Успіхи сучасної науки і практики переконливо свідчать про те, що світ, який оточує нас, складають не окремі, ізольовані один від одного предмети, явища і процеси, а сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих об'єктів, певного роду системні, цілісні утворення. Відповідно до цього перед філософією, суспільствознавством і природознавством стоять важливі завдання – дослідити системи, визначити їх зв'язок з іншими системами, розкрити суть систем і їх численні прояви, класифікувати, відшукати спільне та відмінне між ними, розкрити внутрішню діалектику функціонування і розвитку їх взаємодії з умовами зовнішнього середовища тощо [11, с. 63].
Характер будь-якої системи визначається, з одного боку, середовищем, в якому вона знаходиться, а з іншого – особливостями структурних зв'язків між елементами системи. У цьому сенсі основні чинники, що визначають функціонування і розвиток економічних систем, можуть поділятися на три групи: природно-кліматичні, виробничо-економічні, соціокультурні [12, с. 14].
Зараз широко використовуються такі поняття як "економічна система" та "соціально-економічна система". Але й досі ці категорії, які характеризують громадську систему і несуть конкретне соціальне навантаження власного середовища, не мають досить чіткого визначення, оскільки існує велика кількість тлумачень даних понять і тому існує стільки ж економічних напрямів. Багато вчених вважають, що це сформований комплекс зв'язків між виробниками і споживачами різних матеріальних і нематеріальних благ, послуг. Інші сприймають економічну систему як первинний комплекс понять для ухвалення рішень, які стосуються виробництва, доходу, споживання і розподілу ресурсів. Деякі вчені приводять визначення системи у вигляді численних елементів, складна взаємодія яких забезпечує досягнення мети. У колі досліджень поняття "економічна система" трактується як сфера дій виробничих відносин і продуктивних сил. Ряд наукових шкіл розглядає "економічну систему" як природну, товарну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну, соціалістичну, комуністичну залежно від критерію, який покладений в основу класифікації.
До категорії критеріїв належать форми власності на засоби виробництва, ефективність управління тощо. Саме на основі критерію власності можуть бути виділені як чистий капіталізм, так і директивна економіка а також змішані системи. Якщо прийняти за критерій ефективність управління діяльністю суспільства, тоді під економічною системою розуміється певна сукупність елементів, які знаходяться в системному або в змістовному взаємозв'язку, а також процеси, які відбуваються між ними.
Впорядкованість сукупності елементів і зв'язку між ними визначають поведінка елементів і стан економічної системи в цілому. Ми розглядаємо економічні системи, які класифікуються: за складністю і мірою охоплення рівня - мікро-, макро- і мезорівня; відносно середовища: внутрішні, зовнішні (глобальна економіка), закриті, відкриті; за ознаками: функціональні, мотиваційні, матеріальні, інформаційні, громадські системи тощо.
У вказаних системах існують певні зв'язки між їх елементами, а зміна пріоритетності підсистем призводить до напруги або конфліктів між елементами системи. Структурний консерватизм систем потребує регулювання відносин між їх елементами. Перераховані в загальному вигляді підходи до упорядковування елементів системи вимагають розробки нових концепцій і механізмів державного управління в економічній сфері.
Сучасна теорія системного аналізу, використовуючи кібернетичні, інформаційні та організаційно-теоретичні принципи державного управління в економічній сфері, розробила загальну термінологію для аналізу і порівняння економічних систем. Але складність перевірки економічної теорії полягає не стільки в неможливості проведення контрольованих експериментів для встановлення істинності теорій, а більше в тому, що за відсутності відповідних лабораторних умов економісти (як і всі дослідники в громадських науках) не можуть прийти до згоди з приводу визначених емпірично критеріїв для спростування гіпотез [13, с. 16].
Економічна система функціонує через взаємозв'язок організацій як неділимих одиниць, які й створюють життєво необхідні матеріальні блага. Функціонування елементарних одиниць контролюється через інформаційні потоки, які їх об'єднують. Таким чином, через аналіз складених систем, починаючи від теорії порядку або через системний аналіз, робиться вихід на економічну систему, під якою розуміють сукупність елементів, які знаходяться в системному або змістовному взаємозв'язку і взаємодії один з одним, а також і ті процеси, які відбуваються між ними й обумовлені їх взаємодією.
Зрозуміло, що тут економічна система розглядається як структура, у межах якої відбуваються господарські процеси, тобто виробництво, розподіл і споживання, як складові господарської системи. Економічна система функціонує в межах соціально-економічного середовища, до якого належать люди, з їх здібностями, уміннями і потребами, а також природні та матеріальні народногосподарські ресурси, технологічні знання, політична і культурна системи, світова економіка.
