Головна ціль створення запасів матеріальних ресурсів полягає у визначенні та підтримуванні їх на рівні, який забезпечує своєчасне виробництво продукції за укладеними договорами та спрямована їх на ринок. Проте, утримання запасів вимагає значних витрат фінансових ресурсів. Отже, важливим завданням створення запасів матеріальних ресурсів є оптимізація їхньої величини і структури.
Оптимізація запасів передбачає надходження матеріальних ресурсів оптимальними партіями. Оптимальна величина партії матеріальних ресурсів – це така їх кількість, яка за періодичного надходження забезпечує мінімальні сукупні витрати на організацію купівлі і зберігання запасів.
Питанням теорії та методам оптимізації запасів присвячено чимало праць вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, таких як [8, 28, 33, 62, 64, 73, 101, 103,106, 121, 164,167] та інші.
Створення оптимальної величини запасів матеріальних ресурсів, що зберігаються на складах підприємства, грунтується на теорії управління запасами. Ця теорія передбачає встановлення часу направлення замовлень на купівлю чи виробництво матеріальних ресурсів для поповнення запасів, визначення кількості замовлень і величини партії купівлі ресурсів, мінімізацію сукупних витрат.
У зарубіжних країнах для оптимізації поточних запасів використовують низку моделей. До них належать моделі економічного (за кількістю) замовлення (EOQ-model), виробничого (за кількістю) замовлення, замовлення з резервним запасом, з дисконтованою кількістю та інші. Серед цих моделей найпоширеніша модель економічно обгрунтованого замовлення (Economic Order Quantity – EOQ). Це одна з перших моделей управління запасами. Вона проста в користуванні, проте, вимагає деяких обмежень та передумов. Серед них такі:
• попит на матеріальні ресурси відомий заздалегідь і є постійним;
• поточний час і час між замовленням та отриманням матеріальних ресурсів відомий і постійний;
• замовлені матеріальні ресурси надходять негайно однією партією, в один час;
• зменшення кількості неможливо;
• змінними є лише витрати на організацію придбання і зберігання запасів у часі;
• дефіцит матеріальних ресурсів недопустимий, якщо вони замовлені вчасно.
Таким чином, розраховуючи планову величину запасів матеріальних ресурсів, слід брати до уваги те, що повсюдне дотримання в теперішній час зазначених передумов вітчизняними підприємствами можна розглядати теоретично. Результати розрахунків за згаданими моделями необхідно коригувати, враховуючи умови нестабільного ринку, характерного для України.
Авторами робіт [28, с. 150; 33, с. 14; 42, с.345; 62, с.201; 106, с.497; 133, с. 210-211; 167, с. 128] та іншими в різних інтерпретаціях подаються формули обчислення оптимальної величини партії купівлі матеріальних ресурсів, в основу яких покладено модель Уілсона.
Так, А.І. Баскій і Г.І. Варданян [19, с.94] подають таку формулу обчислення раціональної величини партії надходження продукції (матеріальних ресурсів) на підприємство (П):
(6.30)
де ОП –обсяг споживання продукції (матеріального ресурсу) в плановому періоді;
– середні витрати на оформлення замовлення і завезення однієї партії матеріалів на підприємство;
Т – тривалість планового періоду;
- середні витрати на збереження одиниці матеріалів протягом планового періоду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оптимізація запасів матеріальних ресурсів“ на сторінці 1. Приємного читання.
