Ресурси атмосфери

Техноекологія

Водні ресурси використовуються також як транспортні засоби: серед 35 трлн, тонно-кілометрів у рік водного вантажообігу світу приблизно 4% відносять до внутрішнього водного транспорту. Значна частина стоку річок світу проходить скрізь греблі гідроелектростанцій. Сучасне техногенне втручання у кругообіг води наближається до критичного рівня, перевищення якого може суттєво вплинути на географічний розподіл опадів та якість води природних джерел.

Найбільшим водоспоживачем виступає промисловість, частка якої у загальному водоспоживанні країни перевищує 36%. Особливо виділяються три найбільш водоємкі галузі: енергетика, чорна металургія та хімічна промисловість, які використовують 83% всієї води, забраної промисловістю. Водоємність різних виробництв залежить від виду продукції, технічних засобів та технічних схем водоспоживання. Так, на виробництво 1 т різних видів готової продукції необхідні такі середні об'єми води (у м3): вугілля – 0,6; нафти – 3; сталі – 40; синтетичних волокон – 300; паперу – 900; гуми – 2300.

Значні об'єми води потрібні для охолодження енергоблоків: для роботи ТЕС потужністю 1 ГВт – 1,2-1,6 км3 води у рік, а для роботи АЕС потужністю 1 ГВт – до 3 км3. У сільському господарстві України щорічно використовується близько 9,2 км3 води (39% загального водоспоживання), причому 1,5 км3 води призначається безпосередньо для сільськогосподарського водопостачання, а 5,4 км3 надходить на зрошення.

Підземні води утворюються в основному за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Випавши на поверхню Землі, атмосферні опади стікають по її ухилу в річки і моря, випаровуються і просочуються (інфільтруються) через пори і тріщини в породах, поповнюючи запаси підземних вод. Підземні води приурочені до зони аерації і зони насичення. Зона аерації знаходиться в самій верхній частині земної кори від поверхні землі до рівня ґрунтових вод. В цій зоні пори заповнені як повітрям, так і водою. Деякий об'єм пор зайнятий фізично зв'язаною та капілярною водою. Під час випадання атмосферних опадів та сніготанення через зону аерації фільтруються гравітаційні води зверху вниз у вигляді окремих крапель та струминок. За ступенем насиченості різними видами води гірських порід у розрізі зони аерації виділяються: рослинний шар, шар капілярної кайми, проміжний шар. У зоні аерації розрізняють: води шару родючих Ґрунтів, що сформовані внаслідок інфільтрації атмосферних опадів і різних поверхневих вод; верховодку – води, що утворюються на невеликій глибині, що затримуються лінзами і прошарками водотривких порід. Зона насичення розташована нижче зони аерації. В цій зоні всі пори (порожнечі) заповнені водою. Рівень ґрунтових вод є границею між цими двома зонами. Якщо кількість ґрунтових вод збільшується або зменшується, то рівень ґрунтових вод, відповідно, піднімається або опускається. Якщо обидві зони під поверхнею насичуються, то починається повінь, оскільки всі наступні опади змушені залишатися на поверхні. У зоні насичення розрізняють: ґрунтові води, міжпластові (ненапірні) підземні води; Напірні ("артезіанські") підземні води. На державному водогосподарському обліку знаходиться понад 110 тис. свердловин, якими щорічно постачається 5 км3 підземних вод (головним чином для питних та побутових потреб населення). Проте з ними пов'язана ціла низка проблем, які помітно відбиваються на умовах господарювання у різних регіонах країни. Мова йде насамперед про виснаження підземних водоносних горизонтів, від якого вже зараз відчутно потерпають не тільки Значні промислові центри (Донбас, Харків, Одеса, Львів), а й населені пункти менших розмірів, серед яких і численні обласні центри, у тому числі і деякі міста, розташовані у́ так званій зоні “надмірного зволоження” (Рівне, Луцьк та ін.). Помітно погіршується під антропогенним впливом (через забруднення) і якісний стан підземних вод, особливо підґрунтового горизонту, що в свою чергу, обмежує можливості їх подальшого використання. Станом на початок 2005 рік на Державному балансі запасів перебувало 386 родовищ прісних, 124 – мінеральних, два – термальних і одне промислових підземних вод.

Таблиця 1.4

Динаміка забору та використання води з поверхневих та підземних джерел України

220052006200720082009
Забір води з природних джерел, млн. м3
- всього1508315327163521572914478
- у тому числі прісної води1425514416153561480413656
- у тому числі з підземних водних джерел (вкл. шахтно-рудничні)24492408231521752007
- у тому числі морської води828,0911,0995,7925,2822,1
Забезпечення валових потреб у воді у % за рахунок
- забору прісних вод з поверхневих джерел7878808080
- забору вод з підземних джерел1616141414
У тому числі забору шахтно-рудничних вод66555
- забору морської води66666
- використання води в оборотних і повторно-послідовних системах313311299294285
Використано води всього, млн.м3
- на господарсько-питні потреби24092298219221031956
- на виробничі потреби48784872516750454327
- на зрошення11861181162512241411
- на сільськогосподарське водопостачання248,8246,6236,1208,0203,5
Використано підземних вод
- у тис.м3 в добу35183408326831372884
- у відсотках до забору підземних вод5252525348
У тому числі використано підземних вод, тис.м3 в добу
- на господарсько-питні потреби21532035197619341784
- на виробничі потреби632617595583492
- на зрошення79161113
- на сільськогосподарське Водопостачання822637593527514
Скинуто підземних вод без використання (шахтно-рудничних)
- у тис.м3 в добу21062470236121201997
- у відсотках від забору підземних вод3137373636
Використано стічних вод, млн. м3397,6388,5438,6353,3389,9
Використано колекторно-дренажних вод, млн.м394,05100,3100,0105,090,98
Оборотне та повторно-послідовне водо забезпечення, млн.м34116747716488834626041379

*за даними "Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2009 році".

Наступний розділ:

Біологічні ресурси

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ресурси атмосфери“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери
  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