Неухильним правилом підготовки ґрунту під посів слабоконкурентних до бур'янів овочевих культур є:
• обробіток за типом напівпару;
• правильне чергування культур у сівозміні;
• ретельна очистка посівного матеріалу;
• дотримання оптимальних норм, способів та строків посіву; -застосування районованих сортів і гібридів; своєчасне знищення бур'янів; своєчасне та високоякісне збирання врожаю; -внесення на поля лише перепрілого гною;
• дотримання протибур'янного карантину.
Для захисту навколишнього середовища від забруднення за умови використання безпідстилкового гною необхідно дотримуватися комплексу таких заходів:
• застосовувати науково – обґрунтовані норми внесення безпідстилкового гною, розраховані на забезпечення потреби культури в поживних речовинах для одержання запланованого врожаю. У цьому випадку не буде нагромаджуватися надлишок нітратів у рослинах та інфільтрація їх у підґрунтові води;
• не можна вносити безпідстилковий гній на поля, що затоплюються або підтоплюються;
• безпідстилковий гній необхідно вносити з врахуванням рельєфу в поєднанні з протиерозійним обробітком ґрунту, тобто з глибокою і контурною оранкою, з розпушенням орного шару ґрунту, кротуванням, лункуванням тощо. Це підвищує водопроникність ґрунту та запобігає забрудненню водних джерел поверхневими стоками;
• не можна залишати поля не засіяними, максимально використовувати післяжнивні культури. Це обмежує поверхневий стік гною та інфільтрацію нітратів;
• максимально застосовувати прийоми, що забезпечують біологічне поєднання та закріплення азоту в органічних сполуках за допомогою мікрофлори ґрунту.
Високий енергетичний потенціал гною дозволяє використовувати його як харчовий субстрат для інших організмів, які можна використовувати на корм тваринам, та для одержання пального для різного користування. Наприклад, гній від 50 свиней у 15-градусний мороз дає можливість, після відповідного перетворення, опалювати приміщення площею 20 м2, а влітку нагрівати 1200 л води на добу. Одним із шляхів раціонального використання енергії рідкого гною тваринницьких ферм є його метанове зброджування, в процесі якого знешкоджуються стоки, утворюється біогаз (метан) та зберігаються продукти бродіння як органічне добриво. Тривалість зброджування гною залежить від виду біомаси і температури зброджування. Для гною великої рогатої худоби та курячого посліду тривалість становить приблизно 20 діб, для свинячого гною – 10 діб. Активність мікробної реакції значною мірою визначається співвідношенням вуглецю та азоту. Найбільш сприятливі умови створюються за співвідношення C/N = 10-16. За добу від однієї тварини можна одержати таку кількість біогазу:
• велика рогата худоба (масою 500-600 кг) – 1,5 м3;
• свиня (масою 80-100 кг) – 0,2 м3,
• курка, кріль – 0,015 м3.
Для одержання біогазу можуть бути використані силос, солома, харчові відходи та ін. У середньому 1 м3 біогазу може дати
21–29 МДж енергії, яку можна використовувати для різних потреб сільського господарства. Підраховано, що кожна корова може забезпечити електричне освітлення невеликого приміщення протягом 10 тис. год. Цей напрям утилізації гною в умовах поступового виснаження традиційних енергетичних ресурсів (нафти, газу, вугілля тощо) має особливо велике значення.
Метанове зброджування рідких гнойових стоків здійснюється у біогазових установках, в яких за рахунок анаеробної біоконверсії тваринницьких відходів, а також рослинних решток одержують біогаз метан та органічне добриво. Такі установки з одержання біогазу з відходів тваринництва викрристовують в США, Великобританії, Данії, Японії, Китаю, Індії та ін. Залежно від особливостей технології отримання біогазу розрізняють три типи біогазових установок: безперервні, періодичні та акумулятивні.
У безперервних установках свіжий субстрат завантажують у камеру зброджування безперервно або через певні проміжки часу (від 2 до 10 разів за добу), зброджена маса видаляється. Ця система дає можливість одержати максимальну кількість біогазу, але вимагає більших матеріальних витрат; У періодичній (циклічній) схемі є дві камери зброджування, які завантажують почергово. У цьому випадку корисний об'єм камер використовується менш ефективно, ніж за безперервної схеми. У акумулятивній схемі сховище для гною служить одночасно камерою зброджування та зберігання перебродженого гною до його повного вивантаження.
Нові екологічно безпечні агротехнології
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження“ на сторінці 3. Приємного читання.
