Параметри аспіраційного повітря виробництва вапна
| № п/п | Виробничий процес | Витрата, тис.м3/год | Вміст пилу, г/м3 | Температура, °С |
| 1 | Первинне дроблення сировини | 5-12 | 7,5-10 | |
| Перевантаження сировини | 1,5-4 | 10-20 | -30-+30 | |
| Просівання | 4-7 | 5-7 | ||
| 2 | Випал у печах: | |||
| - шахтна | 11-47 | 1-4 | 110-250 | |
| - обертова | 48-200 | 10-25 | 300-800 | |
| - з киплячим шаром | 67-300 | 50-100 | 450-500 | |
| 3 | Вивантаження з печі | 2,6-5 | 6 | 80 |
| Перевантаження продукту | 2-10 | 7-22 |
Таблиця 10.6
Склад викидів виробництва вапна, %
| Процес | SiO2 | А12O3 | Fe2O3 | СаО | MgO | SO3 | Лужні оксиди | |
| Na2O | K2O | |||||||
| 1 | 3,9 | 1,9 | 0,2 | 52,4 | 1,1 | 0,1 | 0,08 | 0,04 |
| 2 | 7,9 | 2,3 | 0,4 | 63,1 | 3,9 | 0,1 | 0,01 | 0,05 |
| 3 | 8,8 | 1,1 | 0,6 | 75,5 | 0,9 | 0,9 | 0,05 | 0,15 |
У цементній промисловості в місцях розвантаження сировини та продукту, у випадку застосування сухого помелу сировини та розмелу клінкеру виділяється велика кількість пилу. Гази, що відходять від цементних печей, містять цементний пил (до 70 кг/т продукту), до 14,7% SiO2, 8,6% Аl2О3, 22,3% MgO, 2,7% FeOx. Пил високодисперсний, викликає силікози.
Таблиця 10.7.
Питомі показники пилоутворення у виробництві цементу:
| Джерела викиду | Об'єм викиду, м3/т продукту | Температура, °С | Вміст пилу, г/м3 |
| Дроблення сировини | 100-800 | 20-30 | 10-20 |
| Випал сировини мокрим способом | 5000 | 200 | 50 |
| сухим способом | 3000 | 300 | 40 |
| Охолодження продукту | 1500-3000 | 200 | 20 |
| Цех помелу | 700-900 | 100 | 600 |
Виробництво керамічних виробів пов'язане із виділенням в атмосферу:
• димових газів від згоряння органічного палива,
• пилу від млинів, пресів, сушарок, печей випалу, ліній глазурування,
• продуктів реакцій між основними компонентами сировини. Основні з них: сполуки сірки, хлору та фтору. Джерелами цих забруднень є водорозчинні хлориди і сульфати, гумусові речовини в глинах, пірит. У шлаках, що на деяких заводах додають у шихту, містяться сполуки фтору, які в процесі нагрівання сублімують або утворюють HF.
В процесі виробництва бетонної суміші у змішувальному відділенні спостерігається підвищене виділення пилу – майже у п'ять разів вище ГДК, у надбункерному приміщенні – у 1,5-2,0 рази, а у відділенні дозування робочої суміші – 3-4 ГДК.
Для арматурних цехів, а також цехів з виробництва нестандартних металевих конструкцій, характерними забруднювальними речовинами є пил металів та їх оксидів (окалин), а також діоксиди вуглецю та марганцю (у складі аерозолів, що утворюються під час зварювання металів). В процесі контактного зварювання санітарні норми оксиду марганцю підвищуються до 1,3, а ГДК зварювальних аерозолів – у 1,1 – 1,3 рази. В процесі ручного електричного зварювання спостерігається виділення оксиду азоту у межах норм, двооксиди вуглецю та марганцю перевищують ГДК відповідно у 1,5 – 2 та 1,3 – 3 рази, зварювальні аерозолі в 3-4 рази.
