства України переважно оснащені взаємоузгодженими високопродуктивними системами машин. Однак, зміна номенклатури та асортименту продукції, удосконалення технології, розширення масштабів механізації та автоматизації, оновлення і модернізація верстатів зумовлюють порушення одного з найважливіших принципів раціональної організації виробництва – пропорційності, тобто рівня узгодження пропускної спроможності устаткування, робочих місць і виробничих підрозділів.

Таблиця 7.3

Фрагмент планового балансу завантаження і пропускної спроможності устаткування механічного цеху на плановий рік (цифри умовні)

ПоказникиКількість виробів за планом, шт.Нормо-год. для токарних верстатівНормо-год. для фрезерних верстатівНормо-год. для шліфувальних верстатів
на одиницю продукціїна програмуІІЯ одиницю продукціїна програмуна одиницю продукціїна програму
Виріб А10000440000550000330000
Виріб Б5500527500316500422000
Виріб В15000690000460000230000
інша продукціяXX7000X6000X3000
Збільшення залишків незавершеного виробництваXX5000X3000X2000
Усього машино-год. на програмуXX169500X135500X87000
Коефіцієнт виконання норм за планомXX1.25X1.2X1,15
Машино-год. з урахуванням коефіцієнта виконання нормXX135600X112917X75652
Ефективний фонд часу роботи одного верстатаXX3740X3740X3740
Потреба у верстатахXX36XзоX20
Кількість наявних верстатівXX38X27X18
Фонд часу роботи верстатівXX142120X100980X67320
Коефіцієнт завантаження устаткуванняXX0,95X1.12X1,12
Результати розрахунків:XXXX
нестача верстато-год.XXX11937X8332
надлишок верстато-год.XX6520 1 XX

Істотний вплив пропорційності на величину виробничої потужності та її використання зумовлюється і тим, що процес виготовлення продукції є багатостадійним і здійснюється шляхом комбінації різного устаткування і робочих місць виробничих підрозділів. Враховуючи цей фактор, а також випуск продукції за замовленнями, низки інших важливих особливостей, притаманних практичній діяльності підприємств України, за сучасних умов прийнятним є числове значенням коефіцієнта завантаження устаткування механічних цехів машинобудівних підприємств 0,85-0,9. Отже, менеджери з планування виробництва мають ухвалити рішення стосовно 6520 надлишкових токарних верстато-годин, беручи до уваги конкретні виробничі обставини.

Як видно з табл. 7.3, для фрезерних та шліфувальних верстатів коефіцієнт завантаження устаткування перевищує одиницю (1,12). Отже, ці групи устаткування неспроможні забезпечити виконання виробничої програми за існуючого режиму їхньої роботи та продуктивності.

Збільшенню пропускної спроможності фрезерного та шліфувального устаткування можуть сприяти різнобічні організаційно-технічні заходи, спрямовані на покращення його використання за часом та продуктивністю. Серед них скорочення простоїв, зростання продуктивності шляхом підвищення рівня досконалості та кращого використання устаткування, впровадження прогресивних технологій, встановлення обгрунтованих норм оброблення предметів праці, підвищення кваліфікації робітників, покращення обслуговування робочих місць, придбання нового устаткування, якщо це економічно доцільно.

Практично у більшості випадків розрахунки використання виробничої потужності полягають у визначені планового завантаження основного устаткування і площ та зіставлення результатів з наявним ефективним фондом часу роботи відповідних груп обладнання і площ.

Коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності визначається відношенням планового річного випуску продукції (чи обсягу перероблюваної сировини) до планової середньорічної потужності. У процесі аналізу досягнутого рівня використання потужності визначається коефіцієнт змінності роботи діючого устаткування, ступінь використання внутрішньозміиного фонду часу роботи, наявність надлишкового та невстановленого устаткування, причини недовикористання устаткування тощо.

Якщо потужність підприємства (цеху, дільниці) визначається переважно наявністю площ складання виробів, то застосовується показник їхнього використання – випуск продукції на один квадратний метр площі за останні два-три роки.

Для зіставлення й аналізу необхідної для виконання виробничої програми та наявної виробничої потужності доцільно проводити розрахунки в три етапи.

На першому етапі – визначати необхідну виробничу потужність.

На другому етапі – визначати наявну виробничу потужність.

На третьому етапі – проводити зіставлення необхідної і наявної виробничих потужностей.

