Поряд з оптимальним енергетичним рівнем годівлі тварин важливе значення має достатнє забезпечення їх протеїном та вуглеводами. У випадку нестачі протеїну в раціонах тварин спостерігаються нераціональні витрати кормів – збільшення їх витрат з розрахунку на одиницю продукції на 20 – 50%, зниження продуктивності тварин.
Велике значення в годівлі тварин, особливо жуйних, мають клітковина, цукор та крохмаль. Нестача або надлишок у раціоні легкоперетравних вуглеводів, а також неправильне їх співвідношення з протеїном зумовлюють порушення білкового та жирового обміну та ацидоз. Винятково важливе значення для здоров'я та продуктивності тварин мають кількість спожитої води, частота напувань, чергування годівлі та напування тварин. Споживання води залежить від виду, віку, продуктивності та використання тварин, а також від типу годівлі та якості води. Тваринам дають воду досхочу, не порушуючи звичного для них режиму напування. Молодому організму на 1 кг живої маси потрібно удвічі більше води, ніж дорослому. Об'єм випитої води залежить також від її якості. Експериментально встановлено середнє споживання води на кожний кілограм сухої речовини корму: для великої рогатої худоби 4 – 6 л, для свиней – 6 – 8 л, для коней – 2 – 3 л і для овець – 2 л. Молодняк усіх видів тварин потребує води на 1 кг сухого корму значно більше – від 7 до 9 л. Посилене споживання води, яке не перевищує фізіологічних норм, не завдає шкоди організмові.
Процес доїння поділяється на 3 періоди: латентний, інтенсивного виділення молока, гальмування молоковиділення. Технологія доїння передбачає: підготовчі операції безпосереднього доїння та заключні операції. До підготовчих відносяться: обмивання та обтирання вимені з одночасним масажем, здоювання перших цівок, надівання стаканів. Заключні операції включають: машинне додоювання, зняття доїльного апарата. Після всього цього дійки змащують антисептичною емульсією. На сучасних молочних фермах корів доять двічі на день. Причому, як правило, застосовується машинне вакуумне доїння. Молоко з доїльних апаратів безпосередньо потрапляє у цех первинної обробки, де воно охолоджується перед транспортуванням на молокозавод. На заводі молоко пастеризують та розливають для відправлення за призначенням. Решту використовують для одержання молочних продуктів – сиру, йогурту, кефіру, масла та ін. Сьогодні кожна молочна корова може дати надої молока від 6 000 до 9 000 л на рік, але за умови достатнього рівня утримання.
Відхід життєдіяльності тварин – гній після компостування стає перегноєм, комплексним органічним добривом, яке включає практично всі поживні елементи, необхідні для росту рослин – азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірку, а також мікроелементи – марганець, мідь, бор, залізо, молібден, кобальт та інші. Окрім того, перегній позитивно впливає на фізичні та біологічні властивості ґрунту. Внесення перегною – це надійний спосіб збагачення ґрунту органічною речовиною, яка, перетворюючись у гумус, збільшує ґрунтовий вбираючий комплекс та посилює буферні властивості ґрунту. Нагромадження та ефективне використання перегною для удобрення полів має важливе господарське значення. Для видалення та транспортування гною на тваринницьких фермах застосовуються різні механічні способи з використанням мобільних та стаціонарних машин як з частковою, так і з повного автоматизацією. Вибір технологічної схеми залежить від способу утримання тварин, типу годівлі, конструкції приміщень, природно-кліматичних умов та виробничих можливостей господарства.
Інтенсивна технологія виробництва яловичини в молочному скотарстві включає три періоди: вирощування телят, дорощування та відгодівля молодняку і кінцева вигодівля. Перший період включає молочну і післямолочну фази. Існують також інтенсивна технологія дорощування та відгодівлі молодняка, а також кінцевої відгодівлі. Технологія середньоінтенсивного вирощування передбачає підготовку молодняка до забою у віці 17-18 місяців з живою масою 450-470 кг. Технологічний процес поділяють на три періоди: вирощування телят в молочний період (до 4-6 місяців віку), дорощування і відгодівля молодняка до одержання запланованої кінцевої живої маси.
Технологія виробництва яловичини у м'ясному скотарстві включає три основні виробничі ланки: репродукція і вирощування м'ясних телят методом підсосу, вирощування ремонтного молодняка, дорощування і відгодівля понадремонтного молодняка. Перша система ґрунтується на максимальному використанні пасовищ, а друга – на стійловому утриманні.
Харчова промисловість
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тваринництво“ на сторінці 2. Приємного читання.
