Державне управління водними ресурсами

Державне управління в економічній сфері

Одним із важливих природних базисів життєдіяльності людини є водні ресурси. Відповідно до Водного кодексу України "...усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту" [11]. Водойми займають площу 2,4 млн га, що становить 3,9 % території країни. Використання водного фонду, до якого належать усі води та водні об'єкти, є різноплановим.

Головним постачальником води для України є Дніпро. Інші річки, що забезпечують потреби у воді - Дунай, Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут та ін. (табл. 3.3). Стан води й повноводдя цих водних артерій залежать головним чином від стану їх приток – малих річок, яких налічується близько 63 тис, вони мають величезне значення (варто згадати, що 90 % населених пунктів розташовані саме в долинах малих річок і користуються їхньою водою). Проте стан малих річок України на сьогодні е надто складним: понад 20 тис. їх вже зникло, пересохло. Це, звичайно, зумовлює деградацію великих річок, тому проблема їх збереження й оздоровлення - одна з найгостріших для України.

Пріоритет у вирішенні проблеми екологічного стану р. Дніпро, ресурси якої становлять близько 80 % усіх водних запасів України, певною мірою відображається і на державній екологічній політиці, а саме у реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Окрім того, на сьогодні в Україні масштабно постають проблеми екологічного стану Азовського моря, а також річок Сіверський Донець і Південний Буг.

Іншим важливим джерелом водних ресурсів є водосховища - штучні водойми, утворені під час спорудження водомірної греблі у долині річки, причому об'єми води в них перевищують 1 млн м3. Водосховища створюють з метою регулювання річкового стоку для забезпечення різноманітних господарських потреб. Загалом у межах нашої держави споруджено майже 1 тис. водосховищ, загальна площа яких у процесі заповнення перевищує 3,3 тис. км2, а загальний об'єм води становить понад 55 млрд м3 (табл. 3.4).

Таблиця 3.3. Гідрологічні характеристики головних річок України

Назва річкиМісце, куди впадаєДовжина, кмПлоща басейну, тис. км2
загальнау межах України
ДніпроЧорне море2201981504,0
Південний БугЧорне море80680663,7
Сіверський ДонецьДон105375098,9
ДністерЧорне море136270572,1
ПселДніпро71769222,8
ДеснаДніпро113059188,9
ГориньПрип'ять65957727,7
ІнгулецьДніпро54954914,87
ВорсклаДніпро46445914,7
СлучГоринь45145113,9
СтирПрип'ять49444513,1
Західний БугВісла83140173,5
ТетерівДніпро38538515,3
СулаДніпро36536519,6
ІнгулПівденний Буг3543549,89
РосьДніпро34634612,6
СамараДніпро32032022,6
ПрутДунай96727227,5
Прип'ятьДніпро761261121,0
АйдарСіверський Донець2642567,4
СеймДесна74825027,5
ЗбручДністер2442443,4
СеретДністер2422423,09
СтрийДністер2322323,1
ТисаДунай966201153,0
ОскілСіверський Донець47217714,8
ДунайЧорне море3900174817,0

Джерело: Розроблено автором на основі даних Державної служби статистики України

Вирізняють 5 головних видів водосховищ:

• рівнинні, що характеризуються великою площею водної поверхні, невеликою максимальною (15-25 м) і середньою (переважно 5-9 м) глибинами, інтенсивними процесами переробки берегів;

• водосховища передгірні та плоскогірних областей. їм властиві великі глибини (70-100 м і більше), порівняно невелика інтенсивність переробки берегів, незначне затоплення і підтоплення території;

• гірські мають великі глибини (часто понад 100 м), незначні площі підтоплення та невелику інтенсивність переробки берегів;

• озерні, які створюють під час будівництва греблі на річці, що витікає з озера. Перевагою цих водосховищ є те, що за незначного підпору і невеликої площі затоплення земель у них можна закумулювати великі об'єми води;

• наливні – для їх спорудження використовуються природні улоговини. Застосовують такі водосховища переважно у процесі зрошення та будівництва гідроакумулювальних електростанцій.

Таблиця 3.4. Водосховища України

ВодосховищеРоки створенняРічка, на якій спорудженоПлоща, км2Об'єм, км3Довжина, км
Київське1964-1966Дніпро9923,73110
Канівське1972-1978Дніпро6752,62123
Кременчуцьке1959-1961Дніпро2250ї 3,5149
Дніпродзсржинське1964Дніпро45672,45114
Дніпровське1932Дніпро4103,3129
Каховське1947-1948Дніпро215518,2230
Дністровське1955-1956Дністер1423,2194
Червонооскільське1958Оскіл122,64,776
Ладжинське1964Південний Буг20,80,1545
Печенізьке1962Сіверський Донець86,23,8365

Джерело: Розроблено автором на основі даних Державної служби статистики України

В Україні спостерігається дуже суттєва диференціація у регіонах відносно забезпечення їх водними ресурсами. За цим рівнем регіони України поділяються на найбільш зволожені, нормально забезпечені та найбільш посушливі регіони (табл. 3.5).

Таблиця 3.5. Групи регіонів за рівнем забезпеченості водними ресурсами

Найбільш посушливі регіониЛуганська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська області та АР Крим.
Нормально забезпечені регіониВінницька, Волинська, Житомирська, Львівська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Київська, Черкаська, Полтавська, Харківська області.
Найбільш зволожені регіониЗакарпатська, Івано-Франківська, Чернігівська області.

Джерело: Розроблено автором на основі даних Державної служби статистики України

Як видно з таблиці, до найбільш посушливих відносяться східні та південні області, всього їх 9, що становить більш третини областей України. Серед найбільш зволожених регіонів дві західні області, Закарпатська та Івано-Франківська й самий північний регіон – Чернігівська область. В цілому Україна вважається одним з найменш забезпечених водними ресурсами регіоном Європи.

Однією з проблем водокористування в Україні є високий рівень втрат під час транспортування. Через застарілу матеріально-технічну базу, незадовільний стан воднотранспортних систем і комунікацій ЖКГ було втрачено 2,3 млрд, м3 забраної води, що становило 16%. Найбільші втрати зареєстровані в Криму, вони перевищили 700 млн. м3, що становило більше ЗО % від загальнонаціонального показника. Це майже половина забраної води у цьому регіоні за весь проаналізований період. Високі втрати також і в Київській області (520 млн м3), у Херсонській області рівень втрат перевищив 25 % від кількості забраної води, у Дніпропетровській і Донецькій - 12,7 і 15,8 % відповідно.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державне управління водними ресурсами“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ"

  • Генезис наукового уявлення про зміст і сутність економічної політики держави

  • Основи державного управління в економічній сфері

  • Цілі, мета і завдання державного управління в економічній сфері

  • Системи державного регулювання економічної політики

  • Світовий досвід формування моделей економічної політики

  • Висновки до глави 1

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Економічний потенціал країни: поняття та особливості

  • Види економічного потенціалу країни

  • Правове регулювання економічної політики держави в сфері зовнішньоекономічної діяльності

  • Висновки до глави 2

  • ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Пріоритетні напрями державної політики у сфері управління земельними ресурсами

  • Державне управління водними ресурсами
  • Державне управління лісовими ресурсами

  • Державне управління мінерально-сировинним комплексом

  • Державна політика розвитку людського потенціалу

  • Висновки до глави 3

  • ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Державне управління ринком сировинних товарів

  • Державне управління ринком сільськогосподарських товарів

  • Державне управління ринком інтелектуальної продукції

  • Ринок капіталів і можливості доступу до інвестиційних ресурсів

  • Висновки до глави 4

  • ПРІОРИТЕТНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Інтеграційні можливості України

  • Критерії оцінки добробуту населення, його показники

  • Формування державної політики, спрямованої на забезпечення достойного рівня добробуту населення країни

  • Висновки до глави 5