Для заготівельних та оброблювальних цехів (дільниць) завантаження устаткування (), пропускну здатність устаткування () і коефіцієнт завантаження устаткування () визначають за такими виразами:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення потреби в устаткуванні та коефіцієнта його завантаження“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Сутність планування та особливості його здійснення на підприємстві

  • Сутність, необхідність, роль та особливості планування за сучасних умов

  • Індикативний характер планів та філософських концепцій планування

  • Метод, предмет, ціль та завдання планування на підприємстві

  • Принципи планування

  • Методи планування

  • Планові норми і нормативи

  • Висновки

  • Тема 2. Система планів підприємства

  • Стратегічне планування і його зміст

  • Поточний план, його склад та зміст

  • Система планових показників

  • Інформаційна база планування

  • Планова служба підприємства та її функції

  • Висновки

  • Тема 3. Маркетингові дослідження планування збуту і контролю продукції

  • Теоретичні засади дослідження ринку

  • Планування маркетингових досліджень

  • Оцінка ринку збуту продукції

  • Планування реклами

  • Планування збуту продукції

  • Висновки

  • Тема 4. Виробництво продукції

  • Сутність, вимірники, завдання і процес планування виробництва продукції

  • Показники виробничої програми та методи їх визначення

  • Особливості формування виробничої програми внутрішніх структурних підрозділів підприємства

  • Оптимізація виробничої програми

  • Приклад оптимізації виробничої програми

  • Висновки

  • Тема 5. Оперативно-календарне планування і контроль

  • Сутність, зміст, завдання та особливості оперативно-виробничого планування

  • Розрахунки тривалості виробничого циклу

  • Оперативно-календарне планування в одиничному виробництві

  • Особливості оперативно-календарного планування в серійному виробництві

  • Оперативно-календарне планування в масовому виробництві

  • Оперативне регулювання, облік і контроль виробництва

  • Висновки

  • Тема 6. Матеріально-технічне забезпечення виробництва

  • Значення, показники та зміст плану матеріально-технічного забезпечення

  • Планування потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах

  • Планування запасів матеріально-технічних ресурсів

  • Оптимізація запасів матеріальних ресурсів

  • Складання плану матеріально-технічного забезпечення і його виконання за сучасних умов

  • Висновки

  • Тема 7. Забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю

  • Виробнича потужність підприємства: поняття, фактори, види

  • Розроблення планового балансу виробничої потужності та визначення оптимальної її величини

  • Розрахунки виробничої потужності структурних підрозділів конкретного підприємства і підприємств різних галузей

  • Визначення потреби в устаткуванні та коефіцієнта його завантаження
  • Виробничі потужності підприємств із яскраво вираженою сезонністю споживання їхньої продукції.

  • Висновки

  • Тема 8. Персонал i оплата праці

  • Значення, зміст, завдання та вхідні дані до складання плану

  • Планування продуктивності праці

  • Наукова організація праці та її впровадження на підприємстві

  • Планування кількості персоналу за категоріями

  • Тарифна і безтарифна системи оплати праці та основні їхні елементи

  • Планування оплати праці персоналу

  • Висновки

  • Тема 9. Виробнича інфраструктура

  • Сутність, склад, призначення, завдання виробничої інфраструктури

  • Планування інструментального господарства

  • Планування ремонтного господарства

  • Планування енергетичного господарства

  • Планування транспортного господарства

  • Висновки

  • Тема 10. Витрати виробництва

  • Значення, завдання плану і порядок його розроблення

  • Механізм класифікації витрат на виробництво продукції

  • Методи обчислення зниження собівартості продукції

  • Калькулювання собівартості продукції

  • Методи калькулювання собівартості продукції

  • Зміст етапів калькулювання собівартості продукції

  • Приклад розрахунку планової калькуляції собівартості виробів

  • Складання кошторису витрат підприємства

  • Висновки

  • Тема 11. Фінансове планування

  • Сутність, ціль, завдання і зміст фінансового планування

  • Фінансове прогнозування діяльності підприємства

  • Поточне фінансове планування

  • Визначення планової потреби підприємства у фінансових ресурсах

  • Планування прибутку, сукупного доходу і рентабельності

  • Визначення беззбиткового обсягу виробництва і реалізації продукції

  • Оперативне фінансове планування

  • Фінансовий контроль на підприємстві

  • Висновки

  • Тема 12. Планування і контроль оновлення продукції

  • Загальна характеристика планових робіт у системі створення, підготовки виробництва і освоєння нової продукції

  • Вибір кращого варіанта технологічного процесу

  • Об'ємно-календарне планування розроблення та освоєння виробництва нового виробу

  • Планування оновлення продукції за допомогою сітьових графіків

  • Складання кошторисної калькуляції витрат на розроблення нового виробу

  • Планування розроблення нового виробу в спеціалізованих організаціях

  • Висновки

  • Тема 13. Організаційно-технічний розвиток

  • Зміст, завдання і порядок розроблення плану технічного й організаційного розвитку на підприємстві

  • Система показників оцінки організаційно-технічного і організаційного рівня виробництва

  • Планування технічного рівня виробництва

  • Планування рівня організації виробництва і праці

  • Показники та методики визначення ефективності планових заходів щодо підвищення організаційно-технічного рівня

  • Фінансування за допомогою позичкового капіталу

  • Висновки

  • Тема 14. Бізнес-планування

  • Склад, зміст бізнес-плану та порядок його розроблення

  • Показники бізнес-плану і методи їхнього розрахунку

  • Висновки

  • Терміни