У технологічному процесі виробництва силікатної цегли підвищене виділення пилу спостерігається в процесі завантаження кранами вапняку та піску, дозування їх на стрічковому конвеєрі, транспортуванні, сортуванні, грохоченні, у змішувачах та в процесі пресування. На робочих місцях у приміщеннях підготовки суміші запиленість перевищує санітарні норми від 2 до 20 раз, а у формувальному цеху – від 2 до 5 разів.
В процесі виробництва кераміки та глиняної цегли пиловидалення перевищує ГДК на складах глини у 1,5 – 2,5 рази, на складах піску – у 5- 7 разів, у сумішоприготувальному цеху – в 12 – 15 раз, а у відділенні помелу шамоту запиленість досягає ЗО – 32 ГДК. На дільниці навантаження та розвантаження запиленість у 2 – 3 рази перевищує допустимі концентрації. У цехах, де відбувається сушіння та випалювання, переважно виділяється оксид вуглецю – його концентрація досягає відповідно до 1,5 – 2,0 і до 3,0 – 4,0 ГДК, сірчаного ангідриду – до 1,5 і 2 – З ГДК.
Основне пиловидалення в процесі виробництва плит мінеральної вати на дільниці підготовки насадки місцями перевищує санітарні норми у 40 – 70 разів, на дільниці печей – у 10 – 20 разів, у формуванні мінеральної вати – у в 5 – 10 разів. Концентрації фенолу, аміаку, формальдегіду перевищують санітарні норми приблизно однаково – до 1,5 – 2,0 ГДК.
Виробництву будівельних конструкцій та матеріалів на окремих дільницях властиві підвищення виділення пари та теплоти. На деяких робочих місцях влітку температура становить 30 – 40 °С, у той же час є робочі місця, де взимку температура буває мінусовою. Існують дільниці з підвищеною (85 – 95%) й дуже малою (25 – 30%) вологістю та протягами.
Матеріали для покриття підлоги типу ковролін чи килимові вироби, текстильні товари, піноізоляційні матеріали виділяють формальдегіди. Формальдегід гостро впливає на кон'юнктиву ока та дихальні шляхи.
У XX столітті в будівництві почали широко застосовувати азбест у вигляді термоізоляційного матеріалу, акустичних покрить, що напиляються на металеві сітки, полум'ягасників у вигляді азбоцементу, вініл-азбестових покрить для підлоги тощо. У процесі експлуатації таких виробів може відбуватися вихід азбестових волокон у повітря приміщень у вигляді силікату магнію. Азбест біологічно дуже активний матеріал, його волокна потрапляючи у легені викликають ушкодження тканин. Це захворювання отримало назву азбестоз. Хвороба може закінчитись розвитком ракової пухлини. У СІЛА азбест віднесений до речовин І групи небезпечності – його кількість у повітрі не повинна перевищувати 0,5 мг/м3, що складає приблизно 1000 волокон в 1 м3 повітря. Небезпека азбестових впливів особливо велика у зв'язку з відтермінованою дією – хвороба розвивається через 20 – 40 років після отримання надлишкової дози.
Надзвичайно активним джерелом забруднення атмосферного повітря є процес виготовлення асфальтобетону. На асфальтобетонних підприємствах із бітумних пароенергетичних агрегатів в атмосферу надходить не тільки пил і сажа, а також сполуки, які містять смоли, оксиди вуглецю та сірки, радіонукліди і важкі метали.
Радіоактивність будівельних матеріалів. В нових стандартах на технічні умови для будівельних матеріалів одним з параметрів їх екологічної безпеки затверджений показник радіаційної якості. Критерієм для прийняття рішень про можливість використання будівельних матеріалів та виробів служить показник „питомої ефективності активності штучних радіонуклідів". Дуже важливо відмітити, що вимоги радіаційно-екологічної оцінки введено в стандарти і на будівельну сировину.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Використовувані ресурси“ на сторінці 2. Приємного читання.
