Планування витрат підприємства і собівартість продукції грунтується на їхній класифікації.
Витрати виробництва (виробничі витрати) безпосередньо зумовлені виробничою діяльністю, тобто виготовленням продукції, виконанням робіт або наданням послуг.
Витрати підприємства містять витрати виробництва: на управління підприємством та його обслуговування, на збут, фінансові, інвестиційні, зумовлені надзвичайними подіями тощо.
Зауважимо, що методологічні засади бухгалтерського обліку витрат підприємства та розкриття інформації про витрати у фінансовій звітності визначає П(С)БО 16 "Витрати". Проте, планування, облік та аналіз є загальними взаємопов'язаними функціями управління витратами і мають спиратися на єдині принципи і методологію. Окрім цього, облікова інформація широко використовується при складанні планів з витрат виробництва і собівартості продукції, тому вважаємо, що методологічні засади П(С)БО 16 також слід брати до уваги при плануванні витрат.
За формою витрати поділяють на натуральні та грошові. Виділення витрат у натуральній формі (кількість, маса, об'єм, площа, довжина тощо) мас важливе значення для планування діяльності підприємства.
Грошова оцінка витрат застосовується для визначення загальної їхньої величини і результатів діяльності підприємства на плановий період та є вирішальною, оскільки вона виражає вартість продукції (робіт, послуг) і забезпечує тісний взаємозв'язок між показниками всіх розділів плану. Чільне місце серед ознак класифікації витрат належить механізмові їхнього поділу за економічним змістом" за призначенням і за місцем виникнення.
За економічним змістом витрати виробництва групуються за економічними елементами – сукупністю економічно однорідних витрат.
Відповідно до П(С)БО 16 витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація, інші операційні витрати.
До матеріальних витрат належать сировина, основні та допоміжні матеріали за вирахуванням зворотних відходів, придбані напівфабрикати і комплектуючі вироби, паливо, енергія і тара.
Витрати на оплату праці охоплюють загальну суму виплат за всіма формами і системами основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат штатним працівникам облікового складу підприємства та позаоблікового складу сумісникам і тим особам, які працюватимуть за договорами цивільно-правового характеру.
Відрахування на соціальні заходи містять відрахування до фондів соціального страхування (пенсійного, соціального захисту, від нещасного випадку на виробництві, на випадок безробіття) відповідно до централізовано встановлених відсотків від витрат на оплату праці.
Амортизація основних засобів і нематеріальних активів – це сума відшкодування їхнього зносу на повне відновлення за нормами від балансової вартості основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів.
Інші операційні витрати містять витрати на відрядження, страхові платежі, оплату послуг сторонніх організацій, суму податків та зборів, крім податку на прибуток, втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей тощо.
Групування витрат за первинними економічними елементами дає можливість скласти кошторис витрат виробництва, в якому визначається загальна потреба підприємства в окремих видах ресурсів. Це групування також використовується для узгодження плану виробництва і собівартості продукції з іншими розділами плану, для нормування та планування оборотних коштів і контролю за їхнім використанням. Групування витрат за економічними елементами дозволяє в процесі розроблення планів визначити рівень та динаміку матеріаломісткості, трудомісткості та фондомісткості, оцінити вплив конкретних чинників на їхню зміну.
За призначенням витрати групуються за статтями калькуляції. Стаття – це витрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі та місцем виникнення. Таке групування дає відповідь на запитання де, на які цілі, в яких розмірах використані ті чи інші ресурси. Воно необхідне для розрахунків планової собівартості одиниці продукції – калькуляції, пошуку резервів скорочення витрат.
Перелік типових калькуляційних статей витрат для великих та середніх підприємств різних галузей промисловості є таким: сировина і матеріали за вирахуванням зворотних відходів, паливо та енергія на технологічні потреби, основна і допоміжна заробітна плата виробничих робітників, відрахування до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, утримання та експлуатація машин і устаткування, Загальновиробничі витрати, адміністративні (загальногосподарські) витрати, підготовка й освоєння виробництва та інші виробничі витрати, витрати на збут.
Слід брати до уваги, що згідно П(С)БО у фінансовому плануванні, обліку та звітності адміністративні витрати та витрати на збут не включають до собівартості продукції, а покривають їх за рахунок прибутку.
Проте, при калькулюванні собівартості продукції на багатьох підприємствах адміністративні витрати і витрати на збут входять традиційно до собівартості, отримуючи повну собівартість продукції, яка є базою для розрахунку планових цін. Беручи до уваги це положення, доцільно планувати собівартість за сукупністю усіх статей калькуляції.
На малих підприємствах перелік калькуляційних статей спрощений і містить матеріальні витрати, заробітну плату виробничих робітників, витрати на управління та обслуговування виробництва. Перелік калькуляційних статей може бути більш докладним або узагальненим залежно від належності підприємства до галузі промисловості та його специфічних особливостей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Механізм класифікації витрат на виробництво продукції“ на сторінці 1. Приємного читання.
