Позиціонування України в системі міжнародних рейтингів
Розвиток, як культурний так і економічний, будь-якої країни у сучасних умовах відбувається під впливом світових тенденцій, які характеризуються процесами глобалізації та інтеграції. З одного боку, Україна – майже центр Європи, молода суверенна держава яка має входити у європейський і світовий простір, але непривабливий імідж на міжнародній арені через економічну нестабільність та політичну напруженість, низька конкурентоспроможність національної економіки, недостатня інвестиційна привабливість – не дозоляють прискорити інтеграційні прагнення й забезпечити необхідні умови для зростання та розвитку. Слід констатувати, що економіка України, як й інших держав, не функціонує відокремлено сама по собі, а у взаємозв'язку та взаємозалежності з економіками інших країн ближнього і дальнього зарубіжжя. Це зумовило стрімке проникнення і розповсюдження кризи, що погіршило положення України у міжнародному середовищі.
Сучасне місце України у світовій економічній системі та рівень її міжнародної конкурентоспроможності проаналізуємо з використанням даних Всесвітнього економічного форуму, який визначає Global Competitiveness Index – глобальний індекс конкурентоспроможності. Він включає в себе 12 компонентів: державні та приватні інституції, інфраструктура, макроекономічна стабільність, охорона здоров'я та початкова освіта, вища освіта та професійна підготовка, ефективність ринку праці, ефективність товарного ринку, рівень розвитку бізнесу, рівень розвитку фінансового ринку, ємність ринку, інновації, оснащення новітніми технологіями.
За даними останнього звіту Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність у 2012-2013 році, Україна серед 144 країн посіла 73-є місце проти 82-го у 2011-2012 році. Провідні позиції займають Швейцарія, Сінгапур і Фінляндія, які й складають трійку лідерів. Російська Федерація і Казахстан випереджають Україну за показниками конкурентної спроможності, посідаючи відповідно 67-е і 51-е місця у загальному рейтингу.
Внаслідок економічних і політичних негараздів Україна втратила 16 позицій за 2009-2010 роки. Але у 2011-2012 році стан економіки покращився, що дало змогу піднятися в рейтингу на 7 позицій. А згідно із звітом Всесвітнього економічного форуму за 2012-2013 роки про глобальну конкурентоспроможність, Україна піднялася ще на 9 позицій завдяки основним конкурентним перевагам – освіті та ємності ринку.
Високоосвічене населення, значна ємність ринку є хорошою основою для подальшого економічного зростання. Але з іншого боку, незважаючи на проведені в Україні економічні реформи, залишаються слабкою система інституцій (132 місце) та неефективним ринок товарів і послуг (117 місце). Пріоритетним напрямом удосконалення також має стати стабілізація фінансового сектора України (114 місце) і підвищення рівня розвитку бізнесу (91 місце).
Серед основних невикористаних можливостей особливу увагу слід приділити таким підіндексам як "Інновації" та "Технологічна готовність". Рейтинг України за підіндексом "Інновації" у 2012-2013 pp. відповідає 71-му місцю. Найбільший вплив на підвищення значення цього рейтингу в 2012-2013 pp. порівняно з попереднім періодом мапа зміна таких його складових, як: якість науково-дослідних інститутів (+ 8 позицій), державні закупівлі новітніх технологій і продукції (+ 15 позицій), наявність вчених та інженерів (+26 позицій), кількість патентів, отриманих у США на 1 млн населення (+ 20 позицій).
За показником "інноваційна спроможність" Україна змістилася вниз на 16 позицій, оскільки вітчизняні підприємства більшою мірою використовують іноземні технології шляхом отримання ліцензій, ніж власні розробки та дослідження.
Рейтинг України за підіндексом "Технологічна готовність" у 2012-2013 pp. підвищився до 81-го місця проти 82-го у 2011-2012 pp. Варто відзначити, що у 2012-2013 pp. майже всі показники підіндексу покращилися. Зокрема, такі: "рівень освоєння технологій" (+ 2 позиції), "іноземні інвестиції та трансфер технологій" (+ 15 позицій), "Інтернет- користувачі" (+ 4 позиції).
Підсумки дослідженнь інвестиційного та інноваційного розвитку України останніх років свідчать про підвищення ролі цілеспрямованої державної політики, орієнтованої на підтримку загальної цілісності інноваційного процесу - від наукової розробки до інвестування у масове виробництво. Це сприяло покращенню місця нашої держави у міжнародних рейтингах.
