Стратегічні плани не припускають, що майбутнє однозначно повинно бути краще минулого, і його не можна досліджувати методами екстраполяції.
За своїм змістом стратегічні плани значно складніші в зіставленні з довгостроковими і не є простим подовженням горизонту планування.
Середньострокові плани конкретизують довгострокові. Найважливішими їхніми характеристиками є детальна хронологія проектів, повна номенклатура виробництва продукції, більша кількість конкретних економічних і фінансових показників.
У них містяться якісні та кількісні показники, що деталізовані з точки зору вибору засобів для реалізації цілей. Зокрема, середньострокові плани є найбільш зручними для планування оновлення і розширення асортименту виробів, зміцнення позицій підприємства на ринках та освоєння нових ринків, удосконалення складу і структури кадрів, їхньої підготовки та ефективності використання, оптимізації обсягу та структури необхідних ресурсів і форм матеріально-технічного забезпечення з урахуванням внутрішньовиробничої спеціалізації й кооперування виробництва, обсягів і напрямків розміщення інвестицій та джерел їхнього формування, впровадження нової техніки і прогресивних технологій, перебудови організації управління тощо.
Середньострокові плани можуть розроблятися як по підприємству загалом, так і за його виробничих підрозділах.
Часовий інтервал дії середньострокового плану визначається низкою факторів, серед яких важливе місце відведено змісту і складності планових заходів. Зокрема, горизонт оновлення і диверсифікації асортименту продукції залежить від її характеру і призначення. Наприклад, для розроблення та освоєння у виробництві складних технічних виробів потрібно кілька років, а для виробів харчової чи легкої промисловості достатньо кількох місяців.
Межа між довго- і середньостроковими планами є досить умовною і неоднозначною. Час дії плану залежить від ступеня визначеності умов діяльності підприємства, його галузевої належності, загальної економічної ситуації в країні, достовірності вхідної інформації, якості її аналізу тощо.
Короткострокові (поточні) плани є подальшою деталізацією і продовженням середньострокових планів. Вони розробляються на всіх рівнях управління підприємством за повною номенклатурою кількісних і якісних показників. Ці плани також містять конкретні способи використання ресурсів підприємством, необхідних для досягнення в поточному періоді цілей, передбачених довго- і середньостроковими планами.
Короткострокові (поточні) плани зараз складають усі промислові виробничі підприємства, в діяльності яких ці плани займають важливе місце. Часовим періодом для поточних планів зараз є рік з розподілом показників за кварталами, а інколи півроку чи квартал з розподілом показників за місяцями. Докладніше склад і зміст поточних планів розглядається в підрозділі 2.3 цієї теми.
Безпосереднім продовженням і деталізацією поточного плану є оперативно-виробничий план. Він передбачає розроблення планово-календарних нормативів, встановлення завдань з виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) виробничим підрозділам (цехам, дільницям, робочим місцям) на короткі періоди часу (місяць, декаду, тиждень, добу, зміну, годину) і забезпечення належних умов для безперервної ритмічної роботи та своєчасного виконання завдань. Докладну інформацію щодо оперативно-виробничих планів подано в темі 5 цього підручника.
Усі види планів за горизонтом повинні тісно узгоджуватися між собою.
За типами цілей виокремлюють стратегічні, поточні й оперативні плани.
Стратегічні плани зорієнтовані на недосяжні (ідеальні) цілі, до яких передбачається наблизитися в плановому періоді чи за його межами. Докладно сутність та зміст стратегічного планування подано в підрозділі 2 цієї теми.
Тактичні плани спрямовані на такі цілі, які можуть бути досягнуті в плановому періоді чи за його межами.
Тактичні плани конкретизують завдання підприємства в певному напрямку діяльності, що передбачені стратегічним планом. Отже, ці плани характеризуються вузьким спрямуванням. У тактичних планах чітко окреслена вся сукупність конкретних практичних заходів, способів і засобів, спрямованих на досягнення визначених цілей і розв'язання поставлених завдань, вказані виконавці певних робіт, терміни їхнього завершення і результати виконання планів.
Залежно від змісту поставленого завдання тактичний план може складатися та реалізуватися як на рівні окремих підрозділів, так і в межах підприємства здебільшого на середньо- і короткостроковий період. Тактичний план може спрямовуватися на розв'язання таких завдань: розроблення нового виробу, модернізацію устаткування, започаткування нового виду діяльності, вихід па новий ринок, збільшення частини раніше освоєного ринку, підвищення конкурентоспроможності продукції, соціально-економічний розвиток підприємства чи конкретного його підрозділу тощо.
Отже, у стратегічних і тактичних планах містяться основні завдання діяльності підприємства на певний період, окреслюються конкретні шляхи їхнього розв'язання і визначаються необхідні для цього матеріальні та фінансові ресурси, а також способи найефективнішого їхнього використання з урахуванням ситуації, що склалася.
Оперативні плани ставлять цілі, яких необхідно досягти в плановому періоді і визначають способи, заходи та ресурси, необхідні для їхнього досягнення.
Залежно від орієнтації основних ідей планування на минуле, сучасне та майбутнє Р. Акофф розрізняє чотири типи (види) планування: реактивне, інактивне, преактивне та інтерактивне.
Реактивне планування зорієнтоване лише на минулий досвід, тобто складання планів на майбутній період відбувається на підставі дослідження та узагальнення тенденцій розвитку підприємства і результатів його діяльності в минулому. Воно здійснюється знизу вверх. Прибічники цього типу планування відкидають усі теперішні досягнення і вважають, що будь-яку проблему варто розглядати з точки зору її виникнення і минулого розвитку. До переваг реактивного планування можна віднести постійне повернення до минулого досвіду, який, безумовно, є корисним, а також те, що сильне відчуття наступності запобігає проведенню різких необачливих змін. Основні недоліки цього виду планування полягають у недотриманні принципів гнучкості та участі і в тому, що воно здійснюється без достатнього врахування сучасних об'єктивних обставин і майбутніх змін, оскільки підприємство розглядається як стійкий, добре відналагоджений механізм.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Система планів підприємства“ на сторінці 4. Приємного читання.
