Розділ «5.3. Готівковий обіг і особливості його організації»

- видача на виплату пенсій, допомоги і страхових відрахувань;

- видача на купівлю товарів, оплату послуг і за виконання роботи;

- видача грошей на придбання іноземної валюти;

- видача підкріплення підприємствам зв'язку;

- видача на інші цілі;

- перерахунок з оборотної каси до резервних фондів.

Регіональні управління НБУ для складання касових оборотів отримують від органів виконавчої влади і статистичних органів усі необхідні звітні і прогнозні матеріали.

Комерційні банки для визначення потреби в готівці на власний розсуд можуть використовувати методику складання прогнозних регіональних розрахунків по окремих статтях.

Методику розрахунку і форм розрахунків буде викладено в наступних темах. Слід також виділити дві групи розрахунків, що історично склалися в практиці господарювання: міжгосподарські розрахунки і міжбанківські розрахунки. Міжгосподарські розрахунки відбуваються в основному в безготівковій формі. Здійснюються між суб'єктами ринкової структури - підприємствами і організаціями, що проводять свою діяльність на основі різних форм власності. Міжбанківські розрахунки відносяться до здійснення платежів між різними комерційними банками і установами НБУ.

Такий розподіл розрахунків на дві великі групи став необхідним в умовах переходу економіки України до ринкових механізмів господарювання, коли сформувалася

демократична організація банківської справи, а комерційні банки стали самостійними одиницями, мають самостійний баланс, на основі якого визначаються фінансові результати власної діяльності. У цих умовах комерційні банки повністю відповідають за свою ліквідність і платоспроможність. Поняття ліквідність комерційного банку означає можливість банку своєчасно і повно забезпечувати виконання своїх боргових і фінансових зобов'язань перед усіма контрагентами, що визначається наявністю достатнього власного капіталу банку, оптимальним розміщенням і величиною засобів по статтях активу і пасиву балансу з урахуванням відповідних термінів. Іншими словами ліквідність комерційного банку базується на постійній підтримці об'єктивно необхідного співвідношення між трьома її складовими - власним капіталом банку залученими і запозиченими банком коштами, шляхом оперативного управління їх структурними елементами. Від ліквідності банк}' багато в чому залежить його платоспроможність, тобто можливість здійснити платіж до зазначеного терміну. З урахуванням цих обставин комерційні банки і здійснюють взаємні розрахунки між собою, а також у взаєминах з НБУ.