Державне управління природно-ресурсним потенціалом
Завдяки своєму досить вигідному географічному положенню Україна має багатий спектр природних ресурсів: водних, лісових, земельних, ресурсів надр, у тому числі мінерально-сировинну базу, що складає потужну основу для вирішення соціально-економічних проблем, особливо за умов обмеженості фінансових коштів.
Загальна характеристика державного управління земельними ресурсами
Одним із найважливіших ресурсів країни, безумовно, є земельні ресурси. Юридична та економічна наукова література розглядає даний термін "земля" як природний об'єкт природного походження [1, с. 6], просторово-територіальний базис для розвитку виробництва [2, с. 113], частина космічного простору, земна куля [3], основний базис для виробництва в сільському господарстві [4, с. 364].
Законодавче визначення землі та земельних ресурсів закріплене в Законі України "Про охорону земель" від 19.06.2003 р. Відповідно до ст. 1 якого "земля – поверхня суші з грунтами, корисними копалинами й іншими природними елементами, які органічно поєднані між собою та функціонують разом із нею" [5].
Саме поняття "земельні ресурси" безпосередньо пов'язане із господарською діяльністю людини. За своєю суттю термін "земельні ресурси" дуже багатогранний. Відповідно до ст. 1 даного Закону, земельні ресурси – це сукупний природний ресурс поверхні суші як просторового базису розселення і господарської діяльності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві [5].
Володіючи таким потужним і оригінальним засобом виробництва як земля, держава, сільськогосподарські організації, товаровиробники зобов'язані вміло управляти земельними ресурсами, що передбачає їх раціональне використання.
Земельним ресурсам властива здатність, з одного боку, до відтворення, а з іншого - до капіталізації, тому важливою стає ідентифікація співвідношення між внеском земельних ресурсів і праці у створенні багатства держави.
Потенціал земельного фонду України визначається наявними ресурсами та їх структурою (табл. 3.1).
Таблиця 3.1. Земельні ресурси України та їх структура
| Вид земельних ресурсів | Площа, млн. га | % до загальної площі |
| Разом сільськогосподарських угідь | 42,4 | 70,5 |
| Орні землі | 34,3 | 57 |
| Сади, виноградники й інші багаторічні насадження | 1,1 | 1,9 |
| Сіножаті, пасовища та перелоги | 7 | 11,7 |
| Ліси, захисні лісонасадження і чагарники | 10,2 | 16,6 |
| Болота | 0,8 | 1,3 |
| Водойми | 2,4 | 3,9 |
| Піски й яри | 0,5 | 0,8 |
| Шляхи | 1 | 1,6 |
| Інші землі | 3,3 | 5,3 |
| Усього | 60,4 | 100 |
Джерело: Розроблено автором на основі даних Державної служби статистики України.
У структурі земельних ресурсів України основну їх частку займають сільськогосподарські угіддя - більше 70 % (див. табл. 3.1), серед яких на орні землі припадає 34,3 млн. га, або 57 %, близько 12% - це сіножаті, пасовища й перелоги та 1,1 млн. га – сади, виноградники й інші багаторічні насадження.
Аналіз показав скорочення сільськогосподарських угідь (рис. 3.1), які в 2009 році становили 41 596,4 тис. га, що на 434 тис. га, або на 2%, менше у порівнянні з 1990 роком. В цілому за 10 років, 2002- 2012 pp., загальна площа сільськогосподарських угідь скоротилася на 264,1 тис. га. Спрогнозовано, що за такої тенденції до 2017 року їх площа може зменшитися ще на 100 тис. га, а у 2020-му їх розмір складе приблизно 41 450 тис. га. Про недостатній рівень використання земель сільськогосподарського призначення свідчить аналіз стану динаміки рентабельності продукції рослинництва (Додаток Б).
Земельні ресурси в сільському господарстві поєднують у собі такі головні особливості, як територіальний базис для розміщення продуктивних сил, властивість природного ресурсу й основного засобу виробництва. Рівень їх відтворення визначається характером впливу на них суб'єктів господарювання. Мотивацією їх дослідження в аграрному секторі економіки часто виступає рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Характер розвитку цих відносин спричинив появу різних, інколи навіть суперечливих теорій, концепцій, поглядів, гіпотез тощо.
Рис. 3.1. Динаміка площ сільськогосподарських угідь в Україні
Джерело: Розроблено автором на основі даних Державної служби статистики України.
Найважливішою особливістю аграрних відносин є те, що в сільському господарстві основним засобом виробництва є земля. Вона перша й основна умова будь-якого виробництва, але в сільському господарстві вона ще також і головний засіб виробництва, елемент продуктивних сил. Тому в цій сфері результати виробництва значною мірою визначаються якістю земельних ділянок, їхньою родючістю, місцем розташування щодо ринків збуту, баз постачання потрібної техніки, мінеральних добрив тощо.
Особливість аграрних відносин зумовлена й тим, що земля є предметом праці й одночасно засобом виробництва.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
