Важливою передумовою розроблення та виконання реалістичних обґрунтованих планів діяльності підприємства є дотримання принципів планування. Термін "принцип" (лат. "prencepium" – початок, основа) в широкому розумінні можна трактувати як певне правило, сформульоване на підставі пізнання законів чи закономірностей, якими керуються люди в діяльності, зважаючи на своє внутрішнє переконання і досвід щодо необхідності чинити саме так.
Принципи планування – це вироблені наукою і практикою головні усталені правила, ідеї, норми поведінки, якими необхідно керуватися в плановій роботі. Вони є конкретизацією загальнонаукових принципів управління підприємством стосовно його головної функції – планування. Принципи визначають характер і зміст планування. Дотримання їх створює передумови для недопущення або, принаймні, зменшення негативних результатів планування, а отже, й ефективної діяльності підприємства. Об'єктивність планових показників забезпечується лише за системного використання принципів планування. Реальний механізм дії принципів планування полягає у визначенні і дотриманні їхніх вимог працівниками в процесі розроблення та реалізації планів діяльності підприємства. Слід брати до уваги, що дотримання принципів планування гарантує реалістичність і ефективність плану певного підприємства за певних умов і протягом певного часу.
Сучасне планування на підприємстві грунтується на принципах, притаманних адміністративно-командній економіці. Проте, механізм і методи їх реалізації змінюються відповідно до ринкових трансформацій, рівня розвитку теорії, методології і практики планування, стану економіки в країні та багатьох інших чинників. Водночас, традиційні принципи планування доповнюються новими ринковими
У роботах зарубіжних і вітчизняних науковців різних років пропонується чимало принципів планування на підприємстві. [21, с.32-37; 103, с .20-22; 155, с.224-225]
Усі вони мають право на існування, оскільки головних правил планування може бути необмежена кількість.
Розглянемо сутність провідних, на наш погляд, принципів. До загальнокласичних принципів планування, сформульованих А. Файолем, належать такі: необхідності, єдності, безперервності, гнучкості і точності.
Принцип необхідності планування означає повсюдне й обов'язкове застосування планів кожним підприємством для досягнення цілі. Ці плани можуть бути різними за змістом, глибиною розроблення, строками виконання, ступенем обгрунтування та іншими ознаками. Проте, необхідність їх складання беззаперечна. Багаторічний досвід практичної діяльності зарубіжних і вітчизняних підприємств переконливо довів безумовну необхідність планування для успішної діяльності і розвитку підприємства та його структурних підрозділів. Дослідженнями доведено, що між плануванням і результатами діяльності існує тісний зв'язок. За сучасних умов господарювання ігнорування планування призводить до несвоєчасності зміни напрямків діяльності за значних, нічим не виправданих, економічних втрат, фінансової нестабільності і в кінцевому результаті – до банкрутства.
Безумовно саме собі планування не може забезпечити ефективну прибуткову діяльність підприємства. Однак, документально оформлений план дозволяє чітко уяснити цілі функціонування і розвитку підприємства, допомагає вибрати найефективнішими напрямками діяльності, значно зменшує ризик ухвалення помилкових рішень внаслідок недостовірності інформації про внутрішні і зовнішні фактори. Цей принцип надзвичайно важливий за умов ринкових відносин, оскільки його дотримання відповідає сучасним економічним вимогам раціонального використання обмежених ресурсів. Отже, принцип необхідності планування приносить підприємству відчутну користь.
Принцип єдності полягає в тому, що всі плани підприємства повинні бути єдиною взаємоузгодженою системою планів, а не просто сукупністю розрахунків показників, оформлених у таблиці.
Справа в тому, що кожне підприємство є складною системою, до якої належить сукупність функціональних підсистем: керуючої, керованої, технічної, економічної, соціальної, організаційної тощо. Між ними існує тісний взаємозв'язок.
Загальне правило управління полягає в тому, що завжди потрібно прагнути до стабільності підприємства як складної, відкритої і динамічної системи в цілому, а не окремих його підсистем.
Певна підсистема (підрозділ) функціонує на підставі цілі підприємства. Кожен окремий план підсистеми чи підрозділу є частиною плану вищого підрозділу і підприємства загалом. Зокрема план робочого місця є частиною плану виробничої дільниці, план якої – це частина плану цеху, а його план, у свою чергу, є частиною плану підприємства.
Єдність планування зумовлена єдністю цілей як підприємства в цілому, так і його окремих підрозділів. Діяльність жодного виробничого чи обслуговуючого підрозділу неможливо планувати ефективно, якщо вона не узгоджена з планами інших підрозділів. Наприклад, зміна планового обсягу виробництва обробляючого цеху тягне за собою відповідну зміну обсягів виробництва інших основних і допоміжних цехів та підприємства в цілому. Взаємозв'язок планів цих підрозділів представлено на рис. 1.3.
Отже, будь-які зміни в плані одного підрозділу мають знайти відображення в планах інших підрозділів.
Принцип єдності планування також виявляється в тісному взаємозв'язку окремих розділів плану. Наприклад, план виробництва є базою для розроблення планів матеріально-технічного забезпечення, персоналу і заробітної плати, збуту, організаційно-технічного розвитку інфраструктури, оновлення продукції, витрат виробництва, фінансового плану. З іншого боку, всі без виключення розділи плану перебувають у тісному взаємозв'язку з фінансовим планом, оскільки для виконання будь-якого показника кожного розділу плану необхідне фінансове забезпечення. Таким чином, планові виробництва і фінансовому планові належить провідна роль у плануванні на підприємстві.
Принцип єдності також припускає взаємозв'язок усіх розділів і показників плану з метою усунення протиріч, що можуть виникнути за відокремленого їхнього планування.
Принцип безперервності характеризується тим, що процес планування має здійснюватися постійно і без перерв, тобто виконання одного плану змінюється іншим (план на січень змінюється планом на лютий, який, у свою чергу, змінюється планом на березень, тощо). Безперервність планування також означає постійний перехід від перспективних (довго- і середньострокових) та стратегічних планів до поточних і тактичних, а від них – до оперативних. Отже, безперервність планування – це постійне слідування планів один за одним.
Принцип безперервності безпосередньо взаємопов'язаний з принципом гнучкості. Адже безперервність планування пов'язана з необхідністю врахування в планах невизначеності зовнішнього середовища і непередбачуваних змін, що в ньому відбуваються. Ці зміни вимагають постійного коригування планів за допомогою внесення відповідних змін у планові показники. Коригування планів має виходити з того, що пріоритети і цінності підприємства можуть змінюватися залежно від переважання сприятливих внутрішніх умов чи можливостей зростання різноманітних зовнішніх небезпек. Вносити зміни в плани необхідно оперативно, враховуючи момент появи змін у зовнішньому і внутрішньому середовищі. Нехтування цими змінами може призвести до того, що розроблений і виконаний план виявиться непотрібним.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Принципи планування“ на сторінці 1. Приємного читання.
