Невід'ємною складовою підприємства є виробнича інфраструктура. Головне її призначення – своєчасне і комплексне забезпечення виробничих і господарсько-побутових потреб підприємства всіма видами допоміжної продукції та послугами за мінімальних витратах.
До складу виробничої інфраструктури належить допоміжні й обслуговуючі господарства (цехи, дільниці, майстерні). їхня кількість та розміри зумовлені низкою чинників. Планування виробничої інфраструктури безпосередньо пов'язане з її складом і призначенням, організацією діяльності та управління нею. Підрозділи виробничої інфраструктури, які займаються плануванням, на підставі норм і нормативів, визначають потребу підприємства в інструменті та технологічному оснащенні, обсяги, трудомісткість і вартість ремонтних і транспортних робіт, витрати енергії за видами, складають енергетичні баланси та розробляють інші планові показники діяльності допоміжних й обслуговуючих господарств.
Для забезпечення підприємства інструментом і технологічними пристосуваннями на підприємстві створюється інструментальне господарство, яке містить сукупність загальногосподарських і цехових підрозділів. Ці підрозділи виконують функції конструювання, виготовлення, купівлі, ремонту й відновлення інструменту, його облік, зберігання і видачу в цехи та на робочі місця.
Планування потреби в інструменті містить визначення його виграти на виконання виробничої програми, обчислення запасів для забезпечення нормальної роботи підприємства, складання плану потреби в інструменті і джерел її покриття. Планова потреба в інструменті визначається на підставі укрупнених чи диференційованих норм витрат його конкретних груп на одиницю продукції (робіт).
У практичній діяльності підприємства використовують різні методи обчислення планової витрати інструменту, але найпоширенішими за нормами оснащення, за нормами витрати є статистичний та розрахунковий. Планову потребу в конкретних видах інструменту визначають за допомогою розрахункових формул. Джерелами покриття планової потреби в інструменті є власне виробництво, придбання на ринку та відновлення. Власне виробництво інструменту зосереджене в інструментальному цеху (ІЦ), інструментальній дільниці (ІД), що виготовляють спеціальний інструмент для потреб підприємства. Планові показники інструментального цеху – обсяги виробництва, номенклатура й асортимент інструменту, його якість, трудомісткість виробничої програми, продуктивність праці, матеріаломісткість, фондовіддача, собівартість інструменту та інші.
В основу планування ремонтного господарства покладено положення та норми ЄСПЗР і ТСТОР. Цими системами передбачено виконання комплексу запобіжно-планових ремонтних робіт устаткування. Основою системи ЄСПЗР (ТСТОР) є сукупність спеціальних ремонтних нормативів.
Плановими показниками технічного обслуговування і ремонту устаткування за згаданими системами є загальна кількість ремонтних одиниць складності встановленого устаткування, тривалість міжремонтного циклу, міжремонтного і міжоглядового періоду, середньорічний обсяг різних видів ремонтних робіт та їхня трудомісткість, матеріаломісткість, собівартість і чисельність ремонтних робітників.
Планування ремонтних робіт здійснюється за допомогою річних та оперативних планів-графіків ремонту. На підставі річного плану-графіка ремонтів устаткування розробляються квартальні планові завдання ремонтно- механічному цеху, його дільницям і бригадам з розподілом за місцями.
Підприємства України використовують різні системи планування й організації проведення ремонтів устаткування відповідно до його конструктивних особливостей, умов експлуатації, типу виробництва, галузевої належності підприємства тощо.
Планування енергетичного господарства підприємства здійснюється на підставі норм витрати енергоресурсів на одиницю часу роботи устаткування, освітлення, опалення та інші потреби. Планові витрати електричної енергії и інших видів енергоресурсів на конкретні виробничі та господарсько-соціальні потреби обчислюються за спеціальними розрахунковими формулами. Визначення планової потреби підприємства в енергії й енергоносіях здійснюється балансовим методом. Енергетичні баланси є основною формою планування потреби і використання енергоресурсів на підприємстві.
Планування транспортного обслуговування підприємства передбачає складання планів перевезення вантажів і вантажно-розвантажувальних робіт, організаційно-технічних заходів, з праці, матеріально-технічного забезпечення, собівартості транспортних робіт. Основними плановими показниками діяльності транспортного господарства є обсяги перевезень (вантажооборот) вантажно-розвантажувальних та транспортних робіт, коефіцієнт вантажопідйомності, чисельність транспортних робітників, кількість транспортних засобів, продуктивність праці, собівартість перевезень.
Вантажооборот, потреба підприємства в транспортних засобах за видами, їхня продуктивність визначають за спеціальними розрахунковими формулами. Важливим плановим документом діяльності транспортного господарства підприємства є шахова таблиця. На підставі річного плану перевезень вантажів і вантажно-розвантажувальних робіт складають відповідні оперативні плани.
Тема 10. Витрати виробництва
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки“ на сторінці 1. Приємного читання.
