Фізико-географічні чинники самоочищення

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи
Rвн, кмRз, кмS, %Q 157Cs, %q 137Cs, кБк • м-2
Зональний розподіл
0100,00341,75030
10300,02754,691730
301000,31297,19235
1004005,158724,1148
40080015,27516,4911
800140030,1625,468,6
1400200032,69515,475,7
2000300016,3554,893,1
Інтегральний розподіл
0100,0031,75030
0300,036,392100
01000,3413,58400
04005,537,6970
080020,7854,1827
0140050,9579,6416
0200083,6595,1112
0300010010010

Примітка. Rвн, Rз – внутрішній та зовнішній радіуси радіоактивних зон з середньою щільністю забруднення q, Q, S – частка активності, що припадає на певну зону, та відповідна їй частка площі території Європи.

від відстані до джерела забруднення. З високою вірогідністю (> 99 %) залежність частки 137Cs, що випав на територію Європи внаслідок Чорнобильської катастрофи, від радіуса навколо джерела забруднення описується квадратним рівнянням

(3.1)

а відповідна частка забрудненої площі – кубічним рівнянням (рис. 3.1)

(3.2)

За цими рівняннями можна розрахувати, що половина викиду 137Cs знаходиться в радіусі 730 км від ЧАЕС і становить 16,6 % забрудненої площі (близько 1,7 млн км2), що розташована на територіях України, Білорусі та Росії.

Слід зазначити, що така оцінка є досить приблизною. Наприклад, дані праці [60] та розраховані нами, за [328], для ЗВіЗБ(О)В відрізняються майже вп'ятеро (частка 137Cs на території ЗВіЗБ(О)В від загального викиду оцінюється у 6,4 та 30 % відповідно). Проте автори праці [328] припускають 2,5-разове перевищення наведених результатів. Якщо ж не враховувати частку 137Cs, захороненого у ПЗРВ та ППРВ (близько половини кількості на території ЗВіЗБ(О)В), то оцінки повністю збігаються.

Частка активності 137Cs (0) та відповідна її частка площі забрудненої території (S) Європи

Рис. 3.1. Частка активності 137Cs (0) та відповідна її частка площі забрудненої території (S) Європи:

L – відстань від джерела забруднення

Залежність опосередкованої зональної щільності забруднення території від радіуса навколо ЧАЕС з високою вірогідністю (> 99 %) описується степеневим рівнянням (рис. 3.2)

(3.4)

за яким можна розрахувати щільність забруднення для радіально вичленених зон.

Отже, метеорологічні умови в період активного викиду з 4-го енергоблока ЧАЕС призвели до формування поля радіоактивного забруднення, параметри якого, з високою вірогідністю, апроксимуються залежностями 2–3-го

Зональне забруднення території Європи 137Cs: q — середня зональна щільність забруднення, кБк • м-2; А — радіус від джерела забруднення

Рис. 3.2. Зональне забруднення території Європи 137Cs: q – середня зональна щільність забруднення, кБк • м-2; А – радіус від джерела забруднення

порядку та степеневими рівняннями. До головних фізико-географічних критеріїв формування поля радіоактивного забруднення належать сила та напрямок вітру, локалізація і кількість опадів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізико-географічні чинники самоочищення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення
  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви