| Зональний розподіл | ||||
| 0 | 10 | 0,0034 | 1,7 | 5030 |
| 10 | 30 | 0,0275 | 4,69 | 1730 |
| 30 | 100 | 0,3129 | 7,19 | 235 |
| 100 | 400 | 5,1587 | 24,11 | 48 |
| 400 | 800 | 15,275 | 16,49 | 11 |
| 800 | 1400 | 30,16 | 25,46 | 8,6 |
| 1400 | 2000 | 32,695 | 15,47 | 5,7 |
| 2000 | 3000 | 16,355 | 4,89 | 3,1 |
| Інтегральний розподіл | ||||
| 0 | 10 | 0,003 | 1,7 | 5030 |
| 0 | 30 | 0,03 | 6,39 | 2100 |
| 0 | 100 | 0,34 | 13,58 | 400 |
| 0 | 400 | 5,5 | 37,69 | 70 |
| 0 | 800 | 20,78 | 54,18 | 27 |
| 0 | 1400 | 50,95 | 79,64 | 16 |
| 0 | 2000 | 83,65 | 95,11 | 12 |
| 0 | 3000 | 100 | 100 | 10 |
Примітка. Rвн, Rз – внутрішній та зовнішній радіуси радіоактивних зон з середньою щільністю забруднення q, Q, S – частка активності, що припадає на певну зону, та відповідна їй частка площі території Європи.
від відстані до джерела забруднення. З високою вірогідністю (> 99 %) залежність частки 137Cs, що випав на територію Європи внаслідок Чорнобильської катастрофи, від радіуса навколо джерела забруднення описується квадратним рівнянням
(3.1)
а відповідна частка забрудненої площі – кубічним рівнянням (рис. 3.1)
(3.2)
За цими рівняннями можна розрахувати, що половина викиду 137Cs знаходиться в радіусі 730 км від ЧАЕС і становить 16,6 % забрудненої площі (близько 1,7 млн км2), що розташована на територіях України, Білорусі та Росії.
Слід зазначити, що така оцінка є досить приблизною. Наприклад, дані праці [60] та розраховані нами, за [328], для ЗВіЗБ(О)В відрізняються майже вп'ятеро (частка 137Cs на території ЗВіЗБ(О)В від загального викиду оцінюється у 6,4 та 30 % відповідно). Проте автори праці [328] припускають 2,5-разове перевищення наведених результатів. Якщо ж не враховувати частку 137Cs, захороненого у ПЗРВ та ППРВ (близько половини кількості на території ЗВіЗБ(О)В), то оцінки повністю збігаються.
Рис. 3.1. Частка активності 137Cs (0) та відповідна її частка площі забрудненої території (S) Європи:
L – відстань від джерела забруднення
Залежність опосередкованої зональної щільності забруднення території від радіуса навколо ЧАЕС з високою вірогідністю (> 99 %) описується степеневим рівнянням (рис. 3.2)
(3.4)
за яким можна розрахувати щільність забруднення для радіально вичленених зон.
Отже, метеорологічні умови в період активного викиду з 4-го енергоблока ЧАЕС призвели до формування поля радіоактивного забруднення, параметри якого, з високою вірогідністю, апроксимуються залежностями 2–3-го
Рис. 3.2. Зональне забруднення території Європи 137Cs: q – середня зональна щільність забруднення, кБк • м-2; А – радіус від джерела забруднення
порядку та степеневими рівняннями. До головних фізико-географічних критеріїв формування поля радіоактивного забруднення належать сила та напрямок вітру, локалізація і кількість опадів.
Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізико-географічні чинники самоочищення“ на сторінці 2. Приємного читання.
