Найгострішими проблемами державної політики управління земельними відносинами, землекористування, землеустрою, охорони земель є:
• незавершеність економічних і правових відносин власності;
• неефективність державного управління земельними і сировинними ресурсами та землекористуванням, відсутність інтегрованого підходу і посилення його координованості й ефективності;
• відсутність заходів із перспективного планування сталого розвитку територій та дій із проведення комплексного державного землеустрою, оптимальних моделей сільськогосподарського землекористування, особливо малих і середніх, що призводить до безсистемного формування господарських структур, не притаманних розвитку сільської місцевості, виникнення своєрідних "латифундій";
• відсутність необхідних заходів щодо раціонального й ефективного використання та охорони земель;
• недосконалість земельного законодавства й інфраструктури ринку земель, особливо сільськогосподарського призначення, що сприяє підвищенню корупції;
• відсутність системи функціонування ринкових земельних відносин, що гальмує введення в економічний оборот земельного капіталу;
• неузгодженість земельного та містобудівного законодавства;
• в нашій країні не розвивається автоматизована система ведення земельного кадастру на державному рівні.
Розвинуті країни світу вже перейшли на автоматизовану систему державної реєстрації нерухомого майна, земельних ділянок. Зокрема, в багатьох країнах було запроваджено автоматизований облік прав на ділянки, державних гарантій щодо цих прав, процесів перерозподілу, оподаткування володіння землею, землеустрою тощо. В Україні дана система реєстру відсутня.
Ця ситуація обумовлена насамперед наступним:
• 1. В країні немає чітко визначеної мети, етапів і завдань розвитку країни. Механізми контролю соціальних, правових, економічних і фінансових процесів відсутні. Не розроблені напрями реформування ринкових умов у сфері земельних відносин, шляхи їх реалізації тощо.
• 2. Під час проведення земельної реформи був відсутній весь комплекс робіт, пов'язаних із науковим обгрунтуванням землеустрою, що повинно бути основним інструментом держави. Не проводилось регулювання аграрної реформи. Заходи зі створення паїв, мінімальних неподільних масивів, згідно їх функціонального призначення відсутні. Невдало розроблена система заходів стосовно охорони грунтів та раціонального використання природних ресурсів.
• 3. Відсутня збалансована та вдосконалена процедура продажу земель, немає контролю за проведенням торгів, аукціонів і конкурсів. Земельні банки та біржі, розповсюджені в прогресивних країнах, в Україні практично відсутні.
• 4. До цього часу повною мірою не діє єдина державна система, як того вимагає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".
• 5. Відсутність зваженої державної політики та механізмів для її реалізації щодо комплексного розвитку законодавства, формування інвестиційно привабливого землекористування, розвитку ринку земель, проведення і фінансування кадастру та землеустрою, заходів із охорони земель, фундаментальної та прикладної землевпорядної науки.
• 6. В аграрній сфері час від часу використовуються запозичені механізми регулювання та правові інститути, характерні для країн із досконалішою ринковою економікою. Ці проекти далеко не завищи є успішними. Крім того, впроваджується так звана парцелізація, тобто подрібнення масивів землі, що створило значну кількість дрібних власників невеликих земельних паїв.
• 7. Перевага надається оренді, тоді як досвід інших країн показує вигоду формування господарств сімейного типу, середнього та малого бізнесу, найму сезонних робітників, що в свою чергу вирішило б існуючу проблему безробіття.
• 8. Не завжди враховуються історичні аспекти щодо реформування системи земельного кадастру і створення системи державної реєстрації майнових прав на нерухомість разом із обмеженням цих прав.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пріоритетні напрями державної політики у сфері управління земельними ресурсами“ на сторінці 1. Приємного читання.
