Світовий досвід формування моделей економічної політики

Державне управління в економічній сфері

Кейнсіанська модель передбачає найбільш доцільне розміщення ресурсів та обмеження дії приватної сфери в економіці.

Наростання негативних тенденцій у середині 80-х років зумовило певні консервативні зрушення в країнах європейського кейнсіанства. Так, програма уряду, який прийшов до влади у Франції в 1986 році, спиралася більше на неокласичні постулати та передбачала денаціоналізацію, фінансове оздоровлення через скорочення податків і дефіциту бюджету, дерегламентування.

Особливостями формування французької моделі регулювання економіки є:

• 1. Розвиток планових елементів у системі заходів державного регулювання пояснюється, перш за все, специфікою французької моделі, що полягає в значній мірі державного втручання в економіку.

• 2. Французька модель займає проміжне становище між німецькою й японською моделями з одного боку і американською й англійською - з іншого. Для французької моделі характерні окремі елементи, властиві кожній із цих моделей. Наслідком подібної невизначеності є її значна нестабільність, яка опосередковано відбилася і на системі економічної політики, що послідовно змінювала ряд форм у напрямі зниження елементів загальної обов'язковості: від директивного централізованого через індикативне до стратегічного.

Основні механізми моделі державного регулювання економічної політики Німеччини. До середини 50-х років економіка Німеччини, зруйнована за роки Другої Світової війни, була відновлена. Перед державою стало завдання, яким чином сформувати систему взаємин держави і приватного капіталу, що відроджувався, які форми і методи державного регулювання економіки обрати. Слід відразу відзначити, що досвід сусідньої Франції, яка вже упродовж більше ніж 10 років практикувала індикативне планування, не міг не позначитися на державній політиці Німеччини щодо можливості планових елементів у ринковій економіці. Але враховуючи як позитивний так і негативний досвід французького планування, Німеччина сформувала власну модель державної економічної політики, яка хоча і враховувала окремі уроки французького досвіду, але за низкою істотних позицій значно від нього відрізнялася.

Будуючи власну систему державного регулювання, Німеччина намагалася уникнути недоліків французької системи, які виражалися в зайвій деталізації планів, що у свою чергу загрожувало свободі приватного підприємництва.

Державне регулювання в рамках неоліберльної німецької моделі спрямоване на сприяння розвитку конкуренції. Для цього особлива увага надається налагодженню ефективного малого бізнесу та зменшенню рівня безробіття. На підтвердження основного гасла "ринок – для всіх", ринкові відносини мають чітко виражену соціальну спрямованість, що підтверджується розвинутою системою соціальних виплат.

Фундамент німецької моделі створювався під дією концепції "соціального ринкового господарства", ключовим елементом якої стало поняття господарського порядку, що є сукупністю форм координації економічного процесу. Ці форми тісно пов'язуються з порядком у суспільній системі в цілому.

Коаліційний кабінет Коля-Геніиера у ФРН у 1983 році розробив "Програму оновлення", яка передбачала підтримку приватного підприємництва шляхом зниження податків на прибуток, підвищення непрямих податків, скорочення державного регулювання і скасування регламентації діяльності компаній, зниження соціальних витрат із метою накопичення бюджетних ресурсів для розвитку виробництва, збільшення капіталовкладень для скорочення безробіття і підвищення рівня обороноздатності [24, с. 40]. Але навіть попри такі заходи, "консервативний зсув" лише надав інших форм специфічним рисам "соціального ринкового господарства".

Досвід Німеччини у сфері державного регулювання економіки дозволяє зробити висновок, що мислення, орієнтоване на середньо- строкову перспективу, стало само собою зрозумілим у всіх сферах бюджетної та фінансової політики. Фінансовий план став корисним інструментом для відхилення завищених вимог відносно обсягів фінансування, що дозволило уникнути нераціонального використання коштів. Обов'язок щорічного складання фінансового плану сприяє зміцненню фінансової самодисципліни і відповідальності федерального уряду в сфері бюджетної політики.

Завдяки гармонічному поєднанню економічних і соціальних орієнтирів, німецька модель досягає оптимального співвідношення суспільних та індивідуальних інтересів.

Елементи моделі державної економічної політики у Великій Британії. Окремі елементи формування сучасної моделі державного регулювання економіки виникли наприкінці 20-х років минулого століття. До цього призвела складна економічна ситуація, що склалася в країні у той час. Тривала економічна криза спричинила різке падіння попиту на продукцію в текстильній, вугільній промисловості, а також у кораблебудуванні - галузях, що в той час становили фундамент британської економіки. Основні дії держави були спрямовані на ліквідацію спаду виробництва в економіці й отримання контролю над стратегічними об'єктами.

