Державне управління ринком сировинних товарів

Державне управління в економічній сфері

Інтеграція України до системи світових господарських зв'язків повинна здійснюватися з урахуванням інтересів і пріоритетів розвитку національної економіки. Важливе місце в інтеграційних процесах посідає експортно-імпортна політика країни як складова частина її зовнішньоекономічної стратегії. Саме експортно-імпортній політиці відводиться особлива роль як важеля для відновлення економіки країни у післякризовому періоді.

Україна завжди славилась досягненнями у розвитку своєї індустрії та сировинної бази, тому й сьогодні продукція цих видів економічної діяльності займає значну частку експорту. Існує декілька найбільших товарних груп, які складають експорт державного рівня: – чорні метали – близько 33 % загального експорту товарів; – енергетичні матеріали, нафта і продукти її переробки - 10,4 %; - машини, апарати, механічні пристрої - 5,5 %; - залізничні, трамвайні локомотиви та шляхове обладнання – 4,6 %; – вироби з чорних металів – 4,4 %.

Протягом кількох останніх років виробництво чорних і кольорових металів, розвиток АПК, хімічної промисловості, машинобудування спрямовується державою на зовнішні вектори розвитку. При цьому необхідно не лише задовольнити зовнішній попит, а й зберегти обсяги виробництва, рівень зайнятості й оплати праці. Подібна лібералізація зовнішньоекономічних відносин може також позитивно вплинути і на внутрішній розвиток при належному контролі й гармонізації процесів управління.

Певне занепокоєння викликає концентрація експортованих товарів у трьох основних товарних групах, які формують майже половину всього експорту. Таким чином, базові галузі починають відігравати в економіці України панівну роль, але при цьому зростає диспропорція між виробництвом кінцевої продукції та проміжним споживанням. Це пов'язано з лібералізацією зовнішньої економіки, яка не достатньо систематизована, керована й обгрунтована. Таке задоволення світового попиту сприяло розвитку галузей паливно-сировинної промисловості, створюючи таким чином дисбаланс із іншими галузями. Отже, цю обставину при формуванні економічної політики слід враховувати.

Виникає і питання нестабільності розвитку економіки, яка тісно пов'язана з нееквівалентністю зовнішнього обміну. Бюджетні доходи, рівновага на ринку, динамічні коливання ВВТТ чітко пов'язані із загальносвітовою економікою, коливання останньої впливають на зміни внутрішньої ситуації. Існує поняття "чутливого товару"[1], ціна якого нестабільна й залежить від багатьох чинників. Експерти СОТ визначили, що в Україні домінують саме такі товари, які складають значну частину експорту [2].

Важливим фактором формування державної політики у сфері зовнішньоекономічних відносин є наявність в нашій державі широкої транспортної інфраструктури. Разом із багатими природними ресурсами і вигідним географічним розташуванням це дозволяє Україні залишатися конкурентоспроможною навіть у складних економічних ситуаціях. Окрім того, внутрішні ціни на вугілля, природний газ, залізні руди й електроенергію залишаються досить низькими.

У 2008 році Світовий банк провів опитування, яке виявило, що протягом 10 найближчих років підприємства чорної металургії не збираються оновлювати свої основні фонди, намагаючись повністю спрацювати наявні. Україна також недостатньо витрачає коштів на нововведення та відновлення основних фондів. Спрацювання фондів базових галузей промисловості досягло 50 %. У середині 2009 року в гірничо-металургійній промисловості, продукція якої складає основу експорту, показник спрацьованості фондів досяг 69 %, оскільки тут використовуються старі технології. Майже половина сталі виплавляється у мартенівських печах, тоді як провідні світові виробники поступово відмовляються від даної технології, використання якої займає на більше 2,5 % від загального обсягу [3].

З урахуванням викладеного, пріоритетним завданням економічної політики нашої держави на ринку експорту сировинних ресурсів є розширення мінерально-сировинної бази.

Відродження вітчизняної економіки на сьогоднішньому етапі, в умовах глибокої кризи у фінансовій системі, вбачається у поступовому нарощуванні реального сектору економіки, який сприятиме розвитку внутрішнього ринку та покращенню позицій держави на світовому ринку. Перед впливом зовнішнього середовища економіка України залишається досить уразливою, спостерігається її імпортозалежність, передусім від паливно-енергетичних ресурсів.

Найбільш ефективною зовнішньоторговельна політика України за період 2001–2012 pp. була у 2004 р., коли позитивне сальдо становило 3676,3 млн дол. проти 59,4 млн дол. у 2003 р. і 980,2 млн дол. у 2002 р. [4]. Отже, в 2001-2004 pp. зовнішня торгівля України була ефективною, характеризувалася додатним сальдо зовнішньоторговельного балансу, а коефіцієнт покриття експорту імпортом перевищував 1, що сприяло соціально-економічному розвитку. Коефіцієнт покриття експорту імпортом в 2004-му році набув свого максимального значення за весь досліджуваний період (1,13).

