Основними причинами надто повільного поліпшення екологічного стану поверхневих водних об'єктів, навіть в умовах зниження техногенного навантаження, є регіональне геохімічне забруднення водозбірних ландшафтів важкими металами, нафтохімічними продуктами, залишками міндобрив і пестицидів тощо.
За оцінками УІДНСіР та Держгеолслужби Мінекоресурсів негативний вплив на екологічний стан поверхневих водних об'єктів підсилюється скиданням недостатньо очищених комунально-побутових та промислових стічних вод. Відносному уповільненню вказаної тенденції можуть сприяти кліматичні зміни останніх років і пов'язане з ними підвищення кількості опадів та поверхневого стоку.
Останніми роками відзначається суттєве уповільнення динаміки забруднення підземних вод глибоких горизонтів у більшості басейнів підземних вод, пов'язане головним чином зі зменшенням агрохімічних та техногенних навантажень на ґрунтовий (незахищений з поверхні) горизонт. Виникнення локальних ділянок забруднення підземних вод спостерігається переважно в гірничо- видобувних регіонах внаслідок впливу мінералізованих вод шахт, що закриваються, та фільтруючих накопичувачів промислових та стічних вод.
Основними засадами екологічно збалансованого водокористування і сталого відтворення водних ресурсів та об'єктів України є:
• пріоритетність соціальної сфери водокористування, забезпечення прав людини на питну воду належної якості та сприятливе водне середовище;
• запровадження водозберігаючих форм розвитку економіки, у тому числі на основі гранично допустимих водно-екологічних навантажень та змін стану водних об'єктів;
• переведення переважаючої кількості водоресурсних об'єктів у природний стан;
• дотримання норм міжнародного права, співробітництво у галузі використання і охорони транскордонних водноресурсних систем.
Відомо, що екологічний стан навколишнього середовища та його здатність до відтворення значної кількості природних ресурсів (водних, земельних, повітряних, біорізноманіття) залежить від лісистості території держави. Аналіз змін екологічного стану лісів свідчить про те, що до початку 90-х років головні негативні зміни Їхньої структури були пов'язані з впливом гідроенергетики, процесами осушення сільськогосподарських (1,7 млн. га) і лісових (0,3 млн. га) земель Полісся, а також радіогеохімічним забрудненням унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, яке охопило понад 3,5 млн. га лісів.
Нинішнє уповільнення темпів відтворення лісів на рівні 5 – 7 тис. га і збереження темпів заготівлі деревини в обсязі до 12 млн. м3/рік (у тому числі до 5 – 6 млн. м3/рік за рахунок вирубок площ головного користування) зумовлене, з одного боку, зниженням обсягів лісовідновлення в результаті зменшення площ вирубок головного користування (в 2 – 2,5 рази порівняно з 60-ми роками). З другого – зниженням обсягів фінансування внаслідок погіршення економічного стану країни протягом 90-х років.
З метою створення мінімально необхідної лісистості та поліпшення стану земель і малих річок в останні роки проводяться заходи з першочергового заліснення еродованих земель, непридатних для рільництва угідь тощо (орієнтовна площа – до 3 млн. га). Розрахунки свідчать, що це дасть можливість стабілізувати екологічну ситуацію в регіонах Степу і Лісостепу, які мають знижену лісистість (4,0% та 12,6%, відповідно), та збільшити відтворення ресурсів деревини в державі.
У світлі тих тенденцій, які простежувалися на шляху зниження техногенного навантаження на природне середовище та поліпшення використання головних еколого-формуючих та життєзабезпечуючих природних ресурсів (ґрунти, води, надра, повітря, біорізноманіття), виникає можливість визначити наступні орієнтири збалансованого природно-ресурсного розвитку України (табл. 1.9).
Таблиця 1.9
Орієнтовні показники збалансованого природно-ресурсного розвитку України на період до 2020-2025 рр. (Доповідь, 2003)
| № п/п | Вид природного ресурсу | Рівень використання | Заходи щодо збалансованого розвитку | |
| Існуючий | Оптимальний | |||
| 1. | Сільськогосподарські землі (млн. га) у тл. орні | 43,5; 32,9 | 36.5-37,5; 26.5-57,2 | Зміна виду користування; заліснення еродованих земель; використання прогресивних технологій |
| 2. | Водні ресурси (млрд.м3/рік): · підземні води; поверхневі води; відсоток якісних вод у системі водопостачання | 4,4; 21,0; 40-50% | 7.0-8,0; 12.0-15,0; 90-100% | Зниження водоємкості у промисловості та сільському господарстві. Покращення екологічного стану поверхневих і підземних вод. Впровадження сучасних систем водопідготовки та водопостачання. |
| 3. | Мінерально-сировинні ресурси | Порушення стану надр, ґрунтів і водних ресурсів | Підвищення рівня використання сировини до 50- 70%; комплексне використання і переробка відходів; збереження надр і ландшафтів | Поступове скорочення видобутку основних видів мінерально-сировинних ресурсів (вугілля, залізних, титанових, марганцевих руд), зниження енергоємності гірничо- видобувних робіт. |
| 4. | Лісові ресурси (млн.га): · серсдовищно-захисні; полезахисні лісосмуги; ліси екологічної мережі; ліси господарського використання; ліси заповідного фонду. | 13,45; 4,00; 0,45; 0,90; 5,70; 2,40 | 31.00; 3.50 1,10; 7.00 9,90; 6.50 | Лісорозведення на низькопродуктивних та еродованих землях, створення цілісних систем полезахисних смуг, розвиток екологічної мережі з включення до неї середовищно-захисних та рекреаційних лісів (разом із заповідно-генетичними). |
таких, що відповідають вимогам Державного стандарту Вода питна.
Показники збалансованого використання та відтворення природних ресурсів і об'єктів України мають прогностичний
характер і ґрунтуються як на тенденціях змін природно-ресурсних показників економіки за період з 1992 до 2002 рік, так і на гармонізації показників еколого-економічного розвитку України з європейськими і національними індикаторами сталого розвитку. Водночас не можна недооцінювати того, що процес еколого- економічної оптимізації використання природних ресурсів має значні відмінності як за здатністю середовища до відновлення, так і за можливістю держави економічно підтримати цей процес. Так, скажімо, процес екологічного відновлення гірничо-видобувних районів Донбасу, Прикарпаття, інших територій країни має найбільшу складність, яка викликана порушенням стану надр і значним руйнуванням їх рівноважного зв'язку з біосферою. Внаслідок цього закриття шахт та кар'єрів часто пов'язане з фрагментацією ландшафтів, зниженням біорізноманіття, розвитком небезпечних екзогенних процесів тощо.
Діюча в Україні система показників оцінки екологічного стану навколишнього середовища та використання природних ресурсів значною мірою ґрунтується на параметрах статистичної звітності 70-х років. Реалізація рішень Всесвітнього самміту в Йоганнесбурзі (2002 р.), 3-ї міністерської конференції “Довкілля для Європи” (Софія, 1995 р.) вимагає концентрації зусиль на наступних напрямах щодо формування засад збалансованого використання і відтворення природних ресурсів:
• наукове обґрунтування внутрішніх потреб України в різних видах природних ресурсів;
• прискорене впровадження заходів щодо попередження незворотних порушень екологічного стану середовища в гірничо- видобувних регіонах та промислово-міських агломераціях, забезпечення його стійкого покращання та екологічно урівноваженого стану;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів“ на сторінці 2. Приємного читання.
