• ступінь електрифікації та газифікації житла;
• наявність централізованого опалення, холодної та гарячої води;
• розвиток громадського транспорту;
• харчове забезпечення та інше.
Ці середовища формуються людиною фактично в односторонньому напрямку без участі природи, але переважно за рахунок її ресурсів. Отже, сукупність цих середовищ можна назвати побутово-виробничим, штучним, антропогенним або ж – техногенним середовищем.
Головною причиною створення та розвитку техногенного середовища було і є прагнення людей задовольняти свої потреби, які весь час зростають. Однак дуже часто через незнання або нехтування законами природи людська діяльність призводить до небажаних, а інколи навіть до трагічних екологічних наслідків.
Промислове виробництво (ПВ) – це відносно самостійна система, до структури якої входять:
• виробничі об'єкти підприємства (цехи, складські приміщення, дільниці, лабораторії тощо);
• комунально-побутові об'єкти;
• об'єкти водопостачання;
• локальні очисні споруди;
• накопичувані відходів;
• енергетичні об'єкти тощо.
Усі потреби для забезпечення ПВ задовольняються шляхом постійного обміну речовиною, енергією та інформацією з природним середовищем.
Обмін речовиною проходить шляхом залучення визначених технологічних та природних ресурсів у матеріально-технічне виробництво, в процесі якого створюється продукція господарського споживання та утворюються відходи.
Обмін енергією відбувається шляхом перетворення природних енергетичних ресурсів у енергетичні ресурси виробництва, а також шляхом виділення у навколишнє середовище частки енергії, яка не використана у виробництві в первинному або інших видах.
Обмін інформацією дозволяє корегувати процеси обміну речовиною та енергією і робити висновки про стан окремих компонентів ПВ. Інформація природного характеру виражається через властивості природних компонентів, технічну інформацію отримують через використання автоматизованих систем контролю, прогнозу та управління процесами виробництва та станом природних об'єктів та їх параметрів.
Таким чином, процеси обміну речовиною та енергією у ПВ можуть контролюватись та цілеспрямовано керуватись за допомогою визначених технічних засобів, за рахунок чого ПВ перетворюється у промислово-природні комплекси. Можливість контролю та управління процесом обміну речовиною та енергією між природним середовищем та промисловим виробництвом є основою для підвищення ефективності використання та охорони природних ресурсів в процесі будівництва та експлуатації промислових об'єктів і забезпечення заданого рівня якості навколишнього середовища в зоні їх дії.
Кожне підприємство (кар'єр, шахта, завод, тощо) є складною виробничою системою, яка призначена для виготовлення певного виду продукції. Так, кар'єри призначені для добування піску, глини, бурого вугілля; шахти для добування кам'яного вугілля, солі, руди; заводи для виготовлення машин, фабрики для шиття одягу тощо.
Отримання кожного виду продукції є результатом певного виробничого процесу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Взаємодія техносфери з довкіллям“ на сторінці 2. Приємного читання.
