Основи державного управління в економічній сфері

Державне управління в економічній сфері

• розвиток виробничого апарату країни: його якісний стан, темпи нарощування, рівень використання;

• інтеграцію вітчизняної економіки в міжнародний розподіл праці;

• контроль за якістю продукції, рівнем витрат на її виробництво, цінами;

• активну цілеспрямовану кредитну, грошову, податкову політику;

• надання фірмам, комерційним структурам інформації про схеми розвитку і розміщення продуктивних сил, середньо- та довгострокові плани соціально-економічного розвитку країни та її регіонів.

Відносно прикладного принципу, функції держави діляться на чотири групи: політичні, правові, економічні та соціальні.

До політичної групи відносяться ті функції, які пов'язані із забезпеченням життєдіяльності населення країни, взаємовідносин між соціальними групами, визначення їх форм, завдань подальшого розвитку як усередині країни, так і за її межами. Вони діляться на внутрішньополітичні і зовнішньополітичні функції.

Внутрішньополітичні: відповідно до Конституції і законів України та світової спільноти, це дотримання прав і свобод людини, розвиток національної економіки і забезпечення соціального захисту населення, здійснення заходів по боротьбі зі злочинністю і підтримкою належного стану національної безпеки.

Зовнішньополітичні: репрезентація держави на міжнародній арені, підписання глобальних міждержавних угод і їх ратифікації, вступ у блоки і союзи, вихід із них, прийняття і відміна договорів із іноземними державами, питання війни і миру на основі Конституції України.

До правової групи відносяться такі функції держави:

Законодавча – це прийняття нормативних актів (законів, указів, постанов, декретів та ін.), які регламентують основи внутрішніх і зовнішніх відносин у регулюванні міграційних процесів; виборів; територіальний порядок і місцеве самоврядування; діяльність об'єднань громадян і органів виконавчої влади; судоустрій, організацію і діяльність прокуратури, слідства, адвокатури, нотаріату; структуру і чисельність збройних сил, СБУ, МВС, порядок використання збройних сил за межами країни і статус іноземних військ на території України, правовий режим надзвичайного і військового стану; встановлення державних стандартів, нагород, військових звань тощо.

Правоконтролююча функція забезпечує дотримання прав і свобод усередині країни, конституційність нормативних актів, нагляд за належним застосуванням законів політико-правовими інститутами і їх дотримання громадянами і юридичними особами. Ця функція забезпечує розподіл повноважень між органами і гілками влади та суб'єктами господарювання.

Економічні функції мають забезпечувати процеси відтворення, зайнятість населення, розширення підприємництва і відновлення основних фондів, збільшення обсягів виробництва. Вони сприяють реалізації результатів роботи на зовнішньому і внутрішньому ринках; створюють умови для повного використання основних чинників – роботи, капіталу і технічного прогресу.

Важливим елементом в економічній функції є створення умов, які сприяють конкуренції та забезпечують свободу дій економічним суб'єктам. Держава використовує також стимулюючі заходи, які дають можливість використати ринкові стимули в необхідному напрямі для розвитку виробництва продукції і послуг для населення.

Основними інструментами в реалізації економічних функцій є податкова, грошова, бюджетна і цінова політики. Використання системи інструментів у економічній політиці держави створює можливість забезпечити економічне зростання, стабільність рівня цін, високу зайнятість, а також урівноваженість зовнішньоекономічної діяльності.

Соціальна функція держави покликана регулювати відносини між соціальними групами населення, процесами і формами діяльності людей, забезпечувати підтримку незахищених прошарків населення. Соціальні функції діляться на гуманітарні та екологічні, які забезпечують проведення політики в галузі науки, культури, охорони довкілля і природокористування.

Реалізація функції що стосується забезпечення життєвого рівня малозабезпечених прошарків населення дає їм можливість отримувати громадські блага, які введені до бюджету держави. Для цього використовуються різні інструменти. Соціальна політика передбачає перерозподіл прибутків, систему трансфертних соціальних послуг і субсидій у взаємозв'язку з оподаткуванням. Наприклад, прямі трансферти - це допомога безробітним, субсидії на квартплату, перерахування до пенсійного фонду і медичного страхування тощо. Реалізація функції громадських благ передбачає, що держава бере на себе утримання інфраструктури, куди входить транспорт, освіта, наука, охорона здоров'я населення, водне господарство та ін.

Держава втручається в економіку, реалізовуючи свої економічні функції, які забезпечують: проведення фінансової, інвестиційної, цінової і податкової політики, роботи і соціального захисту; здійснення зовнішньоекономічної діяльності та митної справи; створюють умови для розвитку усіх форм власності, здійснюють управління об'єктами державної власності. Держава коригує "недосконалість", яка властива ринковому механізму і яку він сам не в змозі здолати або це рішення є неефективним. Держава бере на себе відповідальність за створення рівних умов для ефективної конкуренції підприємців і обмеження влади монополій. Вона також забезпечує виробництво достатньою кількістю громадських товарів і послуг, оскільки ринковий механізм не в змозі належним чином задовольняти колективні потреби людей.

Через ці механізми державного управління забезпечується соціально справедливий розподіл прибутку порівняно з тим, що може зробити ринок. Оскільки ринок, як правило, не гарантує право на

роботу, державі доводиться регулювати ринок праці, вживати заходи для скорочення безробіття, брати участь у макроекономічних процесах.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основи державного управління в економічній сфері“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ"

  • Генезис наукового уявлення про зміст і сутність економічної політики держави

  • Основи державного управління в економічній сфері
  • Цілі, мета і завдання державного управління в економічній сфері

  • Системи державного регулювання економічної політики

  • Світовий досвід формування моделей економічної політики

  • Висновки до глави 1

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Економічний потенціал країни: поняття та особливості

  • Види економічного потенціалу країни

  • Правове регулювання економічної політики держави в сфері зовнішньоекономічної діяльності

  • Висновки до глави 2

  • ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Пріоритетні напрями державної політики у сфері управління земельними ресурсами

  • Державне управління водними ресурсами

  • Державне управління лісовими ресурсами

  • Державне управління мінерально-сировинним комплексом

  • Державна політика розвитку людського потенціалу

  • Висновки до глави 3

  • ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Державне управління ринком сировинних товарів

  • Державне управління ринком сільськогосподарських товарів

  • Державне управління ринком інтелектуальної продукції

  • Ринок капіталів і можливості доступу до інвестиційних ресурсів

  • Висновки до глави 4

  • ПРІОРИТЕТНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Інтеграційні можливості України

  • Критерії оцінки добробуту населення, його показники

  • Формування державної політики, спрямованої на забезпечення достойного рівня добробуту населення країни

  • Висновки до глави 5