План виробництва продукції (виробнича програма) містить номенклатурно-кількісні та об'ємні завдання з випуску виробів згідно замовлень, укладених договорів, обсягів ринкового попиту у плановому періоді. Цей план посідає центральне місце в діяльності підприємства, оскільки обсяги виробництва є базою для визначення показників інших розділів перспективних і поточних планів.
Плановий випуск виробів обчислюють у натуральних, умовно- натуральних, трудових та вартісних вимірниках.
Кількість показників плану виробництва продукції зумовлена особливос- ями окремих видів економічної діяльності, призначенням виробів, складністю технологічних процесів, тривалістю виробничого циклу та іншими чинниками. Однак, усі без виключення підприємства планують випуск продукції в натуральних вимірниках та обсяг виробленої (товарної) продукції (товарів, робіт, послуг).
Підприємства, що виготовляють складну продукцію з великою тривалістю (більше двох місяців) виробничого циклу обчислюють валову продукцію, незавершене виробництво, валовий та внутрішньовиробничий обороти. На підприємствах з короткою тривалістю виробничого циклу валова продукція збігається з виробленою (товарною), оскільки немає внутрішньовиробничого обороту і незавершеного виробництва.
Нормативну вартість обробки планують підприємства, які обробляють чи переробляють давальницьку сировину.
Процес планування виробничої програми є складним і містить сукупність взаємопов'язаних етапів.
Основними внутрішніми структурними підрозділами підприємства є цехи, дільниці, господарства. Плановими показниками виробничої програми цеха є: найменування продукції, робіт, послуг; кількість, трудомісткість або вартість цієї продукції і обсяг робіт (послуг) у прийнятих одиницях виміру.
Для забезпечення зв'язку показників плану виробництва продукції підприємства з відповідними планами основних цехів і дільниць їхні виробничі програми розробляють у порядку, зворотному до послідовності технологічних процесів.
Світовою наукою розроблені різноманітні методи оптимізації виробничої програми. їх за певного умовністю можна об'єднати у дві групи: традиційні та економіко-математичні. До традиційних методів належать бухгалтерсько-аналітичний, графічний, статистичний. Найбільш відомим економіко-математичним методом оптимізації виробничої програми є симплексний метод лінійного програмування.
За сучасних умов господарювання надзвичайно актуальною для кожного підприємства є проблема оптимізації асортименту продукції. Її вирішення торкається фактично всіх видів діяльності, спрямованих на виробництво виробів для задоволення потреб споживачів. В оптимізації структури асортименту продукції безпосередню участь повинні брати всі управлінські підрозділи, кожен у межах своїх прав і компетенції. Складанню планів виробництва продукції повинні передувати розрахунки та аналіз рівня рентабельності основних видів виробів, визначення їх беззбиткового обсягу, оптимізація структури асортименту продукції, суми прибутку.
Тема 5. Оперативно-календарне планування і контроль
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки“ на сторінці 1. Приємного читання.