Саму економічну систему можна розглядати абстрактно, якщо вона є об'єктом дослідження з метою виявлення загальних елементів, які її характеризують. Визначившись з її системотворними складовими, можна встановити відмінність між самою системою і її підсистемами, кожна з яких, у свою чергу, має власні системотворні елементи.
Функціонування системи відбувається через взаємозв'язок її складових частин, а її розвиток – через якісні і кількісні зрушення. Якщо відома структура, механізми функціонування і розвитку, можна управляти системою, впливати на її структуру і змінювати умови, в яких вона знаходиться через формування і зміну відповідних інститутів та елементів інституційного забезпечення. Кожна з систем, яка розглядається, матеріальна або абстрактна, має свій рівень складності. Тому відповідно до мети, кожна із структурних ланок системи, може розглядатися як її підсистема з власною структурою, яка знаходиться у відповідному взаємозв'язку з самою системою. Це досить схематичне і значною мірою поверхове трактування теорії систем, в основу яких покладені визначення про те, що система – це велика кількість елементів, які знаходяться між собою в певних відносинах і зв'язках та утворюють певну цілісність.
Державна система охоплює усі механізми і правила, які на практиці забезпечують реалізацію господарських рішень. Вона включає такі форми, як примус, матеріальне стимулювання, лояльність, громадську самосвідомість і традиції. В цілому економічна система розглядається як структура, яка створює межі, в яких відбуваються господарські процеси (виробництво, обмін, розподіл і потреби), які є складовими елементами реальної господарської системи.
При цьому може бути виділена інформаційна система, де наявна сукупність механізмів і каналів збору, збереження, передачі та зворотного контролю актуальної економічної інформації. Головне – узгодженість і координація економічних рішень. Серед механізмів виділяють ієрархічний (вертикальний), якому властиві риси механізму планування, і горизонтальний (ринковий).
Загалом економічну систему можна визначити як впорядковану форму організації економічного життя суспільства, тобто це – відповідно структурована та облаштована система взаємозв'язків між людьми в процесі їх життєвої діяльності, яка спрямована на індивідуальне і громадське забезпечення. Життєдіяльність членів суспільства передбачає взаємодію між людьми, як форму прояву внутрішніх відносин, так і взаємодію з тим середовищем, де знаходиться окрема людина, соціальна група або суспільство в цілому. Саме форма власності і цільова орієнтація учасників суспільного виробництва є системотворними елементами її структури, а усі інші - лише похідні від них.
Існує декілька варіантів періодичності розвитку суспільства. Усі вони є умовними й можуть піддаватися сумніву, але кожен з них несе в собі елементи доцільності, логічності, а тому має право на існування та заслуговує на увагу.
Багатоваріантність підходу до критеріїв класифікації економічних систем пов'язана зі складністю їх ознак, і відповідно - з різноманіттям підходів щодо їх організації. Серед класифікацій найбільш прийнятим є цивілізаційна, інформаційна і стадійна. Кожна з них може мати власну класифікацію залежно від ознак, які покладені в їх основу. Будь-яка із складових економічної системи виконує свої функції, а всі разом вони забезпечують життєдіяльність системи в цілому. Залежно від рівня структуризації кожна ланка відіграє свою роль і має певне значення. Отже, розглядаючи якусь певну складову, ми практично розглядаємо саму систему з боку цієї складової. Тобто сприймаємо систему через цю її складову, а відповідно визначаємо і саму систему, яка включає економічні пристрої та їх відносини, рівень узгодженості й управління виробництвом, культурні традиції тощо.
Економічна система характеризується також і як сукупність економічних відносин в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання товарів і послуг. На макрорівні її найважливішими ознаками виступають типи власності та господарський механізм, до якого належить цілий комплекс основних форм, методів і важелів використання економічних законів і реалізації власності, а також розвиток особи (формування її потреб і створення стимулів до роботи).
Управління економічною системою передбачає з боку держави розробку та функціонування організаційного механізму регулювання, головними елементами якого виступає система законів і стандартів, інституційна система управління розвитку економіки, сукупність фінансово-економічних засобів, інформаційне забезпечення, політика соціальних перетворень. Організаційні механізми функціонування та етапи розвитку системи, впливаючи на його структуру й змінюючи умови, в яких знаходиться система, формують або змінюють відповідні елементи життєзабезпечення системи.
У будь-якому суспільстві поведінка людей регулюється певними соціальними нормами. Так у давнину, при первіснообщинному ладі, це були звичаї. Із виникненням приватної власності на знаряддя і засоби виробництва, яка зумовила розкол суспільства на антагоністичні класи, виникала держава.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основи державного управління в економічній сфері“ на сторінці 1. Приємного читання.
