Багатофакторність і багатогранність організаційно-технічного рівня та його подальшого розвитку зумовлюють використання системи узагальнювальних показників для оцінки певних його напрямків. Кожен узагальнювальний показник формується під впливом кількох часткових (допоміжних) показників. З іншого боку, всі узагальнювальні показники доцільно систематизувати в одному інтегральному показникові, який дозволяє кількісно однозначно планувати різноманітні напрямки та процеси організаційно-технічного рівня і розвитку підприємства в цілому. Вибір цього показника є надзвичайно важливим і водночас складним завданням. Науковцями в різні часи пропонувалися різноманітні інтегральні показники організаційно-технічного рівня і розвитку підприємства. Кожен з них мав переваги і недоліки та передбачався для застосування в певних умовах виробництва, наприклад, з урахуванням особливостей підприємства конкретної галузі промисловості. Безумовно, специфіку діяльності підприємства при виборі згаданого інтегрального показника потрібно брати до уваги. Проте, цей показник має бути універсальним з точки зору можливості його застосування підприємствами різних галузей. Будь-який інтегральний показник організаційно-технічного рівня і розвитку підприємства не може бути абсолютно точним. Однак, він має відповідати таким вимогам:
• мати кількісне вираження у вигляді відносної величини;
• відображати якісні зрушення, що характеризують технічний, організаційний, економічний та соціальний розвиток підприємства;
• інтегрувати різні напрямки діяльності та розвитку підприємства;
• забезпечувати єдиний метод оцінювання різних видів продукції, виробництв і підприємства загалом;
• відповідати практичним вимогам планування (обліку й аналізу);
• доповнюватися системою універсальних і часткових показників.
На наш погляд, найбільш повно згаданим вимогам відповідає показник часткового прибутку від звичайної діяльності до оподаткування за певну одиницю часу (місяць, квартал, рік). Цей показник можна визначити за класичним виразом:
(13.1)
де- частковий прибуток від звичайної діяльності до оподаткування
за одиницю часу, тобто величина прибутку на одного середньооблікового
працівника;
• загальний прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;
• середньооблікова кількість працівників підприємства.
Наведений показник має кількісне вираження і є відносним. В його основу покладено прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, який акумулює результати господарювання за всіма видами діяльності підприємства. Економічний зміст прибутку полягає в тому, що в ньому втілюється економія живої та уречевленої праці і, отже, весь комплекс організаційно-технічпих та інших заходів, спрямованих на отримання найбільш бажаних результатів за доцільних витрат ресурсів. Прибуток виступає головною метою та провідним спонукальним мотивом започаткування і діяльності підприємства, є основним (нерідко єдиним) внутрішнім джерелом фінансування його поточного і перспективного розвитку та задоволення соціальних потреб колективу. Провідна роль прибутку в діяльності підприємства також зумовлена низкою інших важливих причин.
При визначенні часткового прибутку також береться до уваги середньо- облікова кількість працівників підприємства (знаменник формули 13.1), яка значною мірою визначається продуктивністю їхньої праці. Остання зумовлюється організаційно-технічним, соціально-економічним рівнем підприємства та ефективністю управління ним. У свою чергу', зростання продуктивності праці є основним чинником збільшення обсягу виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг). Отже, запропонований нами інтегральний показник планування відображає якісні зрушення в усіх видах діяльності та напрямках розвитку підприємства. Правомірність цього інтегрального показника також обгрунтовується простотою обчислення на підставі наявної звітної інформації та відповідністю до практичних вимог, адже вхідні показники для його розрахунку плануються, обліковуються і є об'єктом фінансово-економічного аналізу на кожному підприємстві. І нарешті, перевага запропонованого інтегрального показника в тому, що він може розглядатися як один з узагальнювальних показників ефективності діяльності підприємства.
Однак, зазначимо, що річний (квартальний) частковий прибуток до оподаткування, незважаючи на всі його переваги, не може претендувати на абсолютність. Проте, він найкраще відповідає вимогам, що висуваються до інтегрального показника. Схематично систему показників планування організаційно-технічного рівня підприємства та його розвитку подано на рис. 13.1.
Рис. 13.1. Система показників організаційно-технічного розвитку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система показників оцінки організаційно-технічного і організаційного рівня виробництва“ на сторінці 1. Приємного читання.