За статистичними даними, у 2001 році зовнішня торгівля України мала позитивні показники (табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Динаміка показників зовнішньої торгівлі України у 2001-2012 роках

РікЕкспорт, млн дол.Темпи росту, %Імпорт, млн дол.Темпи росту, %Сальдо, млн дол.Коефіцієнт покриття імпорту експортом
200116264,73111,615775,09113,0489,641,03
200217957,09110,416976,83107,6980,261,06
200323080,18128,523020,77135,659,411,00
200432672,31141,628996,03126,03676,281,13
200534286,74104,936141,09124,6-1854,340,95
200738367,70111,945034,49124,6-6666,780,85
200849248,06128,460669,92134,7-11421,850,81
200966954,42136,085535,35141,0-18580,920,78
201139702,8859,345435,5553,1-5732,670,87
201263164,60159,066189,90145,7-3025,30,95

Джерело: Розроблено автором на основі даних Державної служби статистики України

Хоча темп приросту експорту був меншим за темп приросту імпорту на 1,6%, сальдо торговельного балансу було додатним, а коефіцієнт покриття імпорту експортом – більше одиниці. У 2002 р. позитивна динаміка продовжилася. Але у 2003-му, незважаючи на суттєве зростання експорту - на 28,5 %, різниця між експортом та імпортом була мінімальною, сальдо становило лише 59,4 млн дол.

Починаючи з 2005 року ситуація змінилася на негативну. Приріст експорту становив близько 5 %, тоді як імпорт зріс на 24,6 %, що призвело до від'ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу в розмірі майже 2 млрд дол. США, а коефіцієнт покриття експорту імпортом становив лише 0,95. 2006-2008 роки характеризувалися щорічним погіршенням показників зовнішньої торгівлі Темп приросту імпорту над темпом приросту експорту в 2006 році становив 12,7 відсоткових пункту, в 2007-му – 6,3 відсоткових пункту, в 2008-му - 5; від'ємне сальдо збільшувалося наростаючими темпами, а коефіцієнт покриття експорту імпортом із 0,85 зменшився до 0,78. Таким чином, з точки зору балансу торгового обороту 2008 рік став найгіршим для зовнішньої торговельної політики України. Це пов'язано, перш за все, зі світовою фінансово-економічною кризою. Внаслідок несприятливої світової кон'юнктури експорт вітчизняної продукції суттєво знизився: падіння становило понад 40 %. Негативні тенденції в економіці та фінансовій сфері також сприяли значному зменшенню імпорту (на 37 %).

У 2009 році ситуація щодо зовнішньоторговельного балансу дещо покращилася, від'ємне сальдо із 18,5 млрд дол. у 2008 р. знизилося до 5,7 млрд дол., тобто в 3 рази, а коефіцієнт покриття експорту імпортом із 0,78 підвищився до 0,87. За результатами 2010 року спостерігалося пожвавлення зовнішньої торгівлі порівняно з аналогічним періодом 2009 р.: темп приросту експорту складав 15,9 відсоткових пункту, що перевищує темп приросту імпорту.

У 2007-2012 pp. зовнішня торгівля України була неефективною, імпорт перевищував експорт, темп його зростання був випереджаючим порівняно з обсягом експорту, це зумовило збільшення імпортозалежності України та посилило негативний вплив зовнішнього економічного середовища на розбудову національної економіки, оскільки замість розвитку вітчизняних галузей промисловості, підвищення рівня конкурентоспроможності й якості їх продукції в країну завозяться у значних обсягах товари, для виробництва яких є всі необхідні ресурси, в першу чергу природні та трудові. Одним із пріоритетних напрямів економічної політики України у сфері зовнішньоекономічної діяльності є сприяння національним виробникам у нарощуванні імпортозамінюючих видів продукції. Важливим напрямом є також диверсифікація структури експортних поставок та їх географічного розподілу в напрямі освоєння нових ринків збуту для продукції вітчизняного виробництва.

Основним партнером у зовнішній торгівлі України вже протягом багатьох років залишається Російська Федерація, на частку експорту з цією країною у 2010-2012 pp. припадало 26,1 %, імпорту - 36,5 %, що свідчить про тісні економічні зв'язки і взаємозалежність економік України та Росії (рис. 4.1).

Оскільки зовнішньоекономічна політика має два аспекти - експортний та імпортний, – розглянемо їх детальніше.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державне управління ринком сировинних товарів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ"

  • Генезис наукового уявлення про зміст і сутність економічної політики держави

  • Основи державного управління в економічній сфері

  • Цілі, мета і завдання державного управління в економічній сфері

  • Системи державного регулювання економічної політики

  • Світовий досвід формування моделей економічної політики

  • Висновки до глави 1

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Економічний потенціал країни: поняття та особливості

  • Види економічного потенціалу країни

  • Правове регулювання економічної політики держави в сфері зовнішньоекономічної діяльності

  • Висновки до глави 2

  • ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Пріоритетні напрями державної політики у сфері управління земельними ресурсами

  • Державне управління водними ресурсами

  • Державне управління лісовими ресурсами

  • Державне управління мінерально-сировинним комплексом

  • Державна політика розвитку людського потенціалу

  • Висновки до глави 3

  • ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Державне управління ринком сировинних товарів
  • Державне управління ринком сільськогосподарських товарів

  • Державне управління ринком інтелектуальної продукції

  • Ринок капіталів і можливості доступу до інвестиційних ресурсів

  • Висновки до глави 4

  • ПРІОРИТЕТНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Інтеграційні можливості України

  • Критерії оцінки добробуту населення, його показники

  • Формування державної політики, спрямованої на забезпечення достойного рівня добробуту населення країни

  • Висновки до глави 5