Зростаюча соціальна напруга змусила ліберальну партію в 1929 році опублікувати передвиборчу програму-маніфест про боротьбу з безробіттям шляхом організації на основі кейнсіанських концепцій суспільних робіт. Були створені плани організації відповідних робіт у національному масштабі з метою їх рівномірного розподілу територією країни. Таким чином була зроблена серйозна спроба спланувати комплекс дій держави із ліквідації безробіття, стимулюванню споживчого попиту, ліквідації інфляційних тенденцій. Проте вона не була реалізована на практиці внаслідок поразки лібералів на виборах.

У передвоєнний період і під час Другої Світової війни проблеми довгострокового економічного розвитку були відсунуті на другий план, а функції державного планування реалізовувалися в жорсткій системі централізованого розподілу сировини і продовольства. Відбувається значне посилення державного контролю в економіці: контролю витрат сировини і використання робочої сили, утворення великих промислових об'єднань, що відіграли значну роль у реалізації державою своїх контролюючих функцій.

Процес формування англійської моделі державного регулювання економіки характеризується також і значним впливом діяльності основоположника кейнсіанської моделі Джона Мейнарда Кейнса. У глобальному масштабі його ідеї знайшли своє практичне втілення в двох напрямах:

• поява єдиної валюти країн Європейського Союзу - євро. Майже сімдесят років тому в роботі "Трактат про гроші" Кейнс уперше запропонував ідею "колективної" грошової одиниці, яка втілилася в єдиній європейській валюті – євро. Вчений вважав, що створення такої валюти позбавило б світову економіку руйнівних коливань валютних курсів у різних країнах, а також від появи валюти-гегемона – вже в той час на цю роль претендував долар СІЛА;

• існування Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Ідеї Кейнса про необхідність міжнародних фінансових інститутів мали наслідком створення Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Дуже ймовірно, що МВФ і СБ у теперішньому вигляді не потішили б великого економіста. Однак його погляди на необхідність глобального регулювання економічних процесів у світі та спільного протистояння кризам у різних регіонах напевно вплинули на світогляд Джорджа Сороса, який у розпал азійської фондової кризи заговорив про світову "економічну швидку допомогу".

Державне регулювання економіки в США. Ліберальна модель реалізується в США у чистому вигляді. Її головна мета - розвиток вільної економіки. Регулювання економіки державою відбувається за залишковим принципом: втручаючись у ті сфери, які ринок не може регулювати, уряд створює максимально сприятливі умови для функціонування приватного капіталу.

Початок 80-х років у США ознаменувався різким посиленням неокласичних тенденцій, що дало змогу говорити про "неокласичну революцію". У комплексі підхід до цієї революції описувався документом адміністрації Р. Рейгана "Новий початок для Америки. Програма економічного оздоровлення", опублікованому в 1981 році. Програма передбачала лібералізацію податкової системи, скорочення граничних термінів амортизації, стримування росту державного боргу та витрат, скорочення асигнувань на соціальні програми і збільшення військових видатків.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Світовий досвід формування моделей економічної політики“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ"

  • Генезис наукового уявлення про зміст і сутність економічної політики держави

  • Основи державного управління в економічній сфері

  • Цілі, мета і завдання державного управління в економічній сфері

  • Системи державного регулювання економічної політики

  • Світовий досвід формування моделей економічної політики
  • Висновки до глави 1

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Економічний потенціал країни: поняття та особливості

  • Види економічного потенціалу країни

  • Правове регулювання економічної політики держави в сфері зовнішньоекономічної діяльності

  • Висновки до глави 2

  • ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Пріоритетні напрями державної політики у сфері управління земельними ресурсами

  • Державне управління водними ресурсами

  • Державне управління лісовими ресурсами

  • Державне управління мінерально-сировинним комплексом

  • Державна політика розвитку людського потенціалу

  • Висновки до глави 3

  • ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Державне управління ринком сировинних товарів

  • Державне управління ринком сільськогосподарських товарів

  • Державне управління ринком інтелектуальної продукції

  • Ринок капіталів і можливості доступу до інвестиційних ресурсів

  • Висновки до глави 4

  • ПРІОРИТЕТНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Інтеграційні можливості України

  • Критерії оцінки добробуту населення, його показники

  • Формування державної політики, спрямованої на забезпечення достойного рівня добробуту населення країни

  • Висновки до глави 5