У практичній діяльності вітчизняних підприємств традиційно обов'язково калькулюється фактична собівартість замовлення. Для цього на кожне замовлення відкривається окремий аналітичний рахунок, на якому акумулюються всі витрати на його виконання. Після завершення роботи, витрати підраховуються і визначається фактична собівартість замовлення.
Попроцесний метод полягає в тому, що групування витрат у розрізі прямих статей здійснюється за окремими технологічними процесами. До прямих витрат на матеріали, оплату праці, загальновиробничих витрат можуть зараховувати і деякі непрямі витрати (амортизацію спеціального обладнання, на підготовку виробництва та вдосконалення його організації тощо) за умови їхньої локалізації в межах одного процесу (підрозділу).
Собівартість кінцевої готової продукції формується шляхом послідовного нагромадження витрат за калькуляційними статтями всіх попередніх процесів. У міру виконання кожного наступного процесу одночасно зростає ступінь готовності продукції і витрати на її виробництво. Отже, собівартістю кінцевої готової продукції є витрати завершального технологічного процесу (виробничого підрозділу) її виготовлення.
Попроцесний метод передбачає калькулювання середньої собівартості одиниці продукції (), яка обчислюється в такий спосіб:
(10.14)
де- собівартість на виробництво планового обсягу продукції за статтями калькуляції;
- плановий обсяг продукції в натуральних вимірниках.
Попроцесний метод передбачає групування витрат у межах окремих технологічних процесів або стадій виробництва. Він застосовується в багатопроцесному однопродуктовому виробництві чи при виготовленні однорідних виробів. Цей метод характерний для підприємств з масовим та серійним типом виробництва або з безперервним виробничим циклом і стійкою номенклатурою виробів, що виготовляються протягом тривалого проміжку часу. Такі виробництва властиві підприємствам металургійної, хімічної, скляної, паперової, цементної, швейної, харчової та інших галузей промисловості. Попроцесний метод також застосовується на підприємствах машинобудування, які виготовляють складну технічну продукцію. Загальний технологічний процес складається з окремих стадій (заготівельної, оброблювальної, складальної*). Кожна стадія містить часткові процеси. Наприклад, до оброблювальної стадії належить механічне, хімічне, термічне оброблення продукції.
Отже, попроцесний метод доцільний на тих підприємствах, де технологія виробництва продукції складається з окремих процесів. Вони зазвичай здійснюються у відособлених виробничих підрозділах (цехах, дільницях), що можуть розглядатися як центри витрат. Продукція послідовно переміщується від попереднього процесу (підрозділу) до наступного за ходом її виготовлення.
Попроцесний метод простий за умов відсутності чи незначної величини незавершеного виробництва. За наявності істотних його обсягів розрахунки собівартості продукції ускладнюються, адже для визначення середньої собівартості одиниці продукції до обсягу її виробництва необхідно зараховувати як кінцеву готову продукцію, так і незавершене виробництво. Отже, незавершене виробництво на кінець періоду необхідно вимірювати в калькуляційних одиницях, еквівалентних готовій продукції. Цю процедуру можна здійснювати різними способами.
У зарубіжній і вітчизняній практиці визначення незавершеного виробництва в еквівалентних одиницях найчастіше здійснюється на підставі врахування ступеня його готовності. Величина незавершеного виробництва в еквівалентних одиницях розраховується множенням його обсягу в натуральних одиницях виміру на середній коефіцієнт готовності продукції. За наявності стабільних обсягів виробництва продукції можна скористатися нормативною кількістю продукції, що знаходиться в незавершеному виробництві.
Коефіцієнт готовності за трудомісткістю () розраховується за такою формулою:
(10.15)
де- обсяг незавершеного виробництва на кінець планового періоду в нормо-годинах;
- плановий обсяг виробництва продукції в нормо-годинах.
Коефіцієнт готовності також можна визначити на підставі собівартості зіставленням виробничої собівартості незавершеного виробництва на кінець планового періоду і виробничої собівартості планового обсягу продукції.
За умов недостатності вхідної інформації для грунтовного обчислення собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями, насамперед нових технічних виробів довготривалого користування, використовують параметричний метод складання калькуляцій. Його доцільно застосувати для калькулювання будь-якого ряду однотипних технічних виробів, які різняться між собою одним технічним параметром, наприклад, потужністю. Якщо цей ряд переставлений електродвигунами чи компресорами, то у деяких випадках можна встановити, що зі зміною значення цього параметра собівартість виробу змінюється за визначеною закономірністю. Якщо характер цієї закономірності виявлений, то знаючи собівартість тільки одного представника, можна обчислити значення собівартості цього ряду виробів. До того ж цей ряд можна розширити далеко за межі наявного складу однотипних виробів.
Параметричний метод складання калькуляцій характеризується низкою суттєвих переваг, але за умови доведення його до практичної реалізації. Зокрема, він дозволяє обґрунтовано вводити до перспективних планів вироби, які зараз ще не виготовляються підприємством він поєднує собівартість виробів з їхніми технічними параметрами і відповідно, з їхніми споживчими якостями, він багаторазово скорочує обсяги вхідної інформації, отже сприяє комп'ютеризації процесів планування собівартості, які є найскладнішими для формалізації.
Однак, цей метод ще не знайшов широкого застосування в практиці, калькулювання собівартості однотипних ти пічних виробів через складність і значну трудомісткість робіт щодо його розроблення.
У зарубіжних країнах найбільш поширеним методом калькулювання собівартості продукції є "стандарт-кост", який базується на розробленні системи прогресивних науково обгрунтованих норм-стандартів. На їхній підставі заздалегідь визначається величина витрат виробництва і собівартості продукції. Головна його ціль – попередження або своєчасне усунення відхилень від стандартів у випадку їхнього виникнення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи калькулювання собівартості продукції“ на сторінці 2. Приємного читання.