Результати звіту Індексу Глобальної конкурентоспроможності 2012-2013 року показують, що Швейцарія займає лідируючі позиції четвертий рік підряд. Сінгапур залишається на другій позиції, Фінляндія – 3-я, її наздоганяє Швеція (4-а). Ці Західноєвропейські країни домінують в першій десятці разом із Нідерландами, Німеччиною і Сполученим Королівством, займаючи, відповідно, місця 5-е, 6-е і 8-е. США (7-і), Гонконг (9-й) і Японія (10-а) завершують десятку кращих. Звіт підкреслює, що конкурентоспроможність, яка зберігається, ділиться як по регіонах, так і в середині них, оскільки недалекоглядність і політична безвихідь продовжують стримувати економічні показники багатьох країн та регіонів. Очікувані збільшення продуктивності й інвестиції до приватного сектора будуть ключовими для поліпшення світової економіки під час посиленої невизначеності глобальних економічних перспектив.
Після тривалої економічної кризи у 2012 році наша держава повернулася на 73-є місце індексу глобальної конкурентоспроможності. Гі показники підвищилися завдяки кращому макроекономічному довкіллю, ніж у попередні роки. Бюджетний дефіцит був скорочений до 2,7 % ВВП у 2011 році, відношення боргу в процентах до ВВП дещо скоротилося, а інфляція була зменшена, хоча вона все ще залишалася досить високою – майже 8 %.
У цілому Україна підтримує свою конкурентоспроможність завдяки великому розміру ринку (38 місце) і грунтовній освітній системі з легким доступом до усіх рівнів освіти (47-е місце у вищій освіті й навчанні та 54-е в початковій освіті). Добрі результати в освіті забезпечують основу для подальшого розвитку інноваційних можливостей країни (71 місце). Щоб мати більш серйозну основу для економічного зростання, Україна має вирішити ряд важливих головних проблем. Можливо, найголовнішою проблемою країни є необхідність перебудови своєї інституціональної структури, яка не є основою для розвитку, оскільки вона страждає від бюрократизму і недостатньої прозорості. Україна могла б покращити рейтинг у разі підвищення своєї конкурентоздатності на ринках товарів і послуг (117 місце) та продовження реформи фінансового і банківського сектора (114 місце).
Розвиток інституцій – 132-ге місце із 144 країн, тут відображаються практично усі складові показники для державного сектора (Нецільове використання бюджетних коштів, Право власності, Довіра громадскості до політиків, Хабарі та неформальні платежі, Незалежність судової системи, Фаворитизм у рішеннях чиновників, Тягар адмінистративного регулювання, Прозорість політики державних органів, Ефективність правової системи у врегулюванні суперечок, Надійність роботи правоохоронних органів та інші) і для приватного сектора (Рівень стандартів аудиту і звітності, Надійність захисту інвесторів, Захист інтересів міноритарних акціонерів, Корпоративна етика, Ефективність корпоративного керівництва). Загалом всі показники України близькі до вказаного середнього значення.
У розвитку інфраструктури (65 місце) найгірший показник - стан доріг (137 місце).
У розвитку системи охорони здоров'я і початкової освіти (62 місце) найгірші показники: Розповсюдження ВІЛ (109 місце), Тривалість життя (94 місце), Захворювання туберкульозом (92 місце), Охоплення початковою освітою (90 місце).
У розвитку вищої освіти і професійного навчання (47 місце) найгірші показники: Якість шкіл бізнесу (117 місце), Підвищення кваліфікації персоналу (106 місце), Доступність дослідницьких послуг і навчання (98 місце).
У розвитку ефективності ринку товарів (117 місце), основною складовою якого є конкурентність (Рівень інтенсивності конкуренції на внутрішньму ринку, ступінь монополізації ринку, ефективність антимонопольної політики, вплив оподаткування, кількість процедур і годин, що необхідні для відкриття бізнесу, торговельні бар'єри, митні тарифи та ін.) - 134 місце.
У розвитку ефективності ринку праці, що демострує в цілому непоганий результат (62 місце), викликає заклопотаність 131 місце по показнику Виток мізків і таке ж місце для показника Ставка на професійне управління, а також 111 місце за показником Співпраця у відносинах працівник-працедавець.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
