Водні ресурси використовуються також як транспортні засоби: серед 35 трлн, тонно-кілометрів у рік водного вантажообігу світу приблизно 4% відносять до внутрішнього водного транспорту. Значна частина стоку річок світу проходить скрізь греблі гідроелектростанцій. Сучасне техногенне втручання у кругообіг води наближається до критичного рівня, перевищення якого може суттєво вплинути на географічний розподіл опадів та якість води природних джерел.
Найбільшим водоспоживачем виступає промисловість, частка якої у загальному водоспоживанні країни перевищує 36%. Особливо виділяються три найбільш водоємкі галузі: енергетика, чорна металургія та хімічна промисловість, які використовують 83% всієї води, забраної промисловістю. Водоємність різних виробництв залежить від виду продукції, технічних засобів та технічних схем водоспоживання. Так, на виробництво 1 т різних видів готової продукції необхідні такі середні об'єми води (у м3): вугілля – 0,6; нафти – 3; сталі – 40; синтетичних волокон – 300; паперу – 900; гуми – 2300.
Значні об'єми води потрібні для охолодження енергоблоків: для роботи ТЕС потужністю 1 ГВт – 1,2-1,6 км3 води у рік, а для роботи АЕС потужністю 1 ГВт – до 3 км3. У сільському господарстві України щорічно використовується близько 9,2 км3 води (39% загального водоспоживання), причому 1,5 км3 води призначається безпосередньо для сільськогосподарського водопостачання, а 5,4 км3 надходить на зрошення.
Підземні води утворюються в основному за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Випавши на поверхню Землі, атмосферні опади стікають по її ухилу в річки і моря, випаровуються і просочуються (інфільтруються) через пори і тріщини в породах, поповнюючи запаси підземних вод. Підземні води приурочені до зони аерації і зони насичення. Зона аерації знаходиться в самій верхній частині земної кори від поверхні землі до рівня ґрунтових вод. В цій зоні пори заповнені як повітрям, так і водою. Деякий об'єм пор зайнятий фізично зв'язаною та капілярною водою. Під час випадання атмосферних опадів та сніготанення через зону аерації фільтруються гравітаційні води зверху вниз у вигляді окремих крапель та струминок. За ступенем насиченості різними видами води гірських порід у розрізі зони аерації виділяються: рослинний шар, шар капілярної кайми, проміжний шар. У зоні аерації розрізняють: води шару родючих Ґрунтів, що сформовані внаслідок інфільтрації атмосферних опадів і різних поверхневих вод; верховодку – води, що утворюються на невеликій глибині, що затримуються лінзами і прошарками водотривких порід. Зона насичення розташована нижче зони аерації. В цій зоні всі пори (порожнечі) заповнені водою. Рівень ґрунтових вод є границею між цими двома зонами. Якщо кількість ґрунтових вод збільшується або зменшується, то рівень ґрунтових вод, відповідно, піднімається або опускається. Якщо обидві зони під поверхнею насичуються, то починається повінь, оскільки всі наступні опади змушені залишатися на поверхні. У зоні насичення розрізняють: ґрунтові води, міжпластові (ненапірні) підземні води; Напірні ("артезіанські") підземні води. На державному водогосподарському обліку знаходиться понад 110 тис. свердловин, якими щорічно постачається 5 км3 підземних вод (головним чином для питних та побутових потреб населення). Проте з ними пов'язана ціла низка проблем, які помітно відбиваються на умовах господарювання у різних регіонах країни. Мова йде насамперед про виснаження підземних водоносних горизонтів, від якого вже зараз відчутно потерпають не тільки Значні промислові центри (Донбас, Харків, Одеса, Львів), а й населені пункти менших розмірів, серед яких і численні обласні центри, у тому числі і деякі міста, розташовані у́ так званій зоні “надмірного зволоження” (Рівне, Луцьк та ін.). Помітно погіршується під антропогенним впливом (через забруднення) і якісний стан підземних вод, особливо підґрунтового горизонту, що в свою чергу, обмежує можливості їх подальшого використання. Станом на початок 2005 рік на Державному балансі запасів перебувало 386 родовищ прісних, 124 – мінеральних, два – термальних і одне промислових підземних вод.
Таблиця 1.4
Динаміка забору та використання води з поверхневих та підземних джерел України
| 22005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | |
| Забір води з природних джерел, млн. м3 | |||||
| - всього | 15083 | 15327 | 16352 | 15729 | 14478 |
| - у тому числі прісної води | 14255 | 14416 | 15356 | 14804 | 13656 |
| - у тому числі з підземних водних джерел (вкл. шахтно-рудничні) | 2449 | 2408 | 2315 | 2175 | 2007 |
| - у тому числі морської води | 828,0 | 911,0 | 995,7 | 925,2 | 822,1 |
| Забезпечення валових потреб у воді у % за рахунок | |||||
| - забору прісних вод з поверхневих джерел | 78 | 78 | 80 | 80 | 80 |
| - забору вод з підземних джерел | 16 | 16 | 14 | 14 | 14 |
| У тому числі забору шахтно-рудничних вод | 6 | 6 | 5 | 5 | 5 |
| - забору морської води | 6 | 6 | 6 | 6 | 6 |
| - використання води в оборотних і повторно-послідовних системах | 313 | 311 | 299 | 294 | 285 |
| Використано води всього, млн.м3 | |||||
| - на господарсько-питні потреби | 2409 | 2298 | 2192 | 2103 | 1956 |
| - на виробничі потреби | 4878 | 4872 | 5167 | 5045 | 4327 |
| - на зрошення | 1186 | 1181 | 1625 | 1224 | 1411 |
| - на сільськогосподарське водопостачання | 248,8 | 246,6 | 236,1 | 208,0 | 203,5 |
| Використано підземних вод | |||||
| - у тис.м3 в добу | 3518 | 3408 | 3268 | 3137 | 2884 |
| - у відсотках до забору підземних вод | 52 | 52 | 52 | 53 | 48 |
| У тому числі використано підземних вод, тис.м3 в добу | |||||
| - на господарсько-питні потреби | 2153 | 2035 | 1976 | 1934 | 1784 |
| - на виробничі потреби | 632 | 617 | 595 | 583 | 492 |
| - на зрошення | 7 | 9 | 16 | 11 | 13 |
| - на сільськогосподарське Водопостачання | 822 | 637 | 593 | 527 | 514 |
| Скинуто підземних вод без використання (шахтно-рудничних) | |||||
| - у тис.м3 в добу | 2106 | 2470 | 2361 | 2120 | 1997 |
| - у відсотках від забору підземних вод | 31 | 37 | 37 | 36 | 36 |
| Використано стічних вод, млн. м3 | 397,6 | 388,5 | 438,6 | 353,3 | 389,9 |
| Використано колекторно-дренажних вод, млн.м3 | 94,05 | 100,3 | 100,0 | 105,0 | 90,98 |
| Оборотне та повторно-послідовне водо забезпечення, млн.м3 | 41167 | 47716 | 48883 | 46260 | 41379 |
*за даними "Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2009 році".
Біологічні ресурси
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ресурси атмосфери“ на сторінці 2. Приємного читання.
