Розділ «13.6. Контроль та аудит за діяльністю комерційних банків»

кореспондентські відносини;

правління золотовалютними резервами;

операції з цінними паперами на відкритому ринку; операції імпорту та експорту капіталу. Окрім цього НБУ: встановлює форму звітності за методику її складання; періодичність її складання: структуру пояснювальної записки; мінімум відомостей що підлягають публікації та строки їх подання; розробляє методику складання консолідованої звітності.

НБУ встановлює обов'язкові економічні нормативи, що регулюють банківську діяльність. До їх числа відносяться: нормативи капіталу; нормативи ліквідності; нормативи кредитного ризику; нормативи інвестування; нормативи валютної позиції.

Так, нормативи капіталу охоплюють показники: мінімального розміру статутного капіталу (не менше І млн. євро); норматив платоспроможності (співвідношення між капіталом і активами банку - не може бути менше 8%, тобто на одну гривню активів банк повинен мати 8 коп. власних коштів); норматив достатності капіталу (відношення капіталу до загальних активів банку зменшених на створені резерви - не може бути менше 4%. тобто на кожну гривню усіх активів (за мінусом резервів) банк повинен мати 4 коп. капіталу);

Нормативи ліквідності (можливість банку відповідати по взятих зобов'язаннях) охоплюють показники: миттєвої загальної ліквідності ("кислотного тесту") - відношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до поточних зобов'язань банку. Значення цього показника має бути не меншим 20% (тобто на гривню своїх поточних зобов'язань мати не менше, ніж 20 коп. абсолютно ліквідних активів); загальної ліквідності - відношення загальних активів до загальних зобов'язань банку і має бути не менше від 100% (активи і пасиви банку мають бути збалансовані).

Окрім наведених показників комерційний банк повинен дотримуватися співвідношення між високоліквідними і робочими активами. На кожну гривню робочих активів банк повинен мати 20 коп. високоліквідних активів, тобто показник має бути не менше 20%.

Нормативи ризику вимірюються такими показниками: максимальний розмір ризику на одного позичальника (розраховується діленням сукупної заборгованості за позиками, міжбанківськими кредитами та врахованими векселями одного позичальника та 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих для цього позичальника на капітал банку. Нормою є не перевищення 25%. У зв'язку з цим банк не повинен здійснювати кредитні вкладення в одного клієнта; ці вкладення треба диверсифікувати. Інші обмеження стосуються міжбанківських кредитів, а також вкладення коштів у інвестиційні операції (вони не можуть перевищувати 50% банківського капіталу).

Важливе місце посідають показники прибутковості банку. Це такі показники: прибутковості банківських активів (у міжнародній абревіатурі - ROA); прибутковості акціонерного капіталу — ROE; процентної маржі — SPRED; с- чистого прибутку на одну акцію; чистої процентної маржі.

Балансування між прибутком і ризиком. їх оптимальне співвідношення завжди є одним з найважливіших завдань банківського менеджменту.