• за строками міжцехових подач;
• за стандартними строками міжцехових подач;
• на склад.
У масовому виробництві з широким використанням потокових методів найчастіше застосовують систему оперативного планування за ритмом випуску. Робота всіх виробничих підрозділів за цієї системи підпорядкована встановленому ритмові випуску готових виробів. Основною планово- обліковою одиницею в номенклатурно-календарних планах обробляючих цехів є деталь, а складальних – агрегат чи виріб. Однак, до складальних цехів доводяться подетальні виробничі завдання з кількості деталей кожного найменування, які потрібно виготовити для забезпечення планового випуску агрегатів чи виробів. Номенклатурно-календарні плани цехам розробляються на рік з розподілом за кварталами і на кожний квартал з розподілом за місяцями у подетальній номенклатурі. Об'ємні завдання по кожному найменуванню деталей визначаються у штуках.
Необхідною умовою і основою оперативно-виробничого планування є календарно-планові нормативи (розрахунки). їхня цільова спрямованість полягає у забезпеченні ритмічного рівномірного перебігу виробничого процесу в усіх виробничих підрозділах підприємства. Календарно-планові нормативи є підґрунтям для складання номенклатурних виробничих програм та встановлення чітких календарних графіків і змінно-добових завдань з випуску продукції. Вони повинні відображати конкретні технологічні і організаційні особливості виробництва. Зокрема, склад, зміст, методи розрахунку і способи використання календарно-планових нормативів зумовлюються, насамперед, типом організації виробництва і видом руху предметів праці, а також
прийнятою планово-обліковою одиницею та інтими факторами. Проте незалежно від типу виробництва та інших умов до календарно-планових нормативів ставляться такі вимоги:
• висока ступінь надійності, тобто забезпечення достатньо точного для практичних цілей результату виробництва;
• обґрунтованість – врахування конкретних умов і особливостей перебігу виробничого процесу;
• прогресивність – розроблення на підставі технічно обгрунтованих норм часу, сучасного устаткування і передової технології, досконалої організації виробництва і праці;
• оптимальність – складання із застосуванням сучасних економіко-математичних методів і комп'ютерних та інформаційних можливостей їхньої реалізації на практиці;
• ефективність – забезпечення найкращих економічних результатів діяльності.
Календарно-планові нормативи також повинні сприяти підвищенню рівня організаційно-планової роботи, визначати динамічні пропорції у виробництві та зумовлювати ефективну регламентацію руху виробничого процесу.
В одиничному і дрібносерійному виробництві через значну динамічність обсягів виробництва та істотну нестабільність номенклатури виробів календарно-планові розрахунки не носять нормативного характеру. Вони діють лише протягом часу виконання певного замовлення і визначаються заново для кожного нового замовлення. І за цих умов слід намагатися підвищувати стійкість календарно-планових нормативів за рахунок виявлення стандартних і уніфікованих деталей та вузлів, стосовно яких ці розрахунки можуть набувати нормативного характеру.
За умов великосерійного і масового виробництва календарно-планові нормативи розраховуються на тривалий час. їхнє коригування повинно відбуватися лише за зміни організаційно-технічних умов або за виготовлення нових виробів.
Розробляються та переглядаються календарно-планові нормативи відповідними управлінськими підрозділами підприємства, і затверджуються його керівництвом.
Основні види календарного-планових нормативів залежно від типу організації виробництва подано в табл. 5.3.
Найважливішим календарно-плановим нормативом в одиничному виробництві є тривалість виробничого циклу виготовлення партії заготовок, деталей, вузлів і виробу (виробів) за замовленням. До провідних календарно-планових нормативів серійного виробництва зараховують розміри партії деталей і періодичність запуску їх на обробки.
В одиничному і дрібносерійному виробництві доцільно застосовувати укрупнені нормативи тривалості виробничого процесу для типових (базових) деталей виробів. Використання цих розрахунків для конкретних виробів і деталей здійснюється внесенням поправочних коефіцієнтів у відповідні укрупнені нормативи для базових об'єктів. Поправочні коефіцієнти необхідно розробляти на підставі дослідження чинників, що впливають На тривалість виробничого циклу, і тісного зв'язку між ними.
Таблиця 5.3
Основні календарно-планові нормативи і умови їхнього застосування
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність, зміст, завдання та особливості оперативно-виробничого планування“ на сторінці 6. Приємного читання